Україна здобула 30 балів зі 100 можливих у дослідженні Transparency International “Індекс сприйняття корупції” (CPI) за 2017 рік і відтак опинилася на 130 місці рейтингу (зі 180 країн).
Про це йдеться в презентації, оприлюдненій на сторінці "Transparency International Україна".
Цього разу Україна поліпшила свої позиції на одну сходинку, а загальний результат покращила на 1 бал. Торік було: 29 балів, 131 місце зі 176 країн (інакше кажучи, минулого року Україна обійшла 45 країн, тепер – 50). Утім, у динаміці результати року нижчі (1 бал проти попередніх 2), ніж у 2016 році.
Індекс є оцінкою від "0" (дуже високий рівень корупції) до "100" (вкрай низький рівень корупції) та вказує на рівень сприйняття корупції у державному секторі країни або території.
Найвільнішими від корупції почуваються Нова Зеландія (89 балів), Данія (88 балів), Норвегія, Швейцарія (86).
Найгірше з корупцією у Сомалі (9), Південному Судані (12) та Сирії (14).
Якщо рівнятися на сусідів, то Україна нарешті потрафила обігнати Росію (29 балів), але ще відстає від Молдови (31). Найменш обтяжлива корупція серед сусідських держав – у Польщі (60 балів). Утім, і до Білорусі нам іще йти і йти (44 бали).
На постсовєцькому просторі найліпші справи в Грузії (56 балів), найгірше – у Туркменістані (19 балів).
Згідно з оцінкою Transparency International, причини, котрі дозволили Україні піднятися на одну сходинку, наступні: антикорупційні органи (САП/НАБУ) у 2017 розгорнули свою слідчу роботу та направили до суду перші справи щодо підозр у топ-корупції; реєстр електронних декларацій продовжив функціонування; минув перший рік реформи державних закупівель та обов’язкового використання системи ProZorro; відбулася реформа ринку газу; Україна здійснила деякі позитивні кроки з дерегуляції. Автори досліджень, на яких базується розрахунок індексу, також відзначили зниження рівня корупції в поліції та зменшення кількості випадків, коли бізнес змушений давати хабарі.
Водночас такий повільний ріст індексу України – а фактично падіння динаміки зростання вдвічі у порівнянні з 2016 роком – пояснюється такими обставинами, як брак політичної волі керівництва країни до рішучої боротьби з корупцією та низький рівень довіри до українських судів та прокуратури. Також автори відзначають перманентні законодавчі ініціативи парламенту, котрі загрожують новоствореній антикорупційній інфраструктурі.
Торішні рекомендації Transparency International Україна втілили лише частково. Зокрема, створення Вищого антикорупційного суду в 2017 році зупинилося на етапі подання президентом законопроекту, який, до того ж, суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії. “Кошти Януковича” були перераховані в бюджет за сумнівним судовим рішенням, яке досі залишається офіційно засекреченим. Уряд здійснив певні кроки в розбудові прогресивної системи eHealth, запустив процедуру автоматичного повернення ПДВ, однак протягом року було чимало законодавчих ініціатив, які могли знищити систему ProZorro. Законопроект “Купуй українське, плати українцям”, який створює умови для повернення корупції в публічні закупівлі, усе ще залишається на розгляді (проголосований у першому читанні). Досі не відбувся аудит оборонних закупівель, а рівень секретності в цій сфері залишається і далі необґрунтованим. Протягом року було чимало спроб обмежити незалежність новостворених антикорупційних органів та випадків тиску на журналістів і громадських активістів, які працюють у сфері протидії корупції: впровадження дискримінаційного електронного майнового декларування, тиск з боку правоохоронних органів, провокації, протидія, побиття та дискредитаційні інформаційній кампанії.
"Transparency International Україна" рекомендує вжити наступні заходи задля покращення показників у 2018 році: запустити Антикорупційний суд та продовжити судову реформу; посилити спроможності слідчих органів та припинити міжвідомчу боротьбу; перезапустити НАЗК (а саме – ухвалити законодавство, яке дозволить перезапустити НАЗК на умовах прозорого та незалежного конкурсу; забезпечити законодавчу базу для якісної співпраці та захисту викривачів корупції; забезпечити повне та безперешкодне функціонування реєстру е-декларацій; впровадити автоматичну перевірку декларацій та активізувати перевірку декларацій топ-посадовців); впровадити нові електронні державні інформаційні системи; позбавити правоохоронні органи права втручатися в економічну діяльність.
Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, СРІ) – дослідження антикорупційної мережі Transparency International. Проводиться із 1995 року. CPI є найвідомішим показником корупції у всьому світі. CPI 2017 року спирається на 13 джерел даних із 12-ти незалежних установ, які спеціалізуються на аналізі врядування та бізнес-клімату. Це складний індекс, комбінація з опитувань та оцінок рівня корупції.
22.02.2018