На звичайних загальних зборах Товариства взаїмних обезпечень "Днїстер", що відбули ся у Львові дня 30. мая с. р., принято й затверджено рахунковий звіт і білянс Товариства за 25-ий адмінїстраційний рік. В сей спосіб "Днїстер" закінчив чвертьвікову працю на поли обезпеченя, — на тій царинї економічного житя, яка ще до недавна лежала облогом, а нинї оживлюючо дїлає на всї поля людської творчости та дає охорону працї, підприємчивости і маєткови, без чого тепер взагалї не міг би як слїд розвивати ся народний добробут.
Ще в 1881 р. внесено поданє о концесію для ceгo товариства. Неприхильні власти не полагоджували поданя через три роки, а потім.., відкинули. Після ceгo наступила осьмилїтна перерва в сих заходах.
Щойно в 1891 внесено нове поданє о концесію, а намісник Баденї видав прихильну опінїю тільки тому, бо сподївав ся, що члени основателї не зможуть зібрати 100.000 К основного капіталу. Збиранє капіталу йшло дїйсно пиняво. Винна сему була байдужність і невіра в свої сили та страх перед ризиком у нашого широкого громадянства, аґітація москвофілїв і нагінка польської преси.
Вкінци таки зібрано потрібний основний фонд, на який зложило ся 350 основників. Дня 28. червня 1892 р. відбули ся установчі збори нового товариства, а дня 15 червня 1892 розпочало воно свою дїяльність.
Так засновано перше і до недавна одиноке українське товариство асекураційне.
Заложене по довгих заходах наших передових людий, головнож д-ра Стефана Федака, Василя Нагірного й покійного д-ра Дамяна Савчака, товариство "Днїстер" через 25 лїт старало ся на неораній у нас ще ниві асекурації осягнуги як найбільші успіхи, у внутрі скріпити ся, на внї як найбільше розрости ся, поширити як найдальше ідею самопомочи, піднести суспільність з економічної безрадности, та привернути назад підірване довірє у власні сили.
І хоч часто доводилось йому ступати не по рожах, хоч на дорозї стрічаю тернє й колючки, якими спинювано кожде стремлїнє до культурного й економічного піднесеня українського народу, то мимо того дало воно доказ, що можна зробити серед нашої суспільности згодою і солїдарностю, почутім обовязку і совісностю, фаховим знанєм і невпинною працею.
"Днїстер" являєть ся нинї дуже поважним солїдним товариством обезпечень від огневих шкід, опертим на взаїмности, та одною з найбільших українських економічних інституцій. Щорічні рахункові звіти й білянси товариства виказують безупинний зріст і розвиток, який найкрасше ілюструють отсї цифри. За перше пятилїтє (1892—1897) товариство видало 158.000 важних полїс на суму 184,000.000 корон обезапеченої вартости; за друге пятилїтє (1898—1902) 439.000 пoлїс на 457,000.000 корон; за третє пятилїтє (1903—1907) 921.000 полїс на 915,000.000 кор.; за четверте пятилїтє (1908—1912) 1,241.000 полїс на 1,347.000.000 корон; за пяте пятилїтє (1913—1917) 1,156.000 полїс на 1,449.000.000 корон. За ті обезпеченя побрало товариство від своїх членів премій: на І. пятилїтє 1,526.000 корон; за II. пятилїтє 4,001.000 корон; за III. пятилїтє 8,888.000 корон; за IV. пятилїтє 13,180.000 кор.; за V. пятилїтє 13,896.000 корон. В послїдних лїтах перед війною, себто в послїдних нормальних роках, товариство згуртувало в собі понад чверть мілїона членів, які обезпечували від огню свої будинки й движимости на суму понад триста мілїонів корон річно за річною премією понад три мілїони корон. За 25-лїтний час свого істнованя випустило наше товариство около чотири мілїони поліс на суму понад чотири мілїярди корон обепеченої вартости з премією понад сорок мілїонів кор., при чім управа памятаючи, що товариство на взаїмности оперте, отже для користи загалу а не на зиски основане, руководилось як найбільшою безсторонностю і справедливостю супроти усїх катеґорій обезпечень, та вимірювала можливо найнизшу премію, о скільки тільки на то позволяли дані степени небезпеки.
