Володимир СЕМКІВ

Львівський безпековий форум, що почався у четвер, наразився на звинувачення, котре є протилежним до задекларованої його мети, – звинувачення у зазіханні на територіальну цілісність та суверенітет України. Приводом для скандалу стала інфографіка з іноземного дослідження щодо присутності російської армії у «сірих зонах» Європи, котру проектували на задник президії під час однієї з панельних дискусій. На цій ілюстрації територію, окуповану проросійськими екстремістськими рухами, було названо без усіляких там «ОРДіЛО» – «People’s republics of Donetsk and Lugansk», «Донецька та Луганська народні республіки»; автори мапи виділили захоплені землі насиченим червоним кольором, окремо від основних барв карти.

 

Спіч Олега Синютки, посмішка Мирослави Ґонґадзе та скандальна мапа

 

Голова Львівської ОДА Олег Синютка виконав свою обіцянку, проголошену в момент демаршу на форумі, і подав скаргу на організаторів у Службу безпеки України. Натомість обласне управління СБУ, отримавши кореспонденцію від президентського намісника, повідомило про намір допитати організаторів форуму, хоч вони і привезли до Львова командувача сухопутних військ США в Європі Бена Годжеса, наукового співробітника The Chatham House Джеймса Шерра, колишнього дипломата Державного департаменту США Майкла Карпентера.

 

«Подякуйте вашому губернатору»

 

Скандал виник під кінець першої панельної дискусії форуму, котру модерувала українсько-американська журналістка Мирослава Ґонґадзе. Панель зосереджувалася на темі, «чи можна було відвернути війну в сучасній Європі». Серед учасників дискусії були експерт програми Росії та Євразії The Chatham House Джеймс Шерр, президент Центру Євразії ім. Діну Патріціу Антлантичної ради Джон Гербст, президент Jamestown Foundation Глен Говард, професор Реґенсбургського університету Штефан Бірлінґ, професор УКУ Ярослав Грицак та інші – всі спікери сходилися в думках, що Росія є агресором, а Захід мав би робити більше для протидії злу. І от коли пані Ґонґадзе передала мікрофон до залу, попередивши учасників про те, що хронометражу залишилося тільки 10 хвилин, до слова попросився Олег Синютка.

 

«Я ніколи не думав, і я прошу вибачення за свою неуважність, що ми у Львові на такій поважній конференції – і я вважаю, що це сьогодні є провокативна річ щодо спікерів, які запрошені; це питання до організаторів! – коли ми у Львові бачимо, що на мапі зображені назви "Народних республік Донецька і Луганська"», – повів Синютка.

 

У цей момент до голови ОДА підскочила одна з організаторів форуму, заступниця Голови Верховної Ради Оксана Сироїд, намагаючись перебити виступ президентського намісника. Синютка не віддав мікрофон – «пані віце-спікер, вибачте, будь ласка» – і продовжив: «Я дуже був здивований, коли у Львові продавалася символіка Донецької та Луганської окупованих областей. Але коли сьогодні на Безпековому форумі, на офіційному екрані написано "Народні республіки Донецька і Луганська", то я вважаю, що це є елемент гібридної війни, який спрямований проти України, який спрямований для того, щоби дестабілізувати ситуацію в львівському регіоні».

 

Скраєчку знимки (праворуч) бачимо Олега Синютку, який під час промов учасників обговорення уважно вивчає фонове зображення 

 

Пані Сироїд продовжувала спроби перервати Синютку, та промовець не вгавав: «В мене є запитання до організаторів, віце-спікера, міського голови, тих, хто себе вважає учасниками і організаторами заходу – я змушений буду за результатами цього звернутися до Служби безпеки України для того, щоб вони відповідно перевірили, чи є це випадковістю, чи це є задумана річ для того, щоб дискредитувати львівський регіон», – зала зустріла останню репліку пана голови ОДА сміхом.

 

«Ми всі зворушені такою глибокою турботою про національну безпеку», – почала парирувати Оксана Сироїд, коли нарешті отримала слово. Пан Синютка не мав наміру її слухати і подався до виходу. Тому віце-спікер вирішила кинути йому навздогін щось коротке і дошкульне. «Я вам хочу сказати, зверніться до Президента України: з ким він підписав мінські угоди, подивіться на ті назви», – обурилася Сироїд.

 

Заступниця Голови ВР визнала, що організатори недогледіли мапу. «Справді, якщо виникли такі різночитання, то я прошу щиро вибачення у всіх тих, кого це могло зачепити. Ми можемо це (мапу, – Z) забрати. І я думаю, що це для нас черговий урок, що з картами завжди треба бути обережними», – додала Сироїд.

