Парк культури та вул. Вітовського: перед викликом змін

У Львові планують масштабні зміни довкола однієї з найбільших відпочинкових зон міського Парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького. Ідеї переформатування простору довкола входу у парк – сміливі і більш ніж дискусійні.

 

Дорога попід арки

 

 

Нещодавно на обговорення львівської громадськості винесли детальний план території, який стосується району вул. Героїв Майдану та вул. М. Глінки. Містобудівний документ передбачає три основні зміни.

 

Перша – реконструкція колишньої президентської резиденції на вулиці Глінки, 12, яку у 2015 році за трохи більше, аніж 20 млн грн викупило ТОВ «Рітейл менеджмент системс», пов’язане з корпорацією «!Фест». Остання відома передусім мережею креативних ресторанів у Львові. Водночас, будівлю колишньої резиденції не мають наміру використовувати як ресторан. Влітку 2016 року її відкупив у фірми один із співзасновників «!Фесту» Андрій Худо, який планує зробити у колишній резиденції житловий будинок.

 

Друга зміна – будівництво нового будинку на вулиці Героїв Майдану. Його планують спорудити вгорі вулиці Героїв Майдану, неподалік вулиці Глінки. Йдеться про 6-поверховий будинок, у якому запроектовано 7 квартир. У підвальному поверсі планують розмістити підземний гараж на 6 машиномісць та технічні приміщення. Ще шість машиномісць для паркування – під балконом-терасою вхідної зони першого поверху з боку вулиці.

 

За словами архітектора Юрія Столярова, який розробляв ДПТ, максимальна висота майбутньої будівлі – 21 м. Будівництво не має суттєво змінити ландшафт чи рельєф. Водночас місцеві мешканці від ідеї нового будівництва не в захопленні. Основні перестороги: як впишеться будинок в існуючу забудову та які додаткові навантаження на комунікації спричинить.

 

Основна ж зміна, яку пропонує детальний план, – будівництво нової дороги, яка пройде максимально близько до входу у парк з боку вулиці Вітовського.

 

«Ця дорога є в Генеральному плані Львова. Розробляючи ДПТ, я не міг не врахувати її чи прийняти одноосібне рішення: потрібна вона чи ні», – розповів під час представлення проекту на громадських слуханнях Юрій Столяров.

 

Для детального перегляду клацніть на зображення

 

Йдеться про далеко не нову ідею продовження вулиці Зарицьких, яка би мала виходити на вулицю Сахарова. Основна ціль у тому, аби розвантажити перехрестя Сахарова-Вітовського, побудувавши дорогу для одностороннього руху від Сахарова до Стрийського ринку.

 

«Це має бути двосмугова вулиця з одностороннім рухом, – пояснює Юрій Столяров. – Це складна будова та інвестиція, яка має плюси та мінуси. Якщо говорити з суто транспортного підходу, ця вулиця корисна. «Плюс» проекту у тому, що буде забезпечено кращий проїзд транспорту.  Однак є вагомі «мінуси». Таке будівництво передбачає зрізання дерев, і головне – дорога зріже частину простору перед входом до Парку культури і частину самого парку. Зараз це тераса для розваг, і нова дорога забере громадський простір».

 

З громадських слухань проект детального плану вийшов з численними зауваженнями. На часі – фахові обговорення та затвердження на сесії Львівської міської ради.

 

«Ще будуть фахові наради, зокрема з транспортниками. Якщо влада і транспортники скажуть, що вулиці не треба, ми від неї відмовимось», – прокоментував Юрій Столяров.

 

Наразі категорично проти такої дороги висловились у Парку культури.

«Пропозиція не нова. Коли зараз її вкотре обговорюють, з нами ніхто не консультувався. Парк ставиться до цього вкрай негативно. Дорога, яка пролягатиме попри центральну арку, цілком змінює логістику і філософію парку. Треба розуміти, що там не буде нормальної відпочинкової зони, де бігають діти, їздять велосипеди тощо. Тоді треба було би взагалі закривати арку», – коментує ідею директор парку Олександр Молодий.

 

Відновлення Пелчинського ставу

 

Ідея будівництва нової дороги водночас виглядає доволі дивно на фоні кількарічних обговорень іншого масштабного перепланування вулиці Вітовського. Нагадаємо, ще 2016 року головний архітектор Львова Юліан Чаплінський висловив амбітну ідею створення у Львові водойми – йдеться про відновлення Пелчинського ставу. Він існував перед сучасним входом до Парку культури до початку ХХ століття. Влітку тут катались на човнах, а взимку замерзле озеро львів’яни використовували як ковзанку. 1915 року російські військові спустили воду з Пелчинського ставу, відтоді він припинив існування. 1921 року його було остаточно засипано.