Своїм членам виплатило товариство за погорівші будинки й инші предмети такі суми:
в І. пятилїтю за 1.663 шкід 860.000 кор.; в II-пятилїтю за 4.389 шкід 2,237.000 корон; в III. пятилїтю за 9.787 шкід 5,505.000 корон; в IV пятилїтю за 11.783 шкід 6,953.000 корон; в V пятилїтю за 8.347 шкід 5,003.000 кор. За 25 лїт виплатило товариство своїм членам понад трийцять пять тисяч (35.477) відшкодовань на загальну суму понад двайцять мілїонів (20,648.332) корон, з того в дорозї ласки аж 740 відшкодовань в сумі 341.418 корон. Натомісць відмовлено виплати відшкодовань тільки в 422 случаях, що виносить ледви 1 1/6 % всїх зголошених шкід.
За всїх 25 лїт було тільки 16 случаїв відкликів до мирового суду і тільки 6 случаїв позвів о відшкодованє до звичайного суду, — але і в таких случаях на судї виявляло ся, що домаганя членів були безпідставні або за великі — і справа кінчила ся звичайно добровільною злагодою завдяки уступчивости управи. На жаль в послїдних часах домаганя виплати відшкодованя в дорозї ласки мимо незаплати премії ширять ся в деморалїзуючий спосіб, так що управа товариства була приневолена обмежити відшкодованє в дорозї ласки до тих случав, коли член доказав цїлковиту та незавинену неможність заплатити премію на час.
За цїлий час тільки одна адмінїстраційний рік (1916) виказав білянсовий недобір; в усїх наших адмінїстраційних роках була більша або менша білянсова надвижка, якої сума за всї лїта разом виносить 3,856.150 кор. З річних надвижок в рр. 1893–1896 покрито кошти заснованя, в рр. 1897–1900 сплачено основникам основний фонд в квотї 100.000 корон, а за роки 1900–1903 і 1905–1913 удїлено обезпеченим членам звороти від премії. За всї лїта виносили звороти членам разом 2,531.688 кор., значить около дві третини (66%) загальної білянсової надвижки.
Фонди Товариства виносили: в кінцем 1897 року 354.000 кор., з кінцем 1902 р. 839.000 кор., з кінцем 1907 р. 1,965.000 кор., з кінцем 1912 р. 3,910.000 кор., а з кінцем 1917 року 8,526.000 корон, в тім ґваранційні фонди, що служать забезпекою для членів, 6.842.394 кор. З кінцем 25-лїтя сума всїх активів Товариства виносить понад одинайцять мілїонів (11,308.805) корон.
Переглядаючи отсї цифри, треба завсїгди тямити, що сї незвичайно корисні вислїди осягнено серед умов нераз дуже тяжких і трудних, серед всїляких противностий і перешхід, ставлених людьми й відносинами, серед бідної суспільности, на дуже а дуже тяжкім теренї.
З соціяльної точки погляду являєть ся Товар. взаїмн. обезпечень "Днїстер" наскрізь демократичною кооперативою як що-до свого складу, так щодо своєї орґанїзації. Величезна більшість, бо по-над 90% членів, належить до кляси дрібних хлїборобів (селян і маломіщан), які по більшій части перед тим нїде не були від огню обезпечені. Пересїчна вартість одного обезпеченя в послїднім пятилїтю виносила лиш 1.254 корон, пересїчна квота премії за одно обезпеченє лиш 12 кор. З поміж обезпечених будинків більше нїж дві третини має соломяне покритє (в 1893 р. 86%, — в 1913 р. 69%).
