«Коли ще звірі говорили»

Персонажі казок Івана Яковича не претендували на лаври Аристотеля чи Ейнштейна, але в порівнянні з деякими сучасними – далеко не казковими – персонажами навіть мавпа Фрузя може видатися Софією Ковалевською.

 

Корупція тижня

 

 

Якось так співпало, що напередодні Дня захисника правоохоронні органи раптово зацікавилися дуже високопоставленими людьми у Міністерстві оборони. Зовсім несподівано виявилося, що в структурі, яка захищає спокій мирних мешканців, окопалися нечисті на руку (на думку правоохоронців) заступник міністра оборони України Ігор Павловський і директор Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони Володимир Гулєвич. У справі фігурують також двоє не названих компетентними органами службовців із департаментів державних закупівель і внутрішнього аудиту. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура виявили корупційну схему з розтрати понад 149 млн грн державних коштів під час закупівлі пального для Міноборони.

 

Затриманим обрали запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту – тобто виявилося, що справи Онищенка чи Чауса вітчизняну правоохоронну систему нічого не навчили. Найбільш високопоставлений затриманий таки навчився – в залі суду йому робилося зле, але картатим коциком він не накривався, посміховисько з себе, як Насіров, не робив, а сказав, що подаватиме апеляцію на дану ухвалу, оскільки не вважає себе винним в інкримінованому йому злочині. 

 

Президент Порошенко також не промовчав і пообіцяв «відрубати руки» тим, хто краде в армії. Петро Олексійович так багато обіцяв, що однією лякалкою для корупціонерів більше чи однією менше – ні він, ні корупціонери не помітять.

 

Прокурор тижня

 

 

Давно відомо, що телебачення погано впливає на неміцні голови. Трапляються випадки, коли потрапляння перед телекамери може зашкодити і головному військовому прокурору. Про тепловізор, за допомогою якого можна скоїти замах, Анатолій Матіос вже казав – але то було давно і майже забулося. Тому, очевидно, аби поновити свій дуже своєрідний імідж, той поважний чоловік у телеефірі заявляє: “Так, фактично 150 кілометрів кордону з Угорщиною – це земельні ділянки, 2 гектари селищна рада виділила місцевим жителям”. За його словами, прикордонники не мають повноцінного доступу до цієї частини кордону. “Вони були акумульовані в окремо взятих руках, вибудувана комунікація, і там кластери взагалі “гуляйполівськіх часів”, – повідомив головний військовий прокурор прикру новину – і заявив, що має намір доповісти про ситуацію генпрокурору Юрієві Луценку, оскільки “так не може більше тривати”.

 

Півторастакілометрова «дірка» в кордоні викликала здивування і сумніви в спеціалістів, але якщо таку інформацію поширює сам головний військовий прокурор, то, певно, так і є. Більш цікавий інший аспект – свою посаду Матіос обіймає з серпня 2014 року; за три роки людина, яка мала б знати все про всіх і трохи більше, повинна була отримати всю необхідну інформацію і виробити стратегію подолання проблеми. Якщо вона, звичайно, є.

 

Тайняк тижня

 

 

Вихід на публіку шефа служби безпеки будь-якої країни завжди є цікавим. Вихід голови СБУ Василя Грицака є не тільки цікавим, а й корисним; проте краще б цей шановний чоловік час від часу хапався за язик, аби не виглядати негарно.

 

Як і личить державникові, Грицак в черговий раз підтримав запровадження біометричного контролю на кордоні для громадян Росії, про що трохи раніше згадував Петро Порошенко. Грицак зазначив: «Я підтримую ініціативу Президента – біометричні паспорти і все інше. Ми маємо навести лад».

 

Потім виявилося, що СБУ почала аналізувати поїздки українців на заробітки. А далі голову СБУ трохи занесло: «На жаль, прикро, соромно – бо дехто у 40-50 років пішов добровольцем, а дехто в 20 років ховався на заробітках у Росії. Я розумію причинно-наслідковий зв’язок – людям потрібно заробляти, але тільки не в Росії».

 

Все правильно сказано, але Грицак забув (чи, може, не знав), що РФ досі є серйозним торговим партнером України, і перш ніж висловлювати претензії простим смертним, пасувало б запитати в того, чиї ініціативи підтримує голова СБУ на предмет такого казусу.

 

«Консерва» тижня

 

 

Президент Чехії Мілош Земан під час виступу в Страсбурзі на осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи «відкрився». У шпигунському арго це означає, що законспірований співробітник почав відкрито виконувати свої функції. Раніше в ранг «консерв» потрапили Марі Ле Пен, Ігор Додон, купа менш галасливих, але помітних політиків. Ідеальною «консервою» був колишній канцлер ФРН Герхард Шрьодер. Тепер дійшла черга до Земана, котрого в Кремлі назвали «дуже авторитетним політиком, який має давні добрі стосунки з президентом Путіним».

 

Чех запропонував Україні отримати від РФ компенсацію за анексований Крим. І хто знає, чого тут більше – тупуватого цинізму чи банальної деменції. Більш адекватні люди в Празі сказали, що заява Земана суперечить політиці чеського уряду; росіяни повідомили, що ніякої компенсації платити не будуть; українці привели під посольство Чехії цапа; Земан відмовився вибачатися за те, що ляпнув. Прикро було, що активісти перестрашили парнокопитного під час свого заходу, але той цап ще стане у пригоді, бо по Європі подібних земанів вистачає.

 

16.10.2017