 

Клацнути для збільшення (Інфографіка Zaxid.net) 

 

У березні минулого року ідею відновлення ставу презентували публічно. За попередньою ідеєю, його пропонують поділити на дві частини: безпосередньо на став, а також басейн.

 

Наповнювати відновлений став пропонують кількома методами. Передусім – дощовою водою, яка сьогодні, у випадку сильної грози, затоплює перехрестя вулиць Вітовського та Сахарова. На перехресті вулиці Сахарова та Вітовського попередньо пропонують зробити спеціальний підземний резервуар для збору дощової води, звідки вона наповнюватиме вже став. Окрім дощової води, переконані фахівці, став вдасться наповнювати і водою з джерел. Такі джерела є з обох боків ділянки, однак чи вдасться їх використати при наповненні озера, мають сказати фахівці на основі спеціальних досліджень.

 

Відновлення ставу водночас означатиме перенесення існуючої дороги разом з трамвайною колією. За словами Юліана Чаплінського, їй планують повернути історичний вигляд, змістивши у бік цитадельної гори.

«Вулиця Вітовського колись мала цей вигин. Це її крива», – каже Юліан Чаплінський.

За його словами, дорогу на вулиці Вітовського не будуть звужувати і не змінюватимуть її пропускної здатності, а просто перенесуть.

 

 

 

«Парк ставиться до цього достатньо нейтрально. Розширення відпочинкової зони – це значно краще, аніж забудова цієї зони чи творення нових доріг. Якщо все зроблять правильно і добре, це додасть цікавості парку. Але це дуже складний проект і треба з великою обережністю до нього підходити. На момент існування ставу не було великої кількості нинішньої забудови», – прокоментував Олександр Молодий.

 

«Ідея ставу актуальна. Річ у тім, що нам потрібно вирішити питання з водою, яка сьогодні збирається у підвалах деяких будинків. Проект озера має у собі не лише мету створення рекреаційної зони, а передусім практичну мету – вирішення проблеми підтоплення», – запевнив «Z» заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

 

Пан Москаленко водночас зазначив, що цього року реконструкції вулиці Вітовського немає у планах. Спершу масштабні дослідження та обговорення.

 

«Це проект не цього і, очевидно, не наступного року. Це стратегічний проект», – прокоментував «Z» Андрій Москаленко.

 

Зміни у парку

 

Поки планують зміни довкола парку, змінюється і сам парк. Оновлення тут почались 4 роки тому. Молода команда, яка прийшла у парк 2014 року, швидко змогла оживити його. Цього року тут планують завершити реконструкцію стадіону «Юність». А ще цьогоріч тут хочуть запланувати наступні масштабніші зміни.

«Ми хочемо зробити проект нової сцени і проект нової алеї, який дещо змістити акценти використання території довкола. Ми розбили парк на кілька зон: зона атракціонів, активного відпочинку, спортивна зона і зона тихого відпочинку. Тож реконструкцією центральної алеї ми хочемо перенаправити потоки людей», – розповів Олександр Молодий.

 

 

За словами Андрія Москаленка, оновлення чекає і центральну арку, яка є символом парку. Однак найважливіше – комплексний підхід до змін у відпочинковій зоні.

 

«На цю територію треба подивитись інтегровано. Неподалік є Центр Шептицького, Стрийський парк, креативний простір, який розміститься у трамвайному депо тощо», – прокоментував заступник міського голови.

 

Серед амбітних планів парку на наступні роки – оновлення атракціонів. Однак коштів на це наразі немає.

 

«Ще кілька років тому ми напрацювали концепцію оновлення атракціонів. Їх планували розмістити в районі Монумента Слави. За останні роки вдалось купити три нові атракціони. Приблизна вартість більше ніж 20 атракціонів та їхнього монтування – 5 млн євро. Це би дозволило створити у Львові фактично новий парк атракціонів. Тим більше, що багато чинних вже на межі відпрацювання свого ресурсу. Однак міська рада на це грошей не дала. Сума значно перевищує бюджет управління культури і місто не готове до такого фінансування», – прокоментував Олександр Молодий.

 

29.03.2018