Сміттєпереробний завод: перегони з часом

У Львові зробили ще один крок до будівництва комплексу з переробки ТПВ – виконком затвердив містобудівні умови, а в четвер (19 квітня) депутати Львівської міської ради погоджуватимуть кредит, кошти від якого підуть на першу чергу майбутнього сміттєпереробного заводу. Водночас жителі околиць вулиці Пластової, де планують звести комплекс, виступили проти цього підприємства в районі, де й так розміщено кілька сот промислових об’єктів.

 

 

На Пластовій потрібні додаткові дослідження?

 

На сесії 19 квітня депутати Львівської міської ради голосуватимуть за погодження кредитної лінії та гранту на 25 млн євро для будівництва заводу з переробки ТПВ. З цієї суми 20 млн – це власне кредит на 13 років під приблизно 6% річних, а решта – грантові кошти, яких не треба буде повертати.

 

Після отримання цих грошей місто зможе розпочати будівельні роботи на земельній ділянці по вулиці Пластовій, 13. Однак жителі цього району виступили проти будівництва такого підприємства біля очисних споруд – 16 квітня керівництву Львівської обласної ради передали понад 1200 підписів жителів Знесіння, Кривчиць та кількох інших сусідніх районів, які вважають, що без ґрунтовного дослідження екологічного впливу такого об’єкта братися до будівництва не можна.

 

Таку ж думку підтримує й частина депутатів ЛМР. До прикладу, голова комісії з питань інженерного господарства, транспорту і зв’язку Остап Доскіч у коментарі Z заявив, що локацію заводу з переробки ТПВ не можна обирати за залишковим принципом «де вийде».

 

«Має бути чітке розуміння, що будувати завод на очисних спорудах, не дослідивши екологічної складової, не можна. Адже цей район і так потерпає від забруднення повітря, там працює понад півсотні промислових підприємств», – каже Доскіч. Він переконаний, що громада не дасть побудувати там іще одне шкідливе підприємство.

 

Доскіч розповів, що комісія підтримала проект ухвали про затвердження кредиту від ЄБРР, однак під час засідання директор «Зеленого міста» Вадим Ноздря сказав йому, що зараз про територію розміщення заводу не йдеться.

 

Має застереження щодо реалізації проекту саме на Пластовій і голова комісії з питань екології та природокористування ЛМР Ірина Оршак. За її словами, екологічні експерти вважають цей проект неприпустимим.

 

«У них є застереження стосовно того, що робитимуть із цими відходами далі. Вони не можуть підтвердити тих даних, які наводить  майбутній проектант, – що ці відходи будуть віддаватися на цементні заводи, такого підтвердження немає», – сказала пані Оршак у коментарі Z і додала: наразі нема інформації і про те, що на новому підприємстві робитимуть з органічними відходами. «Так зване "компостування", що його пропонує проект, не матиме екологічного ефекту», – вважає пані Оршак.

 

Натомість директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря (це підприємство і є отримувачем кредиту) запевнив, що жодних застережень щодо будівництва заводу саме на вулиці Пластовій з точки зору дотримання чинного законодавства немає.

 

«Відповідність цільового використання та функціонального призначення земельної ділянки перевірена управлінням архітектури та урбаністики Львова, що знайшло своє підтвердження в містобудівних умовах і обмеженнях, які були затверджені виконкомом ЛМР 10 квітня», – зазначив Вадим Ноздря.

 

Під час затвердження містобудівних умов головний архітектор Львова Юліан Чаплінський повідомив, що виконком надав «вихідні дані для проектування заводу для механіко-біологічної переробки і сортування сміття у зоні очисних споруд, у яких санітарна зона складає 500 метрів».

 

«У межах цієї санітарної вже існуючої зони є можливість посадити без порушення інтересів львів’ян сміттєпереробний комплекс. Комплекс буде, наголошую, у межах санітарної зони, яка надає нам право розміщувати такий об’єкт», – наголосив тоді Юліан Чаплінський.

 

Не остаточну, але вагому крапку в цьому питанні мали б поставити результати оцінки впливу на довкілля – зараз проект відправили на таке дослідження до Києва, а також державна експертиза проекту. Та зважаючи на вагу проекту для Львова, міська влада мала би залучити до співпраці незалежних експертів-екологів, щоби ті дали свою оцінку впливу такого заводу на довкілля у Львові та околицях.

