Уночі з 5 на 6 лютого о 02:14 до Головного управління ДСНС України у Львівській області надійшло повідомлення про пожежу на вул. Чернеча Гора, 1, на території Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Загорілася дерев'яна хата XIX століття – гуцульська ґражда, що її привезли у музей з Криворівні.
"На місце викликали працівників ДСНС, однак об’єкт врятувати не вдалося", – повідомила директорка департаменту розвитку Львівської міської ради Наталія Бунда.
«Як повідомили працівники музею, останній обхід охорони був о 23:30, нічого підозрілого помічено не було. Проте о 02:14 було зафіксовано пожежу. На місце викликали працівників ДСНС. На жаль, пожежа знищила весь об’єкт», – зазначила посадовиця. Разом із нею згоріло близько 200 експонатів. Жерв внаслідок пожежі немає.
Як додають у міському управлінні з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та територіальної оборони, 23 працівникам, екіпажам шести пожежних автомобілів ДСНС, вдалося локалізувати пожежу о 03:07, ліквідувати – о 03:27.
Обставини та причини події встановлюють.
Ґражда (замкнутий двір) була привезена зі села Криворівні з присілку Багни. Збудована в середині ХІХ ст. Житло виглядало як маленька фортеця – високий зруб захищав хату і подвір’я від сильних вітрів, хижого звіра або й непроханого гостя. В горах, де хати були на значній відстані одна від одної, у такій садибі було затишніше.
Хата мала дві кімнати, розділені сіньми: ліва була робочою, а права – святкова. При правій кімнаті – комора, в якій складали кращий одяг, сукно, вовну, скриню з жіночим вбранням. З двох сторін хата має хліви («притули»), в яких тримали овець. Вони утеплювали житло, захищали його від холодних вітрів. Гуцули були вправними майстрами – вінці зрубу припасовані так добре, що ущільнення мохом вже не потребували. Всередині стіни були рівненько оброблені рубанком і відшліфовані до блиску, такі ж сволок, гряди і гладкі підлоги. Всі хатні меблі, посуд, найпростіші ужиткові речі – коновка, масничка чи сідло – прикрашені різьбою, випалюванням чи іншим декором.
Перевезення цієї споруди до музею було непростою справою – будівельникам довелося зробити кілька величезних саней, щоби стягнути масивні вінці її зрубу до дороги, до машин-лісовозів.
Фото з офіційного сайту музею та з відео ДСНС.
06.02.2022