Презентовано стрічку про збереження віри депортованими лемками.

 

Фільм «Евакуйовані назавжди» про жителів села Терновиця Тисменицького району на Івано-Франківщині розповідає про збереження ними греко-католицької віри, яка передавалася з покоління до покоління.

 

Презентація фільму відбулася минулого тижня у Бурштині, селі Терновиця, Івано-Франківську, днями – у Стрию. Наприкінці січня вона буде у Львові, передає РІСУ.

 

«Ідея фільму "Евакуйовані назавжди" належить отцеві Іванові Качанюку, який є парохом села Фитьків Надвірнянсього району. Він є ініціатором Музею підпільної Церкви. Знає і про село Терновиця на Тисмениччині, історію церкви села у підпіллі та отців, які там служили, – їх було близько півсотні. Люди у селі були завжди глибоко віруючі – ніхто ніколи нікого не зрадив. В цьому їх унікальність», – розповідає режисер Любов Терлецька.

 

«Ми мали на меті висвітлити ті події, які відбувалися у нашій Церкві за часів тоталітарного режиму. Особливо – роль мирян УГКЦ у її збереженні, яка недооцінена», – додає отець Іван Качанюк.

 

Коли автори фільму розпочали вивчати історію села, виявилося, що його населяють переселені з Закерзоння, Надсяння, Лемківщини, Західної Бойківщини українці.

 

«Початок їхньої історії ще на тих батьківських землях, з яких, власне, переселилися, початок віри, у якій формувалися і яку перенесли у Терновицю. Про депортацію ми хотіли лише згадати, а вийшло так, що це перетворилося на цілу першу частину фільму тривалістю 50 хвилин. Закінчується вона тим, що у село запрошують отця Зеновія Кіселевського. Цей священик згуртував людей, дав їм надію, віру. Друга частина фільму буде присвячена, власне, його служінню. Ми хотіли показати цього унікального священика, який пережив репресії, заслання. Плануємо відобразити, як діяла Церква у селі, як формувалися покликання – звідти вийшов отець Іван Репела та сестри-монахині», – каже Любов Терлецька.

 

Однією з центральних постатей у фільмі «Евакуйовані назавжди» є сестра Марія Євхаристії згромадження Воплоченого слова, яка народилася у Терновиці. Вона роками записує історію збереження віри його мешканцями, серед яких і її родина. Тож сестра виконала роль ведучої сюжетної лінії у фільмі, частково читаючи спогади своєї бабусі, частково зв’язуючи події.

 

Зі слів авторів, до створення фільму доклалися благочинці – і громада малими лептами, які мали свою вагу, також одягом, реманентом, консультаціями, перекладом тощо. Зйомки фільму відбувалися не лише в Україні, а й у Польщі.

 

Ролі виконували актори Лялькового театру та діти – учасники студії «Апостол».

27.12.2017