Якщо футбольний арбітр дивиться на фол у заповільненому русі, це суттєво впливає на його рішення. Експеримент засвідчив: після заповільненого повтору судді вважають порушення серйознішим, а намір гравців оцінюють інакше, ніж після перегляду відеоматеріалу з нормальною швидкістю. В результаті, переглянувши фол з заповільненням, рефері схильні давати більше червоних карток.
Зображення: Simonkr/ istock.
Через кілька днів починається перший світовий чемпіонат з футболу, на якому використовуватимуть відеодоказування при прийнятті рішень. Про техніку, яку вже запровадила бундесліга, в минулому багато дискутували: коли відеоасистент взагалі має право втручатися? Як перерви повпливають на гру? І чи відеоматеріал взагалі помагає при прийнятті рішення?
Нещодавно цією темою зайнявся Йоахім Шпіц (Jochim Spitz) та його колеги з Левенського католицького університету (Бельгія). Вони хотіли дізнатися, чи відрізняються суддівські рішення, прийняті після перегляду суперечливої ситуації на відео з нормальною швидкістю, та ті, які приймають рефері, переглянувши заповільнені кадри?
Аби це з’ясувати, вчені показали 60 відеофрагментів з порушеннями правил 88 топовим рефері з п’яти європейських країн. У кожній із зафільмованих ситуацій рефері міг справедливо показувати жовту картку – це заздалегідь підтвердили експерти.
Але як повелися піддослідні? Як і в справжній грі, вони могли показати порушнику або жовту, або червону картку. Оцінювання засвідчили: за обох швидкостей судді могли з однаково високим показником впізнати, чи було порушення правил.
Але сильно варіювалися оцінки того, наскільки серйозним був фол, а дії гравця-порушника – умисними. В підсумку ті судді, що дивилися на ситуацію в заповільненому повторі, частіше показували червоні картки, ніж їхні колеги з групи, що переглядали відео з нормальною швидкістю.
«Наші результати доводять: заповільнений рух призводить до того, що зростає тяжкість фолу і суттєво впливає на оцінку дії як ненавмисної, неспортивної чи грубо неспортивної», – сказав Шпіц. Відповідно, після перегляду ситуації в повільнішому темпі рефері схильні приймати суворіші рішення. «Це важливі свідчення, на які потрібно зважати при розробці інструкцій для застосування відеодоказів у футбольній лізі», – прокоментував керівник дослідження.
На думку вчених, відеотехніка може дуже допомагати в певних ситуаціях: який гравець порушував правила, чи фол відбувався в межах штрафного майданчика, чи хтось опинився в офсайді – все це можна краще з’ясувати з допомогою запису. «Але оцінити людську поведінку та емоції, зокрема намір вчинення фолу, – це інша історія», – сказав Шпіц. З його слів, для таких ситуацій повторення в заповільненому темпі не годиться.
Fußball-Schiedsrichter: Strenger durch Zeitlupe?
Katholische Universität Löwen, 11/06/2018
Зреферувала С. К.
12.06.2018