Учені дійшли висновку, що в Азії продукують заборонені парникові гази хлорфторвуглеводні, вивільняючи їх. Вимірювання доводять, що з 2012 року кількість фреону в атмосфері над цим регіоном зросла. Парниковий газ належить до трьох найнебезпечніших «убивць озону». Його заборонили 1987 року Монреальським протоколом. Якщо нове джерело емісії не виявити і не зупинити, це може суттєво загальмувати процес загоєння озонового шару, попереджають учені в журналі Nature.
Зображення: HG: NASA.
Ще у 80-х роках ХХ століття хлорфторвуглеводні масово використовували як речовини для охолодження та нагрівання. Коли згодом з’ясували, що ці сполуки руйнують озоновий шар, їхнє виробництво та викиди заборонили Монреальським протоколом. Відтоді, хоча вчені й помічали раніше невідомих «руйнівників озону», проте озоновий шар загоюється – нехай і повільно.
Попри те, зараз, вочевидь, з’явилися такі підприємства, які не дотримуються Монреальського протоколу. Адже емісія одного з трьох головних озонових убивць – фреону – зростає знову.
Ще сьогодні чверть усього хлору в стратосфері походить від хлорфторвуглеводнів. З огляду на те, що всі руйнівні для озону сполуки розпадаються дуже повільно, вони все ще утворюють атмосферний резервуар.
Як відбувається зменшення цих решток хлорфторвуглеводнів у стратосфері, з’ясували Стівен Монтцка (Stephen Montzka) та його команда з Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (National Oceanic and Atmospheric Administration, NOAA).
Результат: до 2002 року кількість фреонів (трихлорфторметану) в стратосфері постійно йшла на спад. Оскільки емісія відбувалася незначна, кількість парникового газу зменшувалася все більшою мірою, як і планували вчені.
Проте з 2002 року це змінилося: спочатку темп скорочення газу завмер на десять років, а з 2012-го став суттєво повільнішим. «Сьогодні стратосфера позбувається цих газів на 50% повільніше, ніж в період з 2002-го по 2012 рік», – повідомили вчені.
Проте що стало цьому причиною? Монтцка та його команда взялися за пошуки відповіді на це запитання. Їхнє перше припущення: ймовірно, змінилися атмосферні потоки або інші природні процеси, які повпливали на зменшення хлорфторвуглеводнів. Проте така динамічна зміна мала б відобразитися і на показниках інших парникових газів – а цього не було.
Впадало у вічі, що концентрація трихлорфторметану в Північній та Південній півкулях впродовж останніх років постійно змінювалася. В Південній вона зменшувалися швидше, ніж на Півночі – без природних для цього причин, повідомили вчені.
Так для науковців стало очевидно: причина, чому загоєння озонового шару сповільнюється, – діяльність людини. В атмосферу потрапляє новий парниковий газ. «Ми дійшли висновку, що викиди трихлорфторметану з 2012 року знову зросли, – підсумували науковці. – Цю емісію мало б спровокувати нове виробництво газу».
Лише впродовж 2014–2016-го з невідомого джерела до атмосфери потрапляло понад 14000 тонн щороку. Хто продукує ці нові викиди хлорфторвуглеводнів, дотепер неясно, але Монцка та його команда підозрюють одне джерело в Східній Азії.
«Цим ми застерігаємо всю глобальну спільноту й вказуємо: тут щось відбувається», – сказав Монтцка. Якщо не знайти це джерело нелегального трихлорфторметану та не зупинити його, воно може суттєво загальмувати процес загоєння озонового шару.
Setzt Asien verbotene Ozonkiller frei?
University of Colorado at Boulder, 18/05/2018
Зреферувала С.К.
24.05.2018