Львів встановив всеукраїнський рекорд за процентом мешканців, які взяли участь у голосуванні за цьогорічні проекти бюджету, що реалізовуватимуть наступного року. 12% усіх львів’ян, які мають право голосу, підтримали хоча б один з проектів громадського бюджету. Загалом проголосувало понад 72 тис. львів’ян, вони віддали 109 389 голосів за проекти. Щоправда, разом із значним ростом зацікавлення громадським бюджетом, цей рік викрив і низку проблем нового механізму залучення мешканців до прийняття рішень. Найбільша з них – звичка використовувати адмінресурс під час будь-якого голосування.
Фактично цьогорічний громадський бюджет Львова перетворили на змагання шкіл та садочків. Із 259 проектів, які допустили до участі у конкурсі, 78 були освітніми. Освіти також стосувалась частина проектів культури, соціального захисту, а також спортивних проектів, до прикладу, облаштування спортивних та ігрових майданчиків на території шкіл.
За попередньою інформацією, наступного року на реалізацію проектів громадського бюджету у Львові виділять більш ніж 20 млн грн. Шанси на фінансування мають 3-5 великих проектів та як мінімум по 4 малих у кожному районі міста.
Серед п’ятірки лідерів великих проектів, а це проекти, які отримають фінансування до 3 млн грн на реалізацію, «шкільними» є одразу три проекти. Перше місце зайняв проект облаштування благоустрою подвір'я шкіл (№53 та №87) на куті просп. Чорновола – вул. Замарстинівської. На третьому місці – футбольний стадіон на території спортивного комплексу СЗШ №97. І на четвертому – мультифункційний спортивний майданчик на території СЗШ №33 за адресою вул. Т. Шевченка, 34.
Якщо проаналізувати голосування за малі проекти, у п’ятірці лідерів практично у кожному районі абсолютна більшість – освітні проекти. Відрізняється від усіх Галицький район, де у п’ятірці лише один такий проект – це облаштування подвір’я коледжу транспортної інфраструктури. У Залізничному, Личаківському, Сихівському та Франківському районах усі 5 проектів-переможців стосуються освітніх закладів. У Шевченківському районі лише один з 5 проектів-переможців не має жодного стосунку до освіти – створення парку Віри, Надії та Любові, усі інші – освітні.
«Цього року позитив і негатив у громадському бюджеті дуже пов’язані. Однозначний позитив – 12% населення, які взяли участь у голосуванні, що втричі більше ніж торік, а негатив – часто це було завдяки ресурсу навчальних закладів, які можуть акумулювати багато голосів завдяки учням старших класів, батькам та інколи сусідам», – розповів у коментарі «Z» начальник управління Секретаріат ради ЛМР Юрій Лукашевський.
Громадський бюджет як новий метод залучення громади до ухвалення важливих рішень у Львові з’явився вперше у місті торік. Його суть у тому, аби об’єднати громаду довкола проектів, які зможуть створити чи покращити громадські простори, налагодять комунікацію між середовищами та стануть інноваційними для міста. І якщо першого року Львів отримав більше різноманіття ідей для фінансування, то цьогоріч все звелось до того, яка школа вміліше забезпечить собі голоси.
«Активність шкіл показала, що вони є громадськими центрами і мають об’єднавчу функцію, – каже Юрій Лукашевський. – Позитив у тому, що школярі задумуються над розвитком своєї школи. Чи раніше у нас таке було? Врешті, це сприятиме тому, що всередині шкіл почнеться широка дискусія, які зміни потрібні. Громадський бюджет – хороший поштовх у цьому».
Однак проблема у тому, що методами збору голосів адміністрації часто не гребували. Тому разом із думками про майбутнє шкіл діти вивчали і нові для себе, так би мовити, виборчі технології.
