Юлія ТОМЧИШИН; Володимир СЕМКІВ

Наймасштабніші вибори в об’єднаних територіальних громадах відбулися минулої неділі, 29 жовтня, в усіх областях України. Вперше обирали голів і депутатів сільських, селищних, міських рад у 201-й об’єднаній територіальній громаді (ОТГ), а це 25 міських, 61 селищна та 115 сільських громад, у яких мешкає близько 4% всіх виборців держави. У міських громадах, відповідно до чинного законодавства, вибори депутатів місцевих рад відбулися за пропорційною системою, в сільських та селищних — за мажоритарною.

 

Хід голосування на Івано-Франківщині. Знимка сайту Галицький кореспондент

 

У період з 25 жовтня 2015 року до 30 квітня 2017 року в Україні перші місцеві вибори вже відбулися в 415-ти об'єднаних територіальних громадах. Окрім того, на 24 грудня 2017 року ЦВК призначила перші місцеві вибори ще в 51-й ОТГ. Таким чином до кінця 2017-го 667 об’єднаних територіальних громад матимуть керівників і зможуть повноцінно працювати.

 

За даними Громадянської мережі ОПОРА, явка виборців 29 жовтня становила приблизно 48%. Експерти вважають її доволі високою, зважаючи на статус виборів та негоду, яка вирувала на вихідних. Попередні результати свідчать, що люди знову довірилися старим гравцям, тож про переформатування сил у регіонах сподіватися не варто.

 

ЛЬВІВЩИНА: Були би голови, а шапок багато

 

Вибори на Львівщині проходили за кепської погоди – у півтори сотні поселень певний час були без електроенергії, бо спрацювали систем захисту мереж. Для виборчих дільниць «блекаут» найбільше проявився на території Славської об’єднаної громади в Карпатах. Без «світла» сиділа й територіальна виборча комісія в Рудках, що на Самбірщині.

 

Утім, як виявилося, для електорату вибір був зовсім не складний: виборці могли проголосувати й насліпо, бо в шести з восьми округів вони висловили довіру старим головам, так званим incumbents. Зокрема, в неділю «захистили» свої посадові крісла бурмистри у Великих Мостах та в Рудках – Ярослав Ройко та Іван Лозинський. Якщо раніше вони урядували у теренах своїх міських громад, то тепер розширять географію повноважень іще на декілька довколишніх поселень. А в «золотій» Солонці (село багатіє завдяки податкам з великих торгових центрів на окраїні Львова та автомобільних «заправок») переміг Віталій Ткачук, який очолює сільську раду вже 30 років!

 

Згідно зі спостереженням проекту «Децентралізаційний марафон» Асоціації міст України, майже у кожному випадку перемогли кандидати, які були ініціаторами об’єднавчого процесу. Це особи, котрі переважно репрезентували центр громади, провадили переговори про «укрупнення», займалися агітацією за саму реформу тощо. Вибори стали вотумом довіри на користь цих нових-старих голів.

 

Щоправда, опозиційні партії трактують це інакше – як тріумф адміністративного ресурсу.

 

Вибори до Великомостівської громади

 

Отже, переможцями – переважно зі значним відривом від конкурентів – на виборах голів стали:

 

Великомостівська міська громада, Сокальський район – Ярослав Ройко, міський голова Великих Мостів, самовисування (68%);

Рудківська міська громада, Самбірський район – Іван Лозинський, міський голова Рудок, самовисування (49%);

Щирецька селищна  громада, Пустомитівський район – Олег Василишин, селищний голова Щирця, самовисування (58%);

Славська селищна громада, Сколівський район – Володимир Бега, керівник бази «Вежа ведмежа», самовисування (39%). Чинний голова Славського Ігор Ферин програв.

Волицька сільська громада, Мостиський район – Марія Дик, сільська голова Тщенця, самовисування (83%);

Воютицька сільська громада, Самбірський/Старосамбірський район – Михайло Яремко, сільський голова Воютич, самовисування (66%);

Підберезцівська сільська громада, Пустомитівський район – Василь Коваль, сільський голова Миклашева, самовисування (62%);

Солонківська сільська громада, Пустомитівський район – Віталій Ткачук, сільський голова Солонки, самовисування (57%).

