Тренінґи копунів

Львів, 27 квітня.

У нас часто думають, що тренінґи для копунів — непотрібна річ, про весняні тренінґи перед відкриттям сезону нема й мови.

Знаємо про те, що в нас є декілька тренерів копаного м'яча, але їх ніхто не використовує. Тяжче зробити це на провінції, головно по малих містечках, чи навіть селах.

Підготовчий період серіозної праці повинен був вже давно початися, підчас якого вся увага мала бути звернена на фізичну підготову копунів, на удосконалення їх психо-фізичних якостей, на набуття меткости, жвавости, витревалости й сили.

Основою раціонального тренінґу є систематичні заняття руханкою.

Тут важне місце займають: 1) про рух, різноманітні справи з медичними мячами, скакалками та деяким приладдям. Не менше увагу треба присвятити правильним маршам. В рухівні з успіхом можна примінити різні вправи з мячем, гру головою біля відбиванкової сітки, різні рухливі гри. З інших спортових гор треба конче вправляти пориванку та кошівку.

На площі вправи треба поділити так:

1. Лекція: 1) марш щонайменше 6 км., 2) прорух, 3) вправи з мячем.

2. Лекція: 1) одногодиниий марш, 2) два старти з бігом на 200 м., 3) загальний прорух, 4) вправи з м'ячем.

3. Лекція: 1) легкий біг на 400 м., 2) прорух (9—10 вправ, які треба проробити протягом 15—20 хвилин). Особливу вагу треба приділити вправам на розтягання.

3. Вправи скакалками.

4. Вправи з м'ячем: Для переведення вправ з м’ячем дружина чи відділ ділиться на 3—4 підвідділи по 4—6 осіб в кожному. Тренінґ виглядає так: перший підвідділ, наприклад, вивчає техніку подачі м'яча, другий — тренується в зупинці м'яча, третій — вивчає удари по м’ячі і т. д. з послідовним чергуванням цих занять у підвідділах.

Необхідно, щоб воротар нарівні з іншими грачами обов'язково брав участь у вивченні різних технічних елементів володіння м'ячем.

Тренінґ з м'ячем треба починати з найпростіших елементів і проводити вправи в найповільнішому темпі з поступовим наростанням його в міру удосконалення грачів, і добирати ті чи інші варіянти вправ.

На початку тренування м'ячем треба зосередити увагу на вивчення техніки володіння м'ячем, тобто: практикувати удари по нерухомому м'ячі прямим підйомом, боком підйому, внутрішним і зовнішним боком підйому, внутрішним боком стопи. Удари виконуються між двома партнерами. Ці вправи слід тренувати, як правою так і лівою ногою. Далі треба переходити до ударів по рухомому м'ячі з ходу й ударів на точність.

Щоб досягти найбільшої ефектовности в оволодінню технікою удару, дуже корисно застосовувати різні споруди у вигляді щитів, щоб привчити грачів бити по м’ячі з усякого положення і виробити точність удару. Це також дасть змогу найбільш продуктивно використати час гри.

Після цього слід тренувати в передачі м'яча різними технічними прийомами, в зупинці, ведення м'яча і в ударах м'яча головою.

ПРОГРАМА ОДНОГО ТРЕНІНҐУ

Для переведення тренінґу, як ми вже говорили, всі грачі по прорусі діляться на 4 підвідділи і розміщуються на 4 чвертях грища (грач проти грача). Кожна така група виконує певне завдання (якщо нема тренера, мусить бути якийсь керівник).

1) Удари по м'ячі різними технічними прийомами на віддалі 10—12 метрів.

2) Теж саме на віддалі 15—18 м.

3) Передача м'яча на точність з попередньою зупинкою м’яча і без зупинки на віддаль 6—8 м., збільшуючи її на 10—12 м.

4) Ведення м'яча по прямій з допомогою різних технічних прийомів.

5) Ведення м'яча між стояками: з початку тільки одною ногою — внутрішним боком стопи, потім зовнішним боком підйому, далі — обома ногами.

6) Передача м'яча двома грачами між стояками різними прийомами.

7) Удари головою між двома партнерами.

8) Гра один проти двох. Рівночасно з цим ведуться вправи з воротарем. Воротар стає у середині одного підвідділу, потім переходить до другого підвідділу і т. д. Грачі, тренуючи воротаря, б'ють йому м'яч з усіх боків.

В лекцію можна включити зустрічних гінців між підвідділами на віддаль 20 м., а також повільний хід.

Підчас тренінґів з лекції на лекцію посилюємо навантаження зокрема з легкої атлетики. Так треба збільшити до трьох або й більше пробігів на 400 м. Тренувати кілька високих стартів на віддаль 15-20 м. Необхідно посилити темпо проруху і темпо при роботі з м'ячем.

По кількох лекціях-тренінгах, як грачі набрали вже деякого опанування м'яча, зміняємо лекцію-тренінґ. Тоді вправляємо:

1) Хід з поступовим прискоренням і переходом у швидкий з різкою роботою рук (500 м.), а також біг на 400—800 м.

2) У прорусі: розкрочні вправи, шпаґати, кружляння тулуба та інші вправи, які вирабляють силу, гнучкість і розслаблення.

3) Поскоки і забави на одній нозі.

4) Рухлива гра.

З м'ячем: 1) Різні варіянти передачі мяча двома-трьома грачами між стояками.

2) Ведення м'яча між стояками прямолінійним і зиґзяковатим рухом навколо лівого і правого стояків, різними технічними прийомами,

3) Передача м'яча двома-трьома грачами з допомогою гри головою.

4) Прийом м'яча одною ногою і рівночасний стріл другою в ворота.

5) "Розстріл" грача: Один або два грачі стають в середині підвідділу, решта грачів оточують їх і б'ють по них м'ячем. Завдання грача в середині уникнути удару, відхиляючи тулуб.

6) Удари в ворота, тренінґ воротаря.

7) Виконання ударів на довжину з зупинкою м’яча і з ходу — прямим підйомом і внутрішнім боком підйому.

8) Ведення м'яча парами.

9) Гінці — передача м’яча між стояками. Гінці ведуться між підвідділами на віддаль всієї довжини грища.

Тренінґ закінчувати повільним ходом.

У дальших лекціях ще слід вправляти удари: вільні, карні, наріжні, початкові, виворітні, а також грати на двоє воріт.

Рівночасно з практичною роботою на грищі не треба забувати теоретичної підготовки.

Темами лекцій повинні бути:

"Техніка володіння м'ячем і техніка гри тілом", "Метод гри і його значення в копаному м'ячі", "Аналіза різних систем гри в копаному м’ячі", "Тактика гри в копаний м'яч і його основні правила", "Метод і тактика гри окремих грачів і різних ліній дружини та їх зв'язок між собою", "Теоретичне вивчення поодиноких ударів м’яча, вимет обіруч м’яча" і т.д.

Необхідно теж, щоб кожний копун перейшов лікарський огляд.

[Львівські вісті]