«Ми знаємо про випадки, коли неголосування батьків навіть впливали на ставлення до учня в школі. І це було у кількох школах. Були ситуації, коли зранку на лінійці зачитували, чиї батьки ще не проголосували. Тому, на жаль, не можемо сказати просто, що громада сама мобілізувалась і визначила, що для неї найважливішими є проекти у школі. Ми все ж мали справу з адмінресурсом», – розповідає депутатка Львівської міськради від Української Галицької Партії Юлія Гвоздович.
За словами голови правління «Центру громадянських ініціатив» Віталія Загайного, як підтвердження «правильного» голосування у школах часто приймали скріншоти. А от у садочках пішли ще далі. «Були випадки, коли батьків змушували прийти з паспортами і разом з нянею піти у ЦНАП, щоб проголосувати», – розповідає Віталій Загайний.
За словами Юлії Гвоздович, номерів шкіл наразі розголошувати не будуть. Кожен відомий такий випадок обговорять на спільному засіданні депутатських комісій законності та комісії бюджету, яка відбудеться 27 листопада, однак фіксування такого факту навряд чи вплине на визначення переможців.
«Ми не передбачили такої ситуації і не прописали спеціальних правил під неї. Змінювати правила під час гри не можна. Але, можливо, на наступний рік спробуємо закласти певний запобіжник від таких ситуацій», – говорить депутатка.
Якщо з цьогорічним бюджетом вже нічого не зробиш, сьогодні головне питання, як прописувати правила на наступний рік. За словами Юрія Лукашевського, наступні два місяці у міській раді планують провести кілька обговорень та консультацій з громадськістю.
«Більшість проектів, які перемогли, є дуже цікавими і точно потрібними. Річ ще у тім, що, якщо дивитись на реалізацію проектів минулого року, освітяни спрацювали найкраще. Станом на жовтень ми маємо 31 повністю реалізований проект, і 70% з них – освітні проекти. Найбільша ж проблема – дитячі спортивні майданчики. На сьогодні з 13 жодного не зробили. Тому ми хочемо думати, не як обмежити участь шкіл, а навпаки, як підтримати інноваційні проекти, авторами яких є, умовно кажучи, сусіди, яким важливий благоустрій певного району. Питання, як їм допомогти, аби вони мали більше шансів на фінансування», – пояснює пан Лукашевський.
Одна з ідей, озвучена депутатом ЛМР від ГР «Народний контроль» Валерієм Веремчуком, – гарантувати освітянам певний відсоток фінансування і вже наступного року фактично зробити два конкурси: школи конкуруватимуть зі школами, а громадські простори між собою. При цьому депутат пропонує значне збільшення фінансування проектів громадського бюджету за формулою: 1% від бюджету розвитку скеровувати на реалізацію освітніх проектів, а 2% – на проекти, що стосуються інших напрямків.
«Насправді досвід Львова не є унікальним. З такими проблемами зіштовхнулись усі міста України, і рішення дуже різні: від повної заборони брати участь проектам, які стосуються бюджетних установ, і до повного допуску. Універсального рецепта немає», – прокоментував начальник відділу громадського партнерства ЛМР Орест Файфурка.
Ще одна проблема, яка буде на порядку денному обговорення перед прийняттям наступного положення про громадський бюджет Львова вже на 2018 рік, – розподіл грошей по районах. Сьогодні усі кошти на малі проекти (а це проекти, які претендують на фінансування у розмірі до 500 тис. грн) рівномірно розділені між районами. Однак, ймовірно, наступного року принцип рівних квот зміниться.
«Якщо ми зовсім заберемо районні квоти, усі малі проекти будуть зосереджені на території Шевченківського, Сихівського, трохи Залізничного і трохи Франківського району. У цих районах активніша громада. У Галицькому районі більше організацій та установ і менше мешканців, тож він буде у програші завжди. Проект-переможець з Галицького району, наприклад, торік мав вчетверо менше голосів, аніж у Шевченківському районі. Але якщо ми хочемо, щоб місто рівномірно розвивалось, квоти потрібно зберегти. Можна хіба що розподілити гроші не рівномірно, а пропорційно до мешканців району. Але це ще потребує обговорення», – говорить Віталій Загайний.
20.11.2017