 

Самовисування залишається найпопулярнішою «партією» на українських місцевих виборах – бачимо, що всі восьмеро переможців ішли на вибори без партійної опіки. Водночас партія «Солідарність» Петра Порошенка заявила, що семеро з восьми переможців (усюди, крім Підберезців) балотувалися за її підтримки. Згідно з підрахунками центрального штабу БПП, у подібний спосіб «президентські» висуванці перемогли на 101 виборах голів з 201 по всій Україні. В такий спосіб БПП лиш підігрів підозри щодо можливого застосування адміністративних важелів на виборах.

 

Одним із прикладів втручання влади є Славське. Під час виборчої кампанії кандидат Володимир Бега презентував стратегію розвитку територіальної громади на публічному заході, в котрому брав участь голова Львівської ОДА Олег Синютка. Саме амбітна програма, на думку експертів, і спокусила виборців підтримати господаря «Вежі ведмежої». Цього свята йому не спаскудила навіть спроба Радикальної партії вкрасти пса…

 

Партійна карта місцевих виборів проявиться дещо згодом, коли виборчі комісії оприлюднять офіційні результати виборів не лише на посади міських голів, а насамперед до місцевих рад. Хоча у партійних штабах звітують про перемогу ще з понеділкового ранку. Тут як завше: в перемоги завжди купа батьків, і лише поразка – сиротина.

 

Рудки в очікуванні виборчого світла

 

Нагадаємо, що вибори у Великих Мостах та в Рудках завдяки міському статусу громад відбувалися за пропорційною системою голосування, за однією з варіацій «відкритих списків»: виборці голосували за кандидатів в округах, котрі сукупно формували результат партії у великому окрузі. Відтак у розподілі мандатів братимуть участь політичні сили, котрі набрали понад 5% голосів, а місця в списку формуватимуть згідно з відсотком голосів, що їх здобули кандидати в окремих округах.

 

На відміну від Лозинського та Ройка, котрим вдалося на виборах «сховатися» за механізмом самовисування, кандидати у депутати могли балотуватися до міських рад лише через партії. І якщо бурмистри й справді репрезентують БПП, то вони мусять уболівати за те, щоб «Солідарність» мала в муніципалітетах щонайбільші фракції.

 

У Великих Мостах про свою перемогу оголосила партія «Свобода». Зі слів Руслана Кошулинського, націоналісти здобули 17%, випередивши БПП на 7%.

 

Згідно з попередніми даними, в Рудках на перше місце справді вийшла «Солідарність» – 26,2%. Водночас, окрім неї, в місцевій раді буде ще дев’ять політичних сил, зокрема «УКРОП» (14,4%) і «Батьківщина» (11,4%).

 

За підсумками виборів Самбірщина утвердилася як район, котрий найактивніше трансформується у територіальні громади: тепер там уже десять ОТГ. Водночас успішними громадами на Самбірщині є лише третина – решта не можуть використати потенціал децентралізації, бо вони сформувалися як занадто дрібні.

 

ТЕРНОПІЛЛЯ: висока довіра до мерів

 

У Тернопільській області відбулися перші вибори до чотирьох об’єднаних територіальних громадах. Місцевих голів і депутатів обрали у Лановецькій, Зборівській, Хоростківській міській та Саранчуківській сільській ОТГ.

 

Виборча кампанія та самі вибори пройшли спокійно. Серед найпоширеніших порушень – агітаційна продукція без вихідних даних та у заборонених місцях, видача бюлетенів без паспорта, недостатня кількість виборчих скриньок.

 

«У селі Ярчівці Зборівського району члени ДВК видавали виборчі бюлетені без паспорта, – повідомила координаторка громадського спостереження за виборами у Тернопільській області Ольга Галушка. – При цьому члени ДВК не реагували на зауваження спостерігачів, тож останні звернулися в поліцію. Терміни ведення агітації порушили у Зборівській та Лановецькій ОТГ. У Хоросткові в день виборів роздавали газети з агітацією. Також на семи виборчих дільницях спостерігачі зафіксували недостатню кількість скриньок для голосування».

 

 

У Ланівцях виборцям надходили смс-повідомлення з пропозицією отримати 100 гривень за голос. Громадський спокій на дільницях охороняли понад дві сотні правоохоронців. За словами керівника відділу комунікації обласної поліції Сергія Крети, на лінії «102» зафіксували близько десяти звернень про порушення. Однак про серйозні порушення не йшлося. Підстав для відкриття кримінальних проваджень за жодною з цих скарг не було.