 

Зі слів пані Оксани, автором мапи є депутат Європейського парламенту від Польщі Яцек Саріуш-Вольський, котрий мав намір показати фактичну присутність російських військ у регіоні. «Виключно заради цього [експонували цю мапу]. Думаю, що ні в кого не виникають сумніви, де проходить кордон Росії», – виправдовувалася Сироїд.

 

Підсумовуючи несподівану полеміку, Мирослава Ґонґадзе констатувала: «Українська політика знайшла шлях і на цей форум». А потім, повертаючись до часового регламенту, додала: «Часу на запитання в нас більше немає. Подякуйте вашому губернатору».

 

Мапа з «Д/ЛНР» світилася на стіні до завершення панельної дискусії. Карту «загасили», коли зал почав порожніти.

 

«Робити такево-во шоу – це просто мізерство»

 

Учасник панельної дискусії професор Європейського центру досліджень безпеки Джорджа Маршалла Ральф Ролоф сказав у коментарі Z, що подібні суперечки є типовими для дуже багатьох конференцій, на яких намагаються демонструвати мапу сучасних мілітарних конфліктів.

 

«Це не було щось нове для мене, – сказав пан Ральф. – Це те, що я бачу дуже часто на конференціях такого типу. Особливо тоді, коли на конференціях доходить до застосування мап. Ми щойно мали подібну оказію на українсько-молдовсько-грузинській зустрічі парламентарів, де була мапа з Кавказом. Завжди некоректне вказування кордонів провокує відповідні заяви з боку офіційних осіб».

 

Олег Синютка та Оксана Сироїд, розділені шерегом VIP-ів

 

Ролоф не критикує, а навіть намагається зрозуміти позицію Синютки. «Він мав цілковиту рацію в тому, що вказав на проблему, коли використовуються невластиві назви. Це нормальна дискусія», – запевняє німецький професор.

 

«Позиція офіційної особи показує, наскільки чутливими є цей момент. Це продемонструвало, наскільки делікатним є це питання. І яка складна ситуація», – резюмував Ральф Ролоф.

 

Сам же голова Львівської ОДА затявся і таки подав звернення до Служби безпеки України. У своєму офісі він записав відеокоментар, у котрому додатково пояснити мотивацію демаршу.

 

«Коли ми укріпили свою армію і зробили її боєздатною, ворог робитиме руками своїх шпигунів та агентів все, щоб вкладати в голови людям, аби вони змирилися з окупацією української землі. Такого ніколи не буде, і такого на Львівщині ніхто не дозволить. Служба безпеки України повинна дати дуже чітку оцінку, бо, на мою думку, це посягання на суверенітет і територіальну цілісність нашої держави», – зазначив Синютка.

 

Водночас віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд сказала у коментарі Z, що вважає протест чиновника проявом мізерності. «Це мізерство у всіх сенсах – людське, професійне, соціальне. Є люди, які… Якщо вони хочуть зіпсувати, то вони зіпсують», – каже Сироїд.

 

Заступниця Голови ВР заявила, що подібні дискусії виникають, бо сама Україна досі не визначила статус окупованих територій, статус окупанта, статус конфлікту.

 

«Це, до речі, добрі питання: як ми це позиціонуємо? В нас немає правил. Ми навіть для себе цих правил не прийняли. Хіба в Україні визначено, як ми це називаємо? Он є ж звіти ООН, в яких публікуються [назви квазідержавних утворень] без лапок. Я вважаю правильним, що дискусія про це йде. Це дозволяє нам знаходити реальність. Маємо для себе визначити, де в нас є реальність – тоді я би це сприйняла і, вважаю, це була би достойна позиція. А робити такево-во шоу – це є просто мізерство», – підсумувала Сироїд.

 

Мапа прийшла з Польщі

 

Спробуймо розібратися з походженням скандальної мапи.

 

Дійсно, популяризатором графіки є депутат Європейського парламенту від Польщі Яцек Саріуш-Вольський. 17 грудня 2016 року він опублікував на своїй сторінці у twitter цю ілюстрацію, залишивши коментар: «Російська мілітарна окупація у Східній Європі». Інформація, поширена Саріушом-Вольським, дуже рясно прокотилася десятками українських медій.

 

До речі, тоді ніхто не протестував проти подачі з постульованими «Д/ЛНР», бо ключова смислова спрямованість графіки була очевидною – вона не виправдовувала і не леґітимізувала окупацію, а засуджувала. Ілюстрація добре показувала, як щільно Росія оперезала Україну та, для прикладу, Грузію аґресивними острівцями, насиченими тисячами російських вояків. Напевне, саме на тій інформаційній хвилі (спричиненій маленьким «твітом») тепер уже скандальну мапу зауважили організатори нинішнього форуму.

