— Ой, чи чула, рідна нене,
що та осінь диво cіє?
Там у гаю при Дунаю
дуб наново зеленіє!...
Аж дивує звір'я в лісі,
аж дивує сонце й хмари:
дуб удруге зеленіє —
чи це диво, чи це чари?
— Це не чари, любий сину,
це не диво, світе красний:
дуб наново зеленіє,
бо година тепла, ясна...
— Ой, чи чули, люба нене,
що в серденьку диво діє?
Вчора тужно, вчора сумно, —
а сьогодні знов радіє!...
— Зеленіє дуб-дубочок,
бо погода гріє ниву, —
веселіє мій синочок,
бо пригодонька щаслива...
Вересень, 1942.
[Львівські вісті]
27.09.1942