 

Середня явка виборців на Тернопільщині становила 51.5%. Найбільше людей проголосували у Зборівській міській ОТГ – 53.8%. У Саранчуківській сільській ОТГ явка виборців становила 51.2%, у Хоростківській міській ОТГ – 51.1%, а у Лановецькій міській ОТГ – 49.3%.

 

Під час цих виборів мешканці області надали перевагу вже діючим керівникам міст, довкола яких об’єдналися громади, а також керівникові райдержадміністрації. Всі голови громад є або членами, або ж були висуванцями Блоку Петра Порошенка. У соцмережах неодноразово звучали припущення, що обласна влада, готуючись до виборів, передбачливо скеровуваа у ці громади значні фінансові ресурси, які надходили із столиці. Тож люди бачили роботу керівників міст і, відповідно, підтримали їх знову. З іншого боку, такий вибір можна пояснити дефіцитом нових харизматичних облич, які викликали б симпатію і довіру людей.

 

Отож, у Лановецькій міській громаді переміг Роман Казновецький. За попередніми даними, він отримав близько 83% голосів.  Це чинний мер міста Ланівці, довкола якого об’єдналася громада. У нього було лише три конкуренти.

Хоростківською міською громадою тепер керуватиме міський голова Хоросткова Степан Гладун. За нього проголосували 69%.

У Зборівській міській громаді було аж вісім претендентів на посаду голови. Перемогу тут здобув також чинний міський голова Зборова, один із наймолодших керівників у області 30-річний Руслан Максимів. Його підтримали 51,7% виборців.

Головою Саранчуківської сільської ОТГ став очільник Бережанської райдержадміністрації Володимир Петровський. Він отримав 78% голосів.

 

Своїх представників у міські і сільську ради делегували 16 політичних сил. Загалом на один депутатський мандат претендувало приблизно 9 кандидатів.

 

У Лановецькій об’єдній міській громаді на депутатські крісла балотувалося 216 кандидатів від 12-ти політичних сил.

У Хоростківській міській громаді стати депутатами хотіли 267 кандидатів від 11-ти політичних сил.

За депутатські мандати сільської ради Саранчуківської громади змагалися 38 висуванців від політичних партій, 7 кандидатів балотувалися шляхом самовисування. 

У Зборівській міській громаді зареєстрували 271 кандидата від 14 політичних сил.

 

Результати розподілу депутатських крісел наразі не відомі. За передніми даними, у лідерах – «порошенківці», ВО «Батьківщина» та Аграрна партія України, яка несподівано вирвалася у лідери в Лановецькій та Зборівській ОТГ.

 

Зокрема відомо, що у Хоростківській ОТГ сім мандатів отримали представники Блоку Петра Порошенка, чотири – ВО «Батьківщина, по три мандати – Аграрна партія України, Українська Галицька партія та ВО «Самопоміч», два – Радикальна партія Олега Ляшка. По одному представнику отримав «Народний фронт» та «УКРОП». ВО «Свобода» та «Патріот» не подолали п’ятивідсотковий бар’єр.

 

ІВАНО-ФРАНКІВЩИНА: Дауншифтери

 

Вибори на Івано-Франківщині мали протилежну тенденцію до львівської та тернопільської – тутешні виборці відвернулися від більшості старих голів, обравши лідерами територіальних громад нові обличчя. Прихід до влади свіжих очільників зумовлений насамперед політикою висування кандидатів, котру сповідувала «партія влади»: при визначенні кандидатур тут вирішили відмовитися від підтримки «перевірених» кадрів, зробивши наголос на доволі сильних фігурах районного чи навіть обласного рівня.

 

Для прикладу, на виборах голови Яблунівської громади переміг очільник Косівської РДА Зеновій Томащук, Ямницьку громаду очолить голова Тисменицької райради із БПП Роман Крутий, селищну раду в Брошневі-Осаді поведе директор департаменту Івано-Франківської ОДА Назарій Іванів, а Ланчинську – начальник управління обладміністрації Володимир Попович. І це справді дивовижно, адже зазвичай амбітні люди будують політичну кар’єру знизу догори, намагаючись виходити на районний рівень, пізніше – на обласний, а тоді, якщо поталанить, то й на державний. Натомість у цьому випадку чиновники вищого рівня показують своїм прикладом, що вектор розвернувся навпаки, і найбурхливіша політика робиться на низовому рівні (зрештою, як і велить замисел децентралізації). Хоча можливо, що тим кандидатам просто надійшла партійна вказівка «йти в народ», заробляти перемогу, забезпечувати позитивну статистику.