 

Українські медії роздмухали «твіт» польського політика до розміру інформаційної хвилі, хоча в пошуки першоджерела не вдалися

 

Ця ілюстрація походить із тексту, присвяченому «сірим зонам» Росії у Європі, котрий вийшов 1 вересня 2016 року на сайті неурядового think-tank із Лондона – European Council On Foreign Relations

 

Директор європейських програм European Council on Foreign Relations і один із авторів згаданого дослідження Фредрік Весслау (Fredrik Wesslau) сказав у коментарі Z, що він здивований скандалом, зумовленим використанням мапи на Львівському безпековому форумі, й запевнив, що центр не визнає окремішнього статусу територій, контрольованих рухами «ДНР» і «ЛНР».

 

«Я радше здивований, що наша графіка спричинила таку оказію на конференції», – написав представник центру.

 

«Використання назви "Донецька та Луганська народні республіки" є широковживаним і не свідчить про леґітимізацію або визнання суб'єктів, підконтрольних Росії, або пов'язаних із нею суб'єктів», – заявив Фредрік Весслау.

 

Знимка екрана з дослідженням ECFR у режимі перегляду ілюстрації

 

«Будь-хто, хто читав текст, котрий супроводжувався мапою, міг швидко пересвідчитися, що ми не підтримуємо окупації частини Донбасу», – зазначив представник European Council on Foreign Relations.

 

Пан Весслау сказав, що це перший скандал, зчинений представниками зображених на мапі країн, через цю публікацію.

 

«Ніхто – ні офіційна особа, ні будь-хто інший – з країн "Східного партнерства" не висловлював нарікань. Навпаки, реакція була позитивною, зокрема через те, що ця річ пояснює, як Росія використовує інтрументи "сірих зон" для дестабілізації та підривання своїх сусудів», – наголосив пан Весслау.

 

Війна далеко – можна все

 

«Він міг просто зробити зауваження», – дивувався один із учасників форуму у перерві після скандалу з Олегом Синюткою. Чоловік визнавав, що використовувати мапу з самоназвами рухів «ДНР» і «ЛНР» було необачно, але водночас критикував голову ОДА за здіймання галасу замість дружнього вирішення проблеми.

 

Реальність інакша. Стосунки Олега Синютки із тими силами, котрі репрезентують організаторів Львівського безпекового форуму – а це мерія Андрія Садового і партія «Самопоміч», – дійшли вже до того рівня, коли «дружнє» подолання проблем не практикується, а допомога приходить хіба тоді, коли опонент вдосталь насьорбався багна (влучний приклад – історія з львівським сміттям).

 

На представницьких конференціях, подібних до теперішнього Безпекового форуму, протистояння між головою ОДА та міським головою часто виглядає комічно: якщо організатором такої події є обласна влада, то там збиткуються з мерії, якщо міська – перепадає обласній. Для прикладу, на недавньому Міжнародному економічному форумі, який організувала команда Синютки, Андрія Садового навіть не запросили до слова, хоча він сидів у залі. А після того, як на тому форумі Львів зарахували до найпроблемніших міст області, Садовий назвав організаторів людьми минулого століття.

 

На відміну від Економічного форуму, Безпековий перебував уже під протекторатом команди Андрія Садового. У Центрі Шептицького було майже півфракції «Самопомочі». Частина спікерів – дібраних же, мабуть, не випадковою вибіркою – проголошували промови, суголосні з позицією «Самопомочі»: неадекватність мінських угод, потреба регламентації статусу окупованих територій і статусу мілітарних дій, а навіть відмова від компромісів з теперішнім Донбасом і тимчасова сепарація. Окрім того, однодумці Синютки під час дискусій у соціальних мережах також закинули організаторам неувагу до позиції офіційної влади: їх обурило, що на форум не запросили українських урядовців зі сфери оборони держави та дипломатії.

 

Перше речення, опубліковане на головній сторінці офіційного сайту Львівського безпекового форуму, проголошує: «Безпека – це довіра». Водночас виглядає на те, що в Україні відчуття довіри виникає, лише «виходячи зі смертельної небезпеки», коли ворог біснується чи то на вулиці Грушевського в Києві, чи на вулиці Лєніна в Горлівці. Відтак, у нас найсприятливішим середовищем для виникнення довіри є відчуття загрози і небезпеки. Принаймні, так показали Майдан і перша фаза військового конфлікту з Росією. А коли гармати стихли, то можна собі дозволити трохи тієї розкоші – побути безпечним, побути мізерним…

 

Фото – "День", "Високий замок", ЛМР

 

01.12.2017