Демократичний характер орґанїзації Товариства найкрасше можна пізнати з постанов статута про права членів. Всї члени мають рівне право участи в управі Товариства, зглядно рівне активне й пасивне право виборче до загальних зборів, без огляду на висоту обезпеченя, при чім репрезентаційна система загальних зборів забезпечує волю загалу членів перед майоризацією з боку случайної меншости.
Крім того демократичний характер Товариства проявляєть ся в його відношеню до своїх аґентів, урядників і инших функціонарів. Товариство має понад тисяч аґентів і понад сто осіб персоналу, занятого в централї. Аґентами Товариства є в великій більшости дрібні хлїбороби (селяни й маломіщани). За 25 лїт одержали аґенти "Днїстра" титулом провізії загалом понад три мілїони (3,068.836) корон. Для забезпеченя аґентів та їх родин на випадок старости, немочи або смерти Товариство відложило до тепер як окремий фонд суму 301.290 корон.
Як найбільше дбає управа Товариства про долю своїх урядників і службовників — розумієть ся — в межах фінансової спромоги Товариства, яке, опираючись виключно на дрібних обезпеченях, вимагає богато роботи та великого персоналу, а дає розмірно маю приходу. Права й обовязки урядників і инших службовників Товариства є унормовані службовими правилами. Платнї й инші побори персоналу вже кілька разів реґульовано й підвисшувано, а з уваги на дорожнечу воєнного часу признано цїлому пepсоналови значний воєнний додаток. Побіч сталих поборів дістають урядники й инші службовики від часу до часу одноразові винагороди і запомоги. Кромі того для полїпшеня матеріяльного положеня свого персоналу заснувало Товариство окрему позичкову касу для своїх урядників під назвою "Кружок взаїмної помочи урядників "Днїстра", позичкову касу для провізоричного персоналу п. н. "Поміч", а в останних, воєнних роках окремий "Консум" для цїлого персоналу "Днїстра". Для забезпеченя урядників і инших службовників Товариства та їх жінок і дїтий на випадок старости, немочи або смерти має Товариство окремі фонди, а се: фонд емеритальний урядників (659.062 кор.), касу заосмотреня персоналу (298.701 кор.) і резервовий фонд пенсійний (182.147 кор.). Сума всїх трох фондів виносить поверх мілїона (1,139.911) корон. Товариство дало на пенсійне заосмотренє свого персоналу з власних гроший 4½ разів більше, нїж сам персонал. Сими фондами пенсійними завідує управа Товариства спільно з персоналом на підставі окремого пенсійного статута, який забезпечує персоналом "Днїстра" значно лїпші пенсії (вислуженим), нїж се вимагає закон і нїж дає Загальне Заведенє пенсійне.
З національної точки погляду "Днїстер" має чисто український характер. Головним тереном дїяльности Товариства є східна Галичина і тільки невеличка частина обезпечень похилить з західної Галичини та з Буковини. Поверх 96 проц. членів належить до української народности. Управа і перзонал чисто українські. Дїлова мова українська. За цїлий час існованя виекспедиювало Товариство близько чотири мілїони українських полїс і понад два мілїони наших грамот, подань, листів, письм і карток в українській мові, в тім числї кількадесять тисячів українських подань до судів, урядів і властий. Тим способом наше Товариство в дуже значній мірі причинило ся до розповсюдненя української мови й українського письми та до скріпленя укранського національного стану посїданя, тим більше, що "Днїстер" через цїлий час вів консеквентну боротьбу в оборонї прав української мови в усїх областях публичного житя з державними й автономічними властями й урядами всїх катеґорий і дикастерий.
Дуже богато заслужав ся "Днїстер" для економічного піднесеня української нації, бо завдяки йому обезпечалися від огневих шкід богато таких селян, які інакше не були би нїде обезпечені. А коли би навіть припустити, що якби "Днїстра" не було, тодї всї його члени обезпечували би своє майно в чужих асекураційних товариствах, то і в такім разї заслугою "Днїстра" було би вже хоч би се, що завдяки "Днїстрови" лишило ся в українських руках кільканайцять мілїонів корон українського гроша, котрий инакше був би попав у чужі руки та пропав для нашого народу.