 

Вибори у Дзвинячі

 

Загалом 29 жовтня на Івано-Франківщині обирали владу у восьми громадах – чотирьох селищних і чотирьох сільських.

 

Найбільш експресивні вибори (маємо на увазі не лише день голосування, а загалом виборчий процес) були у Брошневі-Осаді. Хлопці вирішили, що коли вже дійшло до виборів, то їх слід прожити так, ніби живеш раз. Тут була спроба застосувати технологію «двійників»: виборча комісія ледь не зареєструвала на вибори повного тезку фаворитові – Назарію Іваніву, депутатові облради від БПП, колишньому очільнику Рожнятівської райради. Згодом сам Іванів устряв у скандал, коли конкурент за посаду голови Роман Котів опублікував запис їхньої бесіди, під час котрої представник БПП пропонує співрозмовникові зійти з виборів в обмін на винагороду. А на чинного голову селища Івана Шикеринця десь видобули компромат про те, що він мав судимість.

 

Більшість голів, обраних в ОТГ області, у той чи інший спосіб «зав’язані» на президентській команді – або через роботу в виконавчих структурах, або через партійний штаб. Поза тим, конкуренти не дозволили «Солідарності» почутися тріумфаторами. На Франківщині отримали велику кількість мандатів «Батьківщина» та «Свобода». Дуже активною була «партія Буковелю» – «УКРОП». Ще з цікавинок: чи не вперше відбулася спроба «реваншу» з боку партії «Народний фронт», котра стала політичним лузером за часів уряду Арсенія Яценюка (точне число переможців поки що невідоме). І, на відміну від більшості українських регіонів, тут кандидати в мажоритарних округах не цуралися балотуватися від партій, ховаючись за інструментом самовисування.

 

Яскравим прикладом імовірної конфронтації між головою та депутатським корпусом буде, вірогідно, Ланчин. Згідно з інформацією штабу «Батьківщини», тут постане міцна опозиційна більшість БЮТу та «Свободи» – дві партії, йдучи на вибори зі спільним проектом покращення добробуту громади, отримали відповідно 5 та 11 мандатів (загальна чисельність депутатського корпусу – 26). «Народний фронт» тут здобув 6 депутатів, а БПП – 4.

 

Загалом результати виборів щодо голів виглядають ось так:

 

Брошнево-Осадська селищна громада, Рожнятівський район – Назарій Іванів, директор департаменту будівництва, ЖКГ, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА, «Солідарність»;

Заболотівська селищна громада, Снятинський район – Іван Танюк, селищний голова Заболотова, самовисування;

Ланчинська селищна громада, Надвірнянський район – Володимир Попович, начальник управління економічного розвитку Івано-Франківської ОДА, «Солідарність»;

Яблунівська селищна громада, Косівський район – Зеновій Томащук, голова Косівської РДА, самовисування;

Дзвиняцька сільська громада, Богородчанський район – Микола Волочій, сільський голова Дзвиняча, самовисування;

Переріслянська сільська громада, Надвірнянський район – Іван Мельник, заступник технічного директора ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», самовисування (на минулих виборах – БПП);

Рожнівська сільська громада, Косівський район – Сергій Радиш, начальник «комп’ютерного» відділу Косівської РДА, «Батьківщина»;

Ямницька сільська громада, Тисменицький район – Роман Крутий, «Солідарність».

 

Сходити до церкви, купити хліба, проголосувати

 

Наймасовішим виборчим порушенням на Прикарпатті були спроби голосування без документів. Люди приносили копії паспортів, або нотаріально завірені довідки, або й просто вмовляли – всі ж бо всіх знають. На котромусь із регіональних сайтів випадало прочитати: жінці видали бюлетень після того, як вона пригрозила розвернутися й піти геть. Відомо, що місцеві вибори – то така справа, коли часом один голос «тягне» на цілий відсоток, тому на подібні речі можуть і заплющити очі. Громадська мережа «ОПОРА» присвятила проблемі «бездокументного» голосування на Прикарпатті кілька своїх новин.

 

Івано-Франківські вибори теж зазнали проблем зі стихією. Згідно з інформацією «ОПОРИ», під час підрахунку голосів тут знеструмило сім виборчих дільниць, найбільше – у Косівському районі. Вранці у селі Перерісль сильний вітер здер із даху будинку культури шматок шиферу, одне з вікон будівлі розбилося, у приміщенні зникла електрика. У виборчий процес мусили «втрутитися» хлопці з ДСНС.

 

01.11.2017