Дайте ж пройти!

Поки міська влада Львова не проводить ефективного контролю, ресторанний бізнес реалізує свої найсміливіші фантазії щодо того, яким мав би бути ідеальний літній майданчик. От тільки за розмахом забувають про почуття міри й такту.

Літні майданчики біля кафе та ресторанів давно стали частиною міського пейзажу Львова. Їхнє число зростає, вони набувають нових форм та займають все більше громадської території. Разом з можливістю посидіти у теплу погоду просто неба приходять і незручності: де раніше був один ряд столиків на півтротуару, тепер тротуару немає – пішохідні вулиці стають сидячими і питущими, бо майже весь вільний простір захопили якісь нові столики. Про доїзд пожежників чи «швидких» у певні закутки центру Львова і згадуватися не хочеться, бо про це не писав хіба дуже лінивий журналіст. Але попри писання в медіа, волання у соцмережах чи скарги на всі гарячі і холодні лінії, майже нічого не змінюється.  Z спробував з’ясувати, чому міська влада ніяк не може дати собі раду з тим питанням і чи є шанс бодай цього літа звільнити Львів від «столикової окупації».

Непрозора процедура

На ситуацію з літніми майданчиками нарікають всі. Жителі центру – на безконечний галас вдень та вночі, на заблоковані для пішоходів тротуари та вулички. Влада – на проблеми із дотриманням підприємцями чинних правил та намагання практично всіх орендарів площі під майданчики збільшити чи розширити їхню площу, щоби отримати більший прибуток, часом і не сплачуючи за це податків. Натомість підприємці нарікають на непрозору  і надто затягнену процедуру отримання дозволів та оформлення угод оренди.

Представники Львівського регуляторного хабу нещодавно проводили громадські слухання з цього приводу. Один із висновків слухань полягав у тому, що процедура отримання дозволу на розміщення літнього майданчика у Львові вельми ускладнена і непрозора. Як пояснила у коментарі Z голова постійної депутатської комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова Львівської міської ради Юлія Гвоздович, спочатку комісія з літніх майданчиків дає висновок для управління архітектури, яке дає вже сам дозвіл, а крім того, підприємець має ще й підписати угоду з управлінням комунального майна.

«Ми зараз хочемо спростити цей момент, бо скільки я суб’єктів перелічила – і всі вони приймають рішення про якісь три метри для підприємця», – сказала Юлія Гвоздович. Саме тому пропонують декларативний принцип оформлення цих майданчиків за умови, що підприємець виконує вимоги, передбачені в ухвалах ЛМР. Це зекономить час як для бізнесу, так і для працівників міської ради. Відтак вони матимуть час контролювати дотримання чинних правил.

Клацніть на зображення

Водночас голова депутатської комісії з питань архітектури та містобудування Ігор Телішевський не настільки оптимістично налаштований щодо декларативного принципу роботи.

«Всі ми розуміємо, на що це може перетворитися. Підприємці хочуть ставити максимально великі та широкі майданчики, бо йдеться про їхній заробіток», – підкреслив голова комісії. За його словами, коли депутати зрозуміють, що підприємці готові працювати за правилами, тоді зможуть на це погодитися.

Водночас Гвоздович розповіла, що зараз діяльність комісії з літніх майданчиків не є прозора: рішення приймають колективно, фактично відповідальності за них ніхто не несе. Саме тому, вважає Гвоздович, слід персоналізувати  процес прийняття рішень, а отже, й відповідальність за них.

Більше, ширше та вище

Попри нарікання на процедури, бізнес з майданчиками геть не занепадає. За даними комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», у місті налічують майже 400 літніх майданчиків, більш як половина з них припадає на Галицький район. Мало де в історичній частині міста можна знайти вулицю, на якій були б кафе чи ресторани без літніх майданчиків. Часом – як, наприклад, на вулиці Курбаса – доходить до абсурду. Цей закуток біля театру спеціально закрили для руху транспорту, щоби перетворити на громадський простір саме для пішоходів. Однак щастя тривало хіба з рік, бо цієї весни сусідні гастрономічні заклади повиставляли на вулицю все, що мали, і чхати хотіли на правила. Згідно з приписами міської влади, весь цей антураж мали забрати з вулиці ще в середині квітня. Але минула вже середина травня, а на Курбаса – як на західному фронті: без перемін.

