Армія України: хто сказав, що №30?

У цьогорічному рейтингу найсильніших армій світу Global Firepower Україна зайняла 30-те місце, отримавши від укладачів індексу позицію між Швецією та М'янмою. Передрукована вітчизняним Міністерством оборони, ця оцінка вже тривалий час «гуляє інтернетами», а в умах українців встигла закарбуватися як константа. Люди сприйняли рейтинг загалом схвально: приємно усвідомлювати свою належність до трьох десятків найсильніших мілітарних держав світу, зважаючи на те, що ми відбудовуємо свою армію «з нуля». Щоправда, український споживач вкупі з Міністерством оборони виявився аж занадто довірливим – Z здійснив розвідку, результати якої підважують довіру до цього індексу. А отже, армія України може виявитися і зовсім не №30...

 

 

Автором рейтингу «Глобальна вогнева потужність» є американський проект Military Factory, котрий публікує новини та аналітичні дописи про озброєння, війська, воєнну історію. Щороку навесні він оновлює дані на сайті Global Firepower Index, формуючи новий рейтинг найсильніших армій планети.

 

Цього року укладачі індексу дали армії України 0,5664 бала – майже всемеро гірше, ніж найсильнішій армії світу – американській, зате в 13 разів ліпше, ніж найслабкішому війську планети – Бутану.

 

Незважаючи на те, що свіжий рейтинг публікують щороку у квітні, найбільша інформаційна хвиля здійнялася в Україні у серпні, коли цей рейтинг передрукувало на своєму сайті Міністерство оборони України. «Збройні сили України включено в top-30 найкращих армій світу», – хизувався сайт українського оборонного відомства.

 

Звісно, що передрук даних міжнародного індексу на офіційному армійському ресурсі вже точно мав би свідчити про те, що рейтинг «Глобальної вогневої потужності» є для нас компліментарним.

 

 

Існує певна специфіка в інформаційному супроводі цього індексу в різних країнах: так, згідно з контент-аналізом публікацій у twitter’і за хеш-тегом #GlobalFirepower, новину про цей рейтинг найактивніше поширювали юзери з Єгипту (армія №10 за силою), Туреччини (№80) і Росії (№2). В англомовних профайлах #GlobalFirepower не збуджує високого інтересу.

 

Окрім того, Global Firepower цитують в російській пресі набагато інтенсивніше, ніж у англомовній. Досить імовірно, що саме з російського медіа-простору ця інформаційна хвиля прикотилася в Україну. Інструмент Google Trends свідчить про те, що інтенсивність пошуків в українському та російському інтернатах за запитом Global Firepower була синхронною, а її пік припав на кінець серпня.

 

Піки інтересу до Global Firepower в Україні та РФ є ідентичними

 

У своїй серпневій новині Міністерство оборони України, зокрема, звернуло увагу на те, що наше військо є найсильнішим серед усіх сусідніх країн, за винятком Росії та Польщі (19 місце). «Слід зазначити, що з кожним роком Збройні сили України підіймаються дедалі вище в рейтингу найкращих армій світу», – прокоментували в Міноборони.

 

Це помилка: навпаки, рейтинг України в індексі Global Firepower поступово знижується. У 2016 і 2015 роках українська армія була 25-ою за силою, а у 2014-му стояла ще вище – на 21-й позиції.

 

Чи ж не парадоксально, що становище українського війська в рейтингу з року в рік понижується, в той час, коли наша армія є однією з небагатьох у світі, котра має реальний бойовий досвід? В той час, коли Збройні сили почали збагачуватися новими зразками озброєнь і приводити до тями старий арсенал? Коли на наших полігонах працюють іноземні радники, а апарат сяк-так упроваджує стандарти НАТО?

 

Як пояснив у коментарі Z директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергій Згурець, індекс Global Firepower не слід вважати як показовий для оцінки реальної бойової спроможності армії, адже цей рейтинг використовує кількісні параметри аналізу. Згідно з одним із ключових параметрів – а це фінансування армії – Україна сильно відстає, бо за минулі роки зазнала суттєвого здешевлення національної валюти.

 

«Основне, на що звертають увагу автори цього дослідження, – це чисельність військ, кількість озброєння, фінансування армії, – прокоментував пан Згурець. – Я не певен, чи цей рейтинг враховує наявність бойового досвіду».

 

Відповідаючи на питання, наскільки авторитетним є індекс Global Firepower для експертної спільноти, Згурець сказав: «Це один із кількох подібних рейтингів. Вони щорічно публікують свою аналітику. Не беруся судити, наскільки це довершена оцінка, але на їхні дослідження принаймні звертають увагу».

 

Кореспондент Z намагався сконтактувати з укладачами рейтингу «вогневої потужності» для того, щоб отримати коментар щодо методики оцінювання, а також причин погіршення українського індексу – втім, із електронної поштової скриньки, вказаної на сайті проекту Military Factory, ніхто не відповів.

 

Спроба відшукати експертний центр чи інститут, котрий укладає цей рейтинг, теж була марною.

