Сьогодні, 5 травня, Блаженніший Святослав Шевчук — глава Української греко-католицької церкви — святкує своє 55-річчя. Упродовж майже 15 років він очолює одну з найвпливовіших релігійних спільнот України, і саме на нього сьогодні дивляться мільйони українців як на моральний орієнтир.
Святослав Шевчук народився 5 травня 1970 року в місті Стрий Львівської області вродині Юрія та Віри Шевчуків. Його дитинство припало на часи, коли УГКЦ перебувала в підпіллі через радянські репресії. Та попри це, в домі Шевчуків греко-католицькі священники таємно служили Божественну літургію, що значною мірою сформувало світогляд Святослава.
Його мати була вчителькою музики, а батько працював на залізниці. Великий вплив на нього мали дідусь і бабуся, які познайомили його з церковним життям. Уже в юному віці Святослав навчався читати старослов’янською мовою та брав участь у церковних співах. Зараз Блаженніший Святослав вільно володіє українською, англійською, німецькою, італійською, іспанською, польською, російською, латиною, грецькою та старослов’янською мовами.
Після закінчення середньої школи №10 у Стрию він вступив до Бориславського медичного училища, де здобув медичну освіту. Паралельно, у 1983–1989 роках, навчався в підпільній греко-католицькій духовній семінарії, що діяла в умовах заборони УГКЦ. У цей період він також відбув строкову службу в Радянській армії як фельдшер.
Після повернення з армії Святослав продовжив підготовку до священства в нових умовах, коли УГКЦ почала виходити з підпілля. У 1991–1992 роках він навчався в Центрі філософсько-богословських студій "Дон Боско" у Буенос-Айресі (Аргентина), де завершив дворічний курс філософії. За його власними спогадами, отримання візи для навчання в Аргентині було настільки радісною подією, що він "співав від щастя", коли дізнався про це.
У 1992–1994 роках Святослав навчався у Львівській духовній семінарії Святого Духа. 21 травня 1994 року він отримав дияконські свячення від владики Филимона Курчаби, а 26 червня того ж року — священичі свячення від Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського. З 1994 по 1999 роки він продовжив освіту в Папському університеті святого Томи Аквінського в Римі, де здобув ліценціат і докторат із відзнакою Summa cum laude в галузі богословської антропології та морального богослов’я візантійської традиції. Під час навчання в Римі він також надавав душпастирську опіку українським греко-католикам.
Після повернення до України Святослав Шевчук активно долучився до розбудови УГКЦ. У 1999–2000 роках він був префектом, а з 2000 по 2007 роки – віцеректором Львівської духовної семінарії Святого Духа. Водночас із 2001 року він обіймав посаду віцедекана богословського факультету Львівської богословської академії (тепер Український католицький університет).
У 2002–2005 роках Святослав служив особистим секретарем Блаженнішого Любомира Гузара та головою Патріаршої курії у Львові, що стало важливим етапом у його духовному та адміністративному зростанні. Він сам називав себе "духовним сином" кардинала Гузара, відзначаючи його батьківський вплив.
У 2007 році Святослав став ректором Львівської духовної семінарії Святого Духа. У 2009 році Папа Римський Бенедикт XVI призначив його єпископом-помічником єпархії Покрови пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі. Архієрейська хіротонія відбулася 7 квітня 2009 року в соборі Святого Юра у Львові. У 2010 році він був призначений апостольським адміністратором цієї єпархії.
Після відставки Блаженнішого Любомира Гузара у 2011 році через стан здоров’я перед УГКЦ постало питання вибору нового глави.
23 березня 2011 року Виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав Святослава Шевчука Верховним Архієпископом Києво-Галицьким. Цей вибір 25 березня затвердив Папа Бенедикт XVI. Інтронізація нового глави УГКЦ відбулася 27 березня 2011 року в Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві.
Тож у віці 40 років Святослав Шевчук став наймолодшим главою УГКЦ в історії, що підкреслило оновлення та динамічний розвиток церкви.
За майже 15 років на чолі УГКЦ Блаженніший Святослав здійснив низку важливих ініціатив, які зміцнили позиції церкви в Україні та світі.
Для початку варто нагадати, що він завершив розбудову Патріаршого собору Воскресіння Христового. У 2013 році, до 1025-річчя Хрещення Русі-України, Святослав Шевчук освятив Патріарший собор у Києві, який став духовним і адміністративним центром УГКЦ. На прощу з цієї нагоди прибули десятки тисяч вірян.
Коли ж сталася Революція Гідності, Блаженніший Святослав відкрито підтримав протестувальників, виступаючи за справедливість і оновлення влади. Він неодноразово наголошував на значенні жертви Небесної Сотні. Згодом, коли почалася російська агресія, Святослав Шевчук став одним із перших релігійних лідерів, які засудили дії Росії. Після повномасштабного вторгнення 2022 року він закликає світову спільноту підтримувати Україну, а також активно підтримує захисників і постраждалих від війни.
Блаженніший Святослав виступає за діалог між християнськими церквами в Україні. Він підтримує ідею єдності з Православною церквою України, наголошуючи на прозорості та відкритості такого процесу. У 2021 році він заявив про прагнення УГКЦ до єднання з ПЦУ в майбутньому. А у 2023 році підтримав перехід на григоріанський календар.
Крім цього, Блаженніший Святослав Шевчук відзначається своєю міжнародною діяльністю, налагоджуючи мости порозуміння з політиками, організаціям, відомими персонами інших країн, щоб сприяти розвитку українського питання, зокрема, освітнього процесу, завдяки розвитку Українського католицького університету.
05.05.2025