Самодопомога

Підсумки наради фінансових референтів ОУК-ів, що відбулась у Львові в дні 29 і 30. січня 1943 р.

1. Як кожна інша організація, так і організація У. Ц. К. мусить мати забезпечені свої матеріяльні підстави, що могла вести успішно свою діяльність.

2. З уваги на те, що У.Ц.К це єдина організація української нац. спільноти на теренах Г.Г., що в своїх рямцях охоплює всі форми нашого суспільно-національного життя, мусить українське громадянство подбати про забезпечення її матеріяльних основ.

3. Головною засадою в розбудові матеріяльних основ У.Ц.К. є будувати на власних силах, т. зн. мобілізувати власні фонди з пoсеред українського громадянста. Чим краще буде в нас наладнана фінансова ділянка, тим краще будуть висліди на всіх інших ділянках праці У.Ц.К. Тому мусимо побороти всі труднощі і добути такі фонди, що не лише заспокоять наші біжучі потреби, але й дадуть надвишки на створення резервового національного фонду.

4. Найважнішою формою мобілізації власних фондів є національна вкладка. Належне поставлення збірки національної вкладки, її спопуляризування, умасовлення і систематичне переведення — це один із основних обов'язків організаційних клітин У.Ц.К. Точне плачення національної вкладки — це один із найголовніших обов’язків кожного українського громадянина. З уваги на значіння правильного поставлення національної вкладки в цілому краю всі У.О.К-ти та Делегатури в місяці лютому ц. р.:

а) визначать одного із своїх працівників як підреферента opгaнізації приходів;

б) доручать йому зайнятися зорганізуванням збіркових колегій, в яких були б заступлені по містах поодинокі райони міста, поодинокі стани та найважніші установи, а по селах члени проводу У.О.Т-ва;

в) збіркові колєгії доберуть відповідних збирачів до збірки національної вкладки від поодиноких громадян і інституцій і припильнують, щоб так зорганізований збірковий апарат діяв перманентно не тільки в справах національної вкладки, але був готовий і помічний при переведенні всіх інших збірок;

г) звіт із наладнання цього збіркового апарату на своїм терені зложать У.О.К-ти і Делегатyри Фінансовому Відділові у Львові до кінця місяця лютого ц. р., придаючи при тому прізвище і імя службовика, якому доручено ділянку організації приходів;

5. Головними напрямними фінансової політики в організації У.Ц.К. є наступні моменти:

а) достаточне забезпечення правильного функціонування організаційних клітин під оглядом людської обсади та технічного вивінування,

б) збереження фізичної субстанції членів української спільноти,

в) заспокоєння духових потреб і вироблення Українського громадянина під оглядом фаховим і суспільно-національним.

6. Як з одної сторони начальною засадою в ділянці організації приходів є засада централізації, так з другої сторони основою доцільної, плянової та господарської діяльности цілої організації У.Ц.К. в бюджети організаційних клітин.

7. Зладжені нашими організаційними клітинами та затвердженні проводом У.Ц.К. бюджети будуть лише тоді добре та раціонально виконані, якщо:

а) всі У.О.К-ти та Делегатури будуть строго придержуватися бюджетної дисципліни та господарности,

б) доцінюючи вагу сучасної пори, наші організаційні клітини зрозуміють і поставлять собі в видаткуванні коштів певну ієрархію важности та доцільности видатків,

в) всі клітини У.Ц.К. будуть ставитися до фінансової справи по господарницьки і будуть дорожитися кожним сотиком як народним добром.

Це практично дасться осягнути:

г) якщо витрачування кредитів буде відбуватися строго за їх призначенням, т. зн. по окремих видах, затверджених у кошторисах видатків,

ґ) якщо витрачання коштів на персональні видатки буде відбуватися лише в межах затвердженого фонду винагород і за правилами штатної дисципліни,

д) якщо фінансові органи будуть виконувати повсякденно контролю виконання фінансово-господарських плянів.

8. Як черговий крок до повного впорядкування та унормування фінансової ділянки організації У.Ц.К. вважаємо заведення однородного книговодства в усіх наших організаційних клітинах. З уваги на те доручаємо нашим У.О.К-там і Делегатурам завести від 1 лютого 1943 р. плян конт, проголошений та обговорений на нараді фінансових референтів У.О.К-ів в дні 30. І. 1943. та переробити книговодство за січень 1943 згідно з проголошеним пляном конт.

9. Згідно з організаційною структурою У.Ц.К. обов'язує і в фінансовій ділянці засада триступенности, у виду чого У.О.К-ти, а докладніше їх фінансові референти є вповні відповідальні за належне поставляння, опанування та ведення фінансових справ терену цілої своєї округи. У.О.К-ти, а зокрема їх фінансові референти доложать всіх своїх старань, щоб у якнайскорішому часі могти вповні відповісти цьому нелегкому, але теж не менш почетному завданню.

Висновки:

І. Сьогоднішні хвилі приглушили громадянську совість і жертвенність. Треба пригадати громадянству його обов’язок крови у збереженні здоров'я і життя кожної української одиниці. Клітини УЦК стануть пильніш і уважніш вслухуватися потребам міста і села. Тому на перший плян ставимо акцію допомоги до якої слід притягнути всіх укрaїнців.

II. Для практичного переведення цієї акції усі У.О.К-ти покличуть до життя окремі комісії допомогової акції, щоби таким чином включити в цю акцію широкі кола нашої суспільности.

