У Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького і Свято-Іванівській лаврі Студійського уставу УГКЦ 17-19 листопада відбулася міжнародна наукова конференція «Засновники та монахи Свято-Іванівської лаври Студійського уставу УГКЦ (1927-1946 рр.)». Учасники конференції звернулись до відповідних органів влади з резолюцією про надання лаврі статусу пам’ятки історії.
Про це на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомив керівник Постуляційного центру монастирів Студійського уставу УГКЦ єрм. Юстин Бойко.
«Завершити процес надання лаврі та її складовим статусу пам’яток історії. (Згідно з класифікацією пам’яток за видами – статус історичного місця зі складовими частинами).
Такий крок дозволить визначити територію лаври як пам’ятки в цілому, в склад якої входять інші пам’ятки як складові частини: ансамбль церкви Премудрості Божої; будівля монастирського корпусу з каплицею, в складі якої пам’ятка монументального мистецтва – стінопис монастирської каплиці; монастирська криниця; монастирський цвинтар.
Надання статусу пам’ятки значно підвищить ранг самого Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького», – ідеться в резолюції.
Також учасники конференції пропонують опрацювати новий «Проект організації території Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у м. Львові», де окремо вирішити питання функціонування Свято-Іванівської лаври відповідно до пропозицій, випрацюваних спільною робочою групою, а проект організації території музею погодити ухвалою сесії Львівської міської ради.
«На основі проекту організації території музею опрацювати проект землеустрою. В проекті землеустрою передбачити використання частини території музею Свято-Іванівською лаврою на правах сервітуту. Проект землеустрою погодити ухвалою сесії Львівської міської ради. В ухвалі обумовити використання земель на основі сервітуту, без зміни категорії земель, за згодою сторін», – зазначено в документі.
Також Львівській міській раді рекомендують під час планування стратегічного розвитку Музею народної архітектури та побуту першорядними пріоритетами визнати будівництво нового, відповідно до сучасних потреб, адміністративного корпусу музею; будівництво фондових приміщень; реставрацію музейних об’єктів.
Пропонують також поетапно, але за чітко встановленим графіком, повернути у відання лаври колишні монастирські будівлі і споруди: ансамбль церкви Премудрості Божої, пам’ятки архітектури ХVІІІ-ХХ ст., колишній монастирський корпус (після будівництва нового адміністративного корпусу музею), колишню монастирську криницю повернути у відання лаври (окрім періодичного використання об’єкта для водосвяття, криниця служитиме загальнодоступним музейним експонатом), колишній монастирський цвинтар.
«Оскільки на території музею розташовані сакральні будівлі, які використовують лише як музейні експонати, з метою активізації їхньої сутності як сакральних об’єктів, що збільшить їхню вагомість в суспільстві, поверне їх до активного життя, пропонуємо укласти довгострокову угоду між музеєм та лаврою про використання лаврою для проведення богослужінь в зазначених нижче пам’ятках: церкві св. Архистратига Михаїла з с. Тисовця; церкві св. Параскеви з с. Стоянова Радехівського району; церкві св. Миколая з с. Сокільця Бучацького району; церкві Пресвятої Трійці з с. Клокучки Чернівецької області; каплиці Успіння Пресвятої Богородиці з с. Ялинкуватого», – ідеться в резолюції.
«З метою усунення підстав для релігійних конфліктів на території музею, зважаючи на той факт, що перед війною ці землі були власністю Української Греко-Католицької церкви, пропонуємо чітко визначити архиєпископа і митрополита Львівського УГКЦ як єдиного компетентного релігійного розпорядника, коли йдеться про здійснення богослужінь у сакральних спорудах музею.
Цю місію архиєпископ і митрополит може здійснювати через свого офіційного постійно діючого представника, яким є настоятель Свято-Іванівської лаври Студійського уставу УГКЦ», – додано там.
20.11.2017