Станувши на кріпких основах, Товариство не тільки само прямувало до визначеної цїли, але спричинило й підпомагало основанє других економічних інституцій і товариств, як Тов. вз. кредиту "Днїстер", Краєвий Союз кредитовий, Руська Щадниця, Земельний Банк гіпотечний. Т-во вз. обезп. на житє і ренти "Карпатія", Пенсійний Інститут українських приватних урядників і инші, підпомагало значними фондами пожарні сторожі, утворило фонд для безпроцентових позичок погорільцям, удїляло низькопроцентові позички повітовим видїлам на огнетревале критє дахів членами, а вкінци удїлило понад пів мілїона датків на загально-народні цїли. Для огневих сторожий (Соколів, Січий і т. и.) і громад на пожарні прибори удїлив "Днїстер" запомог і нагород за ратунок 151.417 кор., а на инші публичні цїли, для всяких цepковних, шкільних, просвітних, економічних, добродійних і инших культурних товариств, корпорацій і орґанїзацій суму 387.289 корон.
Наконець зазначити треба, що через гарний розвій і постійний зріст такого мозольного, ризиковного і нерентовного підприємства, є огнева асекурація сїльських соломяних стріх, оперта на основі самопомочи й спільництва, скріпило ся в нашій бідній, поневоленій і малограмотній суспільности довірє у власні сили народу.
Найбільші заслуги коло розвитку "Днїстра", поклали неб. дир. Яр. Кулачковський та теперішний верховний директор д-р Ст. Федак, що разом з "Днїстром" обходить 25-лїтє своєї дїяльности в управі Товариства.
З 1917 роком закінчило Товариство взаїмних обезпечень "Днїстер" чверть столїтя своєї дїяльности. Сей ювілей припав на трудний час великої світової війни, яка завдала Товариству дуже тяжкі удари. Але сї удари не могли захитати Товариства, бо воно збудоване на міцних підвалинах і добре загосподароване, — і длятого Товариство стрічає свій ювілей з надією на дальший успішний і гарний розвиток.
З уваги на трудні воєнні часи "Днїстер" не уладжував святочного ювілейного торжества, та щоби звеличати ювілей, управа Товариства видала "Ювілейну Книгу", яка містить історію заснованя й розвитку Товариства, хроніку його дїяльности та прикрашена фотоґрафіями заслужених для Товариства людий і власних домів, а в додатку кромі инших табель містить списи ювілятів делєґатів і аґентів Товариства, що він 25 лїт працюють для него. Крім того для звеличаня ювілею управа Товариства удїлила перзоналови Товариства значнїйші надзвичайні ювілейні датки, утворила два стипендійні фонди по К 100.000—, з яких один призначений на стипендійні підмоги для дїтий урядників, а другий для дїтий аґентів Товариства, як також придїлила сего року квоту К 80.000— до фонду заосмотреня аґентів.
Закінчуючи сю ювілейну статю висловлюємо Товариству вз. обезпечень "Днїстер" та його управі в імени нашім і в імени цїлого нашого громадянства щирі бажаня, щоби се наше дуже пожиточне й заслужене Товариство дальше росло й розвивало ся та щоби в другім 25-лїтю згуртувало в собі всїх без виїмку австрійських Українцїв, так, щоби в Галичинї й на Бyковинї не було анї одної української будівлї обезпеченої поза "Днїстром". Та для сповненя сего бажаня треба співдїланя цїлого нашого суспільства, треба, щоби наше громадянство постійно проявляло для "Днїстра" таку прихильність, на яку се Товариство своєю 25-лїтною працею собі заслужило.
[Дїло]
09.06.1918