За словами начальниці відділу нагляду за станом благоустрою КП «Адміністративно-технічного управління» (АТУ) Марини Кустової, документи про демонтаж самовільно встановлених майданчиків на Курбаса в управління поки що не надходили.

Саме АТУ, згідно з ухвалою міської ради від 2016 року, відповідає за знесення незаконно встановлених літніх майданчиків. Цей документ свого часу суттєво спростив процедуру демонтажу, вилучивши з ланцюжка судову владу. Однак «пакращення» не настало, бо майданчики, встановлені без паспорта, не так просто демонтувати. Наприклад, минулого року до управління надійшли документи про демонтаж 26 самочинно встановлених конструкцій, однак демонтували 22, бо в решті власники завадили.

Нещодавно також трапилася подібна історія із закладом «Пструг» на вулиці Братів Рогатинців, де охорона фактично не дала можливості підрядникам демонтувати самовільно встановлений майданчик. З цього приводу складено протокол про недопуск, який передають у районну адміністрацію, далі цей документ піде в суд.

За словами Марини Кустової, деякі підприємці самі розбирають ці конструкції – нещодавно були два такі випадки після того, як вони отримали попередження від АТУ. Відтак зараз є погодження від депутатської комісії архітектури щодо трьох об’єктів.

Дотримуватися правил та контролювати виконання

Співзасновник громадської ініціативи «Літні майданчики Львова» Маркіян Баран запевняє: якби представники влади чітко відслідковували ситуацію з майданчиками та виконували чинні приписи, то рівень порушень можна було би зменшити вдвоє.

«Чинні документи мають недоліки, їх треба поліпшувати. Але суть полягає в тому, що треба жити за якоюсь ухвалою, навіть за тою з 2009 року. Якби її дотримувалися чітко по всіх пунктах, то можна було би наполовину цей бардак зменшити. Але ніхто не хоче її  дотримуватися, а виконавчі служби не мають належних механізмів контролю та покарання, не кажучи вже про добру волю та бажання», – зазначив Маркіян Баран.

За його словами, такий стан призводить до того, що у підприємців немає жодної мотивації дотримуватися порядку. Бо спритніші та нахабніші ставлять все, що їм заманеться, і потім вирішують проблеми через домовленості нагорі – або просто мають десь, бо їхні правники зможуть домогтися рішення на їхню користь в судах. А тим часом підприємцям, каже Маркіян Баран, які готові працювати за правилами і пробують їх дотримуватися, документів на літні майданчики не розглядають тривалий час, що виглядає на не надто замаскований натяк на хабар.

Свого часу Маркіян Баран склав мапу літніх майданчиків, де було видно, які з них працюють з порушеннями. І попри те, що він два роки тому перестав оновлювати документ, вважає, що з точки зору тенденцій ситуація у Львові не змінилася.

Що ж стосується порушень, то це традиційні відстані – майданчик має залишати півтора метра на тротуарі, повинні бути 3,5 метра для проїзду машин надзвичайних служб, також не можна встановлювати майданчиків на помостах. А ще власники закладів регулярно доставляють зайві ряди столиків, намагаються засклити майданчики й обгородити їх якимось епічним муром.

Ігор Телішевський вважає, що така ситуація виникла, бо керівництво міста потурає кільком великим мережам.

«У нас є кілька великих мереж, великих гравців на цьому ринку – і це є політична воля Андрія Садового. Він може навести порядок елементарно, але поки що багато впирається у відсутність політичної волі», – переконаний голова комісії.

Ще один нюанс, який переважно випадає з дискусій про літні майданчики, – економічний. За словами Телішевського, місто заробляє на них копійки, й ціна оренди є неконкурентною, хоча в сезон відвідувачі закладів громадського харчування прагнуть посидіти передовсім просто неба. Саме там генерують значну частину доходів – а отже, й вартість мала би бути іншою. Два роки тому депутати нарешті підвищили на той час копійчану ціну оренди землі під літні майданчики, але це явно не межа.

Юлія Гвоздович наголосила, що громадські слухання були присвячені лише одному аспекту – аналізу регуляторного впливу, але зараз триває розробка нової ухвали щодо облаштування літніх майданчиків, вона охоплюватиме низку інших аспектів діяльності цих об’єктів.