Є в цьому житті втрати, які розум відмовляється сприймати… 2 грудня зі Львова прийшла сумна звістка: на 66-му році життя відійшов у кращі світи знаний журналіст, письменник, краєзнавець, громадський діяч, унікальний енциклопедист та інтелектуал Ігор Мельник.
Цей чоловік до останньої днини не втомлювався дивуватися цьому світу, відкривати і розуміти його глибоко – так, як це вмів тільки він.
Декілька років тому приїхав в Чернівці на короткий час, аби придивитись зблизька до цього міста, бо воно входило разом зі Львовом до Австро-Угорської імперії, його будували ті ж самі архітектори, і то все йому було цікаво. Здавалось, що вже важко чимось подивувати цього чоловіка, який, будучи справжнім львів’янином, дуже тонко відчував своє місто і написав десяток томів про столицю Королівства Галичини та Володимирії.
Але навіть в дещо скромніших на перших порах Чернівцях він так багато і так щиро відкривав і для себе, і для всіх мешканців це місто. Він не втомлювався досліджувати його вулиці, околиці, а в останні приїзди завжди відвідував місце вічного смутку – Історико-культурний заповідник «Кладовище на Зеленій вулиці», можливо, в якомусь тривожному передчутті…
Звичайно, що результатом тих проходів стали книги про Чернівці. Першим виданням у 2011 році була історія вілли на вулиці Українській, 22, в якій міститься Муніципальна бібліотека і редакція газети «Буковина», яка з легкої руки п. Ігоря вже завжди буде називатися «Домом з кришталевими вікнами». А потім, коли зрозумів, що Чернівці мають значно менше видань про місто, як вони того заслуговують, то запропонував видати путівник. До участі запросив знакового чернівецького художника Олега Любківського, творчість якого він знав із виставок у Львові, який відчуває своє місто так, як і пан Мельник. І в 2015 році результатом співпраці вийшло розкішне видання «Czernovitz: історичні вулиці, будинки та видатні особистості: урбаністичні есеї». А присвятили автори свою роботу світлій пам’яті чернівецького історика і краєзнавця Ігоря Чеховського, книги якого Ігор Мельник дуже цінував.
А ось щойно до дня міста в перших числах жовтня вийшла окремим виданням книга «Вулиця Українська: мандрівка у часі», до якої він здійснив аналіз адресних книг, зіставлення старої й сучасної нумерації та топографії вулиці, прочитав архітектурну стилістику будівель. Тобто зрозуміло, що без нього цього видання не було б.
Він ще був подивований, що до того моменту йому не вдалося так ретельно «прочитати» жодну вулицю у Львові. Але мав намір найближчим часом це поправити…
Пан Мельник приїхав на презентацію «Вулиця Українська: мандрівка у часі» – і журналісти провідних чернівецьких газет ще встигли розпитати автора про підготовку книги й про збереження культурної спадщини як у Чернівцях, так і у Львові. Наталя Фещук готувала розгорнуте інтерв’ю для Zbruc – його візію Чернівців і про книги, над якими пан Мельник працював в нашому місті. На великий жаль, воно вже вийде без нього…
Ігор Мельник відійшов так, як і жив, – дуже делікатно, аби нікому з рідних і дорогих для нього людей не завдати клопоту. Може, Господь вирішив, що тут він уже сповнив свою місію, що збагнув всі цінності цього світу, і забрав його на небо писати вічні Книги…
Від імені Чернівецької міської ради, особисто міського голови Олексія Каспрука, управління культури міста і від колективу Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського та всіх чернівчан, які цінували вклад Ігоря Мельника в збереження і популяризацію нашого міста, в ці гіркі і сумні хвилини висловлюємо глибокі співчуття родині, всім дорогим і близьким для нього людям, львів’янам за непоправну втрату. У ці скорботні дні поділяємо тугу рідних і близьких, які назавжди втратили дорогу для них людину.
Нехай рідна львівська земля, яка передчасно забрала його в останній прихисток, буде легким пухом, а зболена земними стражданнями душа спочиває у небесах вічності. Хай Господь прийме його душу там, де праведні спочивають.
Божа і вічна природо, прийми цю світлу душу в своє нетлінне і вічне царство!
Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю розумної, працьовитої, терплячої і дуже скромної людини.
Цим словом кладемо свій кетяг калини на свіжу могилу Ігоря Мельника.
04.12.2017