III. Відповідно до ієрархії потреб української суспільности допомога обійме в першу чергу місто, а другу село. Молодь перед старшими, працюючу інтелігенцію та фахівців перед іншими.

IV. Допомогова акція в місті є постійна, а на ceлi сезонова. Справу допомоги містам поставлять У.O.К-ти в центр своєї уваги. Допомога містам у всіх можливих видах мусить бути чинна ввесь час і не може мати характеру доривочного, безплянового і випадкового, при цьому питання міста мусить бути постійно і гpyнтoвно стyдіоване. Для ведення справ, зв'язаних з допомогою містам, твориться при УЦК Відділ Cyспільної Опіки і при УOК реферат Суспільнoї Oпіки окремий плянуючий, організуючий і контрольний осередок під назвою Інспекторату міст С.О., притягаючи до осідку У.О.К. найліпші сили з Делегатур і взагалі з терену свого діяння.

Найбільш пекучі питання, а саме організації харчевої допомоги і допомоги топливом по містах, відбувається в засаді у формі організації станових клюбових кухонь-ресторанів та організації приватних підприємств для заготівлі опалових матеріялів. Ця допомога має в своєму ефекті принести не лише матеріяльну користь для потребуючих, але скріпити і внутрішньо зцементувати різні oб’єднання праці.

Концентрація зусиль в цьому напрямі вимагає відповідного розплянування ycіх інших форм і видів допомог, як індивідуальні допомоги гpoшеві, допомоги шляхом користування відпочинковими оселями УЦК, допомога одягом і взуттям і т. ін. Вся без виїмку допомогова акція мусить мати свій одноцілий плян і служити для переведення тих ударних компаній, що їх намітить інспекторат міст.

V. Допомогова акція на селі мусить взяти під увагу: господарську самодопомогу при весняних роботах, спираючись на тісній співпраці зі самоурядуванням, "Сільським Господарем", кооперацією, духовенством і учительством.

VІ. Суспільну допомогу організуємо в таких видах:

1) прохарчування, доживлення в народніх кухнях, а у виїмкових випадках індивідуальна поміч в харчах. В разі потреби та спроможності переселення дітей в межах округи, 2) зодягнення, 3) поміч в грошах, 4) топливі, 5) покращенні місцевих відносин.

За отриману допомогу — відплата у якім небудь виді. У виїмках харитативна допомога. Притягнути до громадянської роботи передусім тих, що користають з допомоги, як теж і молодь, що користає з кухонь і стипендій в часі вільнім від головних зайнять.

Молодих і здібних переселенців поселити в міста, як рівно ж сільську дітвору прямувати у ремісничі школи. Спеціяльна увага над переселенням з полігонів, що не надається на переселення в міста. За всяку ціну притягнути в роботу жіноцтво, довіряючи йому теж і відповідальні пости. Найважнішим чинником у нашій акції буде безнастанна контроля громадянського чинника.

Засобами в допомоговій акції є:

1) самодопомогова збірка в харчах і грошах серед українського громадянства,

2) державний приділ харчів, одягу та грошевих субсидій,

3) закупи харчів на вільнім ринку, головно ярини,

4) добутки додаткових харчів шляхом управи ділкових городів та дрібно-тваринної господарки.

VІІ. З допомоговою акцією тісно в’яжеться справа народнього здоров'я, що є основою пoпуляційної проблеми українського народу. Створити підреферати народного здоров’я і наладнати співпрацю з місцевими лікарями з метою організації здоровної допомоги населенню села і міста.

Використати всі місцеві державні грошеві джерела для організації санпунктів, народніх лазень.

Посилити протиалькогольну і протинікотинну акцію.

VIII. З уваги на те, що сьогодні около 10% українського населення Генерального Губернаторства, що становить 20% усього нашого працездатного елементу, виїхало на роботу до Німеччини, треба обняти дбайливою опікою родини, що залишилися на місцях, у формі господарської самодопомоги, як теж і самих робітників в Німеччині.

Під кличем "Великодної Писанки" У.О.К-ти зорганізують тісний зв'язок сіл і міст з робітниками в Німеччині шляхом листування, а в місяці лютім ц. р. посилять особливу пропаганду за збіркою книжок для робітників в Німеччині, як теж гроша на ту ціль.

ІХ. Загальна допомогова акція на селі у формі народніх кухонь зачнеться з днем 1 березня 1943 і до того часу У.С.К-ти переведуть всю підготовчу працю.

Для провірки підготовки і видачі останніх інструкцій У.С.К-ти скличуть з'їзди делегатів і підреферентів С.О. в другій декаді місяця лютого ц. р. згідно з зазначеним реченцем і програмою.

В ділянці 1) загального перепису населення, 2) розпізнавчих карт та 3) особових виказок Комітети та Делегатури подбають, щоб:

1) усі українці, а також особи українського походження подали свою національність як українську, а то через поінформування про ту акцію мужів довір'я та освідомлення загалу населення.

2) при видачі розпізнавчих карт усі українці одержали без перешкод посвідчення Українських Комітетів та щоб усі одержали українські розпізнавчі каpти.

3) в найкоротшому часі всі наші члени мали наші особові виказки.

Справи ті в'яжуться тісно в одну цілість та мають далекосягле значіння, бо будуть рішати про національне обличчя краю, чого не можемо собі в ніякому випадку легковажити.

[Краківські вісті, 05.02.1943]