Незважаючи на занурення українсько-польських двосторонніх стосунків у кризу, українці продовжують бадьоро наповнювати польський ринок праці. Згідно з офіційною інформацією, минулого року в Польщі зареєстрували понад 1,8 млн заяв про намір найняти на роботу громадян України. Ці заяви становлять понад 90% серед усіх, котрі стосуються найму іноземних працівників, і цей показник постійно зростає. Зростає й на тлі українсько-польського політично-історичного загострення. Згідно з висновком польських експертів, тамтешні роботодавці високо цінують українського працівника й докладатимуть щораз більш зусиль, аби втримати його в себе.
В Україні думки – про роботу, на роботі – про Україну
У лютому на замовлення агенції працевлаштування Personnel Service британська маркетингова фірма Kantar Millward Brown спільно з українською соціологічною групою "Рейтинг" провели дослідження Barometr Imigracji Zarobkowej ("Барометр трудової міграції"), під час котрого опитали 400 українських гастарбайтерів у Львові, Івано-Франківську, Тернополі та Луцьку.
Українці показалися добрими робітниками, однак бажання повернутися з Польщі додому серед них відчутно превалює. Виявилося, що, незважаючи на зростання попиту на працевлаштування в Польщі, лише 11% українських трудівників має думку оселитися тут на постійно, 3% збираються купити тут нерухомість. Натомість 74% категорично не мають наміру залишатися в Польщі.
Фахівці передбачають, що частка українців, котрі хотітимуть залишитися в Польщі, зростатиме. Низький – і щораз нижчий – рівень безробіття у Польщі (6,8% в лютому) створює працедавцям клопіт із пошуком кадрів, і це мотивує менеджерів затримувати українців у Польщі надовше.
"Незабаром великі компанії почнуть боротися за те, щоби залишити працівників з України на постійно, бо це в їхніх інтересах. Система заохочень – наприклад, полегшення, пов'язані з доступом до помешкань, освіти чи соціального догляду – призведуть до того, що відсоток українців з думкою оселитися в Польщі буде постійно зростати" , – стверджує керівник Personnel Service Кшиштоф Інґлот.
"Грубі" гроші – через "грубу" роботу
Згідно з результатами дослідження, наразі українці вже працюють на 39% крупних фірм у Польщі (крупні – це ті, котрі мають у штаті понад 250 осіб), на 21% середніх (50–249 працівників) і на 6% малих компаній (10–49).
Опитування працедавців засвідчило, що частка українців у їхніх компаніях сягає до 5% від загального штату (так каже 87% роботодавців). Переважно ці кілька відсотків залучають у колектив до "найгрубшої" роботи (як кажуть 80% роботодавців, вони працевлаштовували українців на низькокваліфіковану позицію).
Українці в Польщі найчастіше працюють на виробництві (18% польських виробничих підприємств зізнаються, що наймали або винаймають для роботи українців) і в сфері послуг (15%).
77% українців в Польщі каже, що виконують (або виконували) фізичну роботу, 16,3% ангажувалися у сфері послуг (готельний бізнес, перукарство, торгівля, догляд за дітьми). Розумовою діяльністю заробляє 3% українців в Польщі, 1% задіяні в керівництві.
Олексій АНТИПОВИЧ, директор соціологічної групи "Рейтинг":
– Як виглядає портрет мешканця України, котрий виїжджає на роботу до Польщі? Це радше чоловік, аніж жінка. Багато є осіб, що мають понад 51 рік, а також середній рівень освіти. Найчастіше особи з України працюють у Польщі на посадах найнижчих щаблів – про це кажуть 77% респондентів. Видно незначні розбіжності залежно від статі. Переважна більшість чоловіків (89%) працює фізично, а лише 6% – у сфері послуг. Натомість серед жінок 63% працює фізично, а 28% – у послугах. Помітно: що вищим є рівень освіти, то частіше респонденти шукають роботу на середньому чи найвищому щаблях.
Для переважної більшості еміграція до Польщі має економічний характер – короткочасний, але повторюваний.
