Андрія Дещицю викликали в МЗС Польщі через меморіал стрільців Карпатської України.

 

Сьогодні, 17 жовтня, у Міністерстві закордонних справ Польщі відбулася зустріч заступника міністра Бартоша Ціхоцького з послом України Андрієм Дещицею. Ішлося про участь віце-прем’єра України Іванни Климпуш-Цинцадзе у відкритті меморіалу стрільців Карпатської Січі. Відомство занепокоїв напис про польських окупантів, ідеться на сайті МЗС РП.

 

 

«Заступник міністра закордонних справ Польщі висловив своє здивування у зв’язку з участю віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе та інших українських високопоставлених державних чиновників та почесного караулу Збройних сил України в урочистому відкритті меморіального комплексу на честь полеглих стрільців Карпатської Січі у Климеці на Верецькому перевалі 15 жовтня», – йдеться у повідомленні.

 

Дипломатів занепокоїв напис на меморіальній таблиці – «Героям Карпатської України, розстріляним польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року».

 

«Польща ніколи не окуповувала Україну. Деякі території сьогоднішньої української держави входили до складу Республіки Польща на основі міжнародного права. Дотепер не було представлено жодного доказу на підтримку тези про масовий розстріл стрільців Карпатської Січі у березні 1939 року, не згадуючи вже про польську відповідальність у цьому злочині, в якому підозрюють Польщу», – заявили в МЗС Польщі.

 

Як повідомляв Z, у селі Климець на Верецькому перевалі 15 жовтня відкрили меморіал воїнам Карпатської України. На новому військовому кладовищі спочиває 22 січовиків, могили яких були віднайдені під час пошукових робіт у 2008–2015 роках.

 

На цьому місці були розстріляні 500-600 січовиків Карпатської України, що проіснувала лічені дні і була не до вподоби сусіднім Польщі й Угорщині.

 

Офіційні польська й угорська історіографії факту розстрілу й вини своїх військових не визнають, посилаючись на брак прямих доказів. Як пояснює український історик та дослідник Карпатської України Олександр Пагіря, цифра у 500-600 галичан базується на свідченнях місцевих мешканців, які вони дали вже у 1990-х роках, а також на непрямих доказах.

17.10.2017