 

Встигнути до липня

 

Під час презентації концепції заводу керівник проекту та спеціаліст у сфері поводження з ТПВ компанії «Egis» Крістофер Раунд розповів, що механіко-біологічну переробку ТПВ обрали з огляду на морфологію сміття, яке збирають у Львові.

 

 

Комплекс складатиметься з двох частин – у першій розділятимуть органічні та неорганічні відходи, а в другій органічні відходи піддаватимуть термічній обробці в сушильних тунелях, щоби забрати фільтрати та біогаз і суттєво зменшити в них органіку.

 

Та спочатку відділятимуть великі та небажані елементи, щоби вони не потрапляли на сам завод, а також відбиратимуть все, що можна буде використати як вторсировину. За оцінками розробників, після всіх етапів переробки для захоронення залишиться приблизно 30-35% від обсягів, які надійшли в комплекс.

 

 

 

Як заявляв раніше міський голова Львова Андрій Садовий, завод буде спроможний переробляти до 240 тисяч тонн відходів, що приблизно відповідає річним обсягам утворення сміття у місті.

 

За словами Вадима Ноздрі, будівництво заводу орієнтовно розпочнеться в жовтні-листопаді цього року після проходження низки процедур – оцінки впливу на довкілля та громадських слухань, де звітуватимуть про цю оцінку, державної експертизи проекту і його затвердження Кабміном.

 

 

Директор «Зеленого міста» розповів, що будівництво комплексу розділено на дві фази. Перша стосується переробки змішаних побутових відходів і потужностей компостування, а друга передбачає будівництво повністю автоматизованої сортувальної лінії для роздільно зібраних сухих відходів. За кошти ЄБРР фінансується перша частина будівництва. На питання, коли саме можна очікувати на введення комплексу в дію, Вадим Ноздря не відповів.

 

Ця дата важлива, зокрема, в контексті загальної ситуації з вивезенням львівських відходів, зокрема угоди з ЛОДА, яка на два роки перебрала на себе повноваження з вивезення сміття зі Львова. Цей термін спливає у липні наступного року, і міська влада вже би мала готуватися, щоби знову самотужки вирішувати цю проблему.

 

За словами депутата Львівської міської ради та екс-директора департаменту поводження з відходами ЛМР Івана Рудницького, ці проблеми неможливо вирішити без налагодження нормальної роботи департаменту поводження з відходами, де донедавна працювали лише 5 осіб.

 

«Щоби місто 2019 рік зустріло підготовленим, треба налагодити роботу департаменту й уявити, що місто має робити з тим сміттям, яке залишилося. Більшість відходів вивозять за територію області, десь третину в області хоронимо. Так тривати вічно не буде», – каже Рудницький.

 

І Іван Рудницький, і Ірина Оршак вважають, що міська влада паралельно повинна вести перемовини про купівлю землі під полігон ТПВ, бо без нього місту все одно не обійтися. На думку Ірини Оршак, ці переговори «або не ведуться, або ведуться у великій таємниці, щоби не викликати зайвого ажіотажу довкола процесу».

 

Що ж справді буде, коли до серпня наступного року завод із переробки ТПВ не запрацює, а вивезення знову перейде в руки міста?

 

З одного боку, за цей час Львів віддасть суттєві кошти, які підуть на розвиток інфраструктури полігонів ТПВ в області – зрештою, певні роботи вже проведено. Відтак можна сподіватися, що райони Львівщини не реагуватимуть негативно на пропозиції від Садового, а не від Синютки. Однак потужностей полігонів області замало, тому керівникам міста й області варто віднайти втрачені точки дотику, щоби все-таки відшукати місце під новий полігон, який може стати не тільки головним для Львова, а й резервним для області.

 

Єдине, шо може стати на заваді цій справі, – велика політика. Наступного року на Україну чекають президентські і парламентські вибори, а через рік – вибори місцеві. Як політики з Києва та Львова розігрували сміттєву карту, всі ще пам’ятають. Тому очікувати, що цього разу вони спам’ятаються і поведуть себе як лицарі без страху і докору, було би щонайменше наївно. Садовий витискатиме сльозу з виборців, оповідаючи про недобрих дядьків із Києва, а політичні опоненти львівського мера розпинатимуться про те, який Садовий нездалий господарник. Тому найліпше, що зможуть зробити жителі Львова в очікуванні на це шоу, – таки навчитися сортувати сміття і спробувати «виробляти» найменше органіки. Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих.

 

18.04.2018