Як розповідають респонденти, вони прибувають до Польщі на термін від одного до трьох місяців, а кожен четвертий залишається на півроку. Експерти пояснюють, що цей "човниковий" стиль зумовлений спрощеною процедурою короткострокового працевлаштування в Польщі, котра дозволяє леґальний заробіток упродовж шести місяців на рік. Наразі лише 17% українських гастарбайтерів затримується в Польщі більш ніж на півроку.
А загалом 62% планує приїхати знову.
Рекрутер – родина
Чому українці вибирають Польщу? Для 53% вирішальним фактором є географічна близькість, для 44% – гроші. 30% вибрало Польщу, бо тут вже працюють знайомі або родичі.
Третина назвала перевагою незначний мовний бар'єр. І, власне, згідно зі спостереженням Personnel Service, українцям вистачає чотирьох тижнів, аби опанувати польську мову до рівня належної робочої комунікації, а трьох місяців досить, аби володіти польською на пристойному розмовному рівні.
Багато працедавців для того, аби привабити українців до заробітків у Польщі, намагається забезпечити їм побутові умови. Так, 58% українців розповіли, що шеф надає їм житло, 35% отримують харчування, а 34% мають залагоджені турботи з транспортом.
Утім, щоби зважитися на роботу, українець воліє мати персональні запевнення. Основний його рекрутер – знайомі. Так, дві третини – 66% – кажуть, що шукали роботу через рідню та друзів. Іще 21% – через кумплів у Польщі. І лише кожен десятий приглядав собі працю через рекрутингові аґенції.
Василь ВОСКОБОЙНИК
президент Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування:– Є поважна проблема, пов'язана з працевлаштуванням українців – ідеться про так звану "сіру сферу". Надалі багато мешканців країни працює в Польщі нелеґально. Чому так? Як на мене, то насамперед через пануюче в Україні переконання, що дохід треба приховувати, щоб уникнути податків, а винагороду взагалі найпростіше отримувати у конвертах, без умов і зайвих формальностей. Тому коли в Польщі працівники з України отримують можливість нелеґального заробітку, то охоче на це годяться.
Завдяки тому, що працедавець частково бере на себе видатки за утримання робітника, українці витрачають загалом небагато на своє прожиття в Польщі. Згідно з результатами опитування, майже половина українських гастарбайтерів – 45% – витрачає на себе 200–500 злотих (1,5–3,8 тис. грн), а 22% вписується у 200 злотих (гм, виявляється, на мінімальну українську пенсію можна прожити в Польщі).
Зважаючи на це, коментують експерти, українці можуть заощаджувати відчутні суми для того, щоб передавати (чи привозити) їх на батьківщину. Але тут парадокс. Хоча 61% українців задекларували, що ніколи не посилають грошей в Україну, за даними Нацбанку Польщі, в минулому році українці вислали на батьківщину понад 3,5 млрд євро.
Приязнь, конкуренція, ворожнеча
Українські гастарбайтери мають загалом добру репутацію в Польщі.
Серед польських працівників 44% має до українців нейтральне ставлення, а 42% – позитивне. Негативне – у 11%.
Для того, аби розгледіти графіку детальніше, клацніть на ілюстрацію
89% поляків не бояться, що українці відберуть їм роботу, але 38% вважає, що присутність українських робітників на ринку праці може загальмувати зростання зарплати в Польщі.
"Трудова міграція з України має компліментарний характер, а це означає, що працівники з-за східного кордону заповнюють прогалини на ринку праці там, де не вдається їх заповнити поляками. Це зумовлює те, що польські працівники не почуваються загроженими", – коментують у Personnel Service.
52% українських заробітчан позитивно оцінюють польських роботодавців, а 38% ставляться до них нейтрально. 7% трактують босів зле, лише 1% – дуже зле.
Щодо стосунків із пересічними поляками, то українці відчувають більше дискомфорту в зносинах із соціумом, аніж із колективом. Так, 13,5% українських працівників вказали на те, що найважче в праці у Польщі – то неприязне ставлення до них поляків. Водночас лише 4% мали негативний досвід у стосунках із колегами.
Найбільше українцям дошкуляє розлука з сім'єю (39%) та тяжка (27,5%) і тривала (32%) праця.
21.03.2018