 

Із реєстру торгових марок США вдалося довідатися, що бренд Military Factory зареєстрований на Даніеля Пучека (Daniel Puczek). Даніель не відповів на листа, надісланого йому на приватну скриньку.

 

Пан Пучек оперує ще кількома інтернет-сайтами. Декотрі з них пов’язані з військовою тематикою, а декотрі ну дуже далекі від армійських справ. Це, ймовірно, свідчить про те, що Даніель є аматором, а зацікавленість збройними силами для нього – хобі.

 

 

У реєстрі брендів Даніель Пучек також вказаний як власник марки Wedding Dress Creator («Створювач весільних суконь»). На сайті цього проекту опубліковано flash-програмку, котра дає змогу підбирати різні весільні сукні для ляльки-моделі. «Весільна» інтернет-сторінка має аналогічну інформаційну панель внизу сторінки, що й сайти Global Firepower і Military Factory.

 

Понад те, параметри сайту, котрі експлуатує Military Factory, притаманні також сторінкам janeausten.org (сайт, присвячений письменниці Джейн Остін) і insectidentification.org (каталог комах). Ці сайти мають споріднений дизайн. А онлайн-ідентифікатори свідчать про те, що з ними теж пов'язаний Даніель Пучек.

 

Пошук у Google у різних комбінаціях із іменем та прізвищем Пучека, IP-адресою, назвою його поштової скриньки підтверджують спорідненість мілітарного, «комашиного» та «весільного» ресурсів.

 

Спорідненість сайту Military Factory з іншими ресурсами

 

За тим усім виникло риторичне питання: чи можна вважати авторитетним рейтинг, що був здійснений групою юзерів (а ймовірно, що одним-єдиним юзером) із таким розмитим фокусом зацікавлень і роботи? Принаймні, чи можна вважати його достатньо авторитетним, щоб той рейтинг цитувало ціле Міністерство оборони?..

 

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник каже, що всі рейтинги мілітарної потужності слабують на достовірність. З його слів, багато міжнародних центрів використовують у своїх аналітичних дослідженнях та порівняннях інформаційні каталоги штибу CIA World Factbook – Всесвітньої книги фактів, укладеної Центральною розвідувальною агенцією США (відомою в нас як ЦРУ).

 

«Дані, які наводять, можуть бути якоюсь точкою відліку, але я навряд чи брав би це 100-відсотково на віру, а тим паче долучав би до якихось рейтингів», – пояснює пан Мельник, і влучає прямісінько «в яблучко», тому що, згідно з анотацією, опублікованою на сайті Global Firepower, автори рейтингу використовують як джерело для свого індексу щорічник CIA World Factbook. Можливо, саме тому рейтинг Даніеля Пучека і має доволі високу популярність у різних країнах, бо він оперує великим масивом досить валідних вихідних даних.

 

Зі слів Олексія Мельника, у світі є декілька авторитетних установ, які займаються вивченням вогневої потужності країн. Це велика робота, котра вимагає компетентного і прискіпливого аналізу, значних розумових ресурсів. Мельник наводить у якості прикладу доброго дослідження британський довідник The Military Balance, котрий щорічно публікує Міжнародний інститут стратегічних досліджень (International Institute for Strategic Studies). Цього довідника нема у відкритому доступі – його продають онлайн за передплатою.

 

«Є спеціалізовані видання, цілі інститути, які збирають інформацію, аналізують. Їхня робота є дуже цінною, а передплата коштує чималих грошей. А те, що дістається людині безкоштовно, то там і якість відповідна», – коментує Мельник.

 

З його слів, навіть авторитетні установи у своїх дослідженнях використовують методику, котра не завжди дає змогу сформувати реальне уявлення про ту чи інші дію держави у мілітарній сфері. Для прикладу, Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру (СІПРІ) в своїй аналітиці щодо обсягу постачання озброєнь використовує оцінки, котрі базуються на загальновідомій ціні типових одиниць озброєнь. «Тобто, – тлумачить Мельник, – він оцінює продаж воєнних потенціалів, а не наводить реальну ціну, закладену в контрактах».

 

Що ж до індексу Global Firepower, то пан Олексій каже: «Я би точно не став посилатися на це дослідження у своїй роботі».

 

Відповідаючи на питання, навіщо цей індекс вирішило цитувати Міністерство оборони України, він відповідає: «Всім приємно, коли тебе хвалять і коли ти отримав високу оцінку».

 

…То чи справді в України тридцята армія? Можливо, що тридцята, а можливо, що й краща. Штука ж не в тому. Штука в тому, що в нас є багато підстав пишатися своїм військом без усіляких «дутих», та ще й занесених із російського медіа-простору, інформаційних приводів.

 

«В будь-якому разі, нам не варто зважати на те, яке місце Україна займає в цьому рейтингу, а робити все, щоб вона могла адекватно протистояти Росії в реальних умовах», – резюмує з цього приводу Сергій Згурець.

 

22.12.2017