Володимир СЕМКІВ

Якщо критеріями доброї реформи вважати наявність політичного спротиву та появу протестних акцій, то медична реформа, безумовно, потрапляє під ознаки доброї. Протягом того року, відколи команда Міністерства охорони здоров’я на чолі з Уляною Супрун узялася за змінювання української медицини, її офіс зазнав і політичних нападок, і вуличного спротиву. Найсвіжіша з протестних акцій, зорганізована Профспілкою працівників охорони здоров’я України, відбулася цього вівторка під стінами Верховної Ради.

 

Команда Супрун заготувала для медичної сфери низку радикальних новацій: офіційна відмова від міфу «безкоштовної медицини», скасування принципу «прямого» фінансування медичних установ, запровадження міжнародних лікувальних протоколів. Втім, у процесі дискусій частина пропозицій відсіялася. Влітку пані Супрун обурювалася, що її міністерству дозволяють робити лише «напівкроки» і «це не є реформою». Поза тим, як запевнили нас очільники МОЗу, стрижневий задум реформи збережено – і вже з наступного року почнуться суттєві зміни.

 

Акція на підтримку медичної реформи у липні 2017 року

 

«Ми ще повоюємо»

 

Вівторковий протест лікарської профспілки був зумовлений розпорядком роботи Верховної Ради, який, попередньо, передбачав, що цього тижня народні депутати візьмуться до розгляду медичної реформи – а конкретно, законопроектів #6327, #6604 – у другому читанні. Плани в парламенті були доволі ґрандіозні. Перед початком пленарного тижня голова ВР Андрій Парубій казав: «Я розраховую, що ми зможемо пройти і судову, і пенсійну, і, можливо, навіть розпочати медичну реформу». Втім, депутати виявилися неквапливими: весь пленарний тьиждень, від вівторка, вони розглядають поправки до судового законодавства...

 

Медична реформа припадає порохом у Верховній Раді загалом уже два місяці. В липні, за день до закриття сесії ВР, профільний парламентський комітет з питань охорони здоров’я заледве спромігся дати позитивний висновок законопроектові #6327, при спротиві голови комітету Ольга Богомолець, яка відмовилася ставити свій підпис на законопроекті. Незважаючи на ці перешкоди, був шанс розглянути пакет іще перед закриттям сесії – але депутатів на таке рішення не вистачило.

 

Виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун каже в коментарі Z: парламент уже готовий підтримати пропоновану медреформу. «Ми маємо підтримку і Президента, і Кабінету Міністрів, і прем’єр-міністра, і найбільших фракцій, які є у Верховній Раді. Ми маємо позитивний висновок нашого профільного комітету [з питань охорони здоров’я], бюджетного комітету. З такою підтримкою, я думаю, ми можемо сподіватися на успіх. І вже чекаємо, щоби лише проекти вчасно пішли на розгляд парламенту», – сказала пані Супрун у розмові з Z під час приїзду на львівський Форум видавців.

 

З її слів, хоча законопроекти ще не ухвалено в остаточній редакції, проте в проекті бюджету на 2018 рік уже передбачено фінансові ресурси на функціонування Національної служби здоров’я України. Це стрижневий інструмент реформи, інституція, яка виступатиме фінансовим посередником між пацієнтом та лікарнями.

 

«Так, кошти вже передбачено. Окремо фінансуватиметься Національна служба здоров’я, окремо – інші видатки, – каже Супрун. – Ми виділили на первинну медицину 13,5 мільярда. Лише чекаємо на Верховну Раду – і далі йдемо».

 

Уляна Супрун на медичних дискусіях під час Форуму видавців

 

Перед другим читанням депутати вилучили із законопроекту #6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» одну з найрадикальніших його норм – яка передбачала запровадження платної медицини на вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях. Автори реформи пропонували залишити безкоштовною лише первинну допомогу – послуги сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів, екстрені трафунки, паліативну допомогу, пологи. Для решти випадків передбачалося запровадити принцип співоплати, коли пацієнт частково муситиме розраховуватися за отримані послуги з власної кишені, а решту компенсуватиме держава. Однак депутати наполягли на тому, щоб українська медицина залишалася цілковито безкоштовною – угу, як і в минулі 25 років.

 

Заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський каже в коментарі Z з цього приводу: «Ми ще повоюємо». Наразі МОЗ зосереджується на впровадженні реформи на первинному рівні, але згодом планує трансформувати систему і на наступних щаблях. В команді Супрун позицію Верховної Ради сприймають не як провал ініціативи, а як її поступове втілення.

 

Начувайтеся: капіталісти!

 

Лінчевський стверджує, що пропонований міністерством законопроект – «це перше голосування капіталістичного, ринкового закону в Україні». Чому капіталістичного, чому першого? А без відмови від  міфу «безкоштовної медицини» – «капіталістичного»?

 

«Ключове – зміна системи фінансування. Ми відмовляємося від принципу фінансування стін – будемо фінансувати пацієнта», – відрубує Лінчевський. «Ми будемо давати гроші тій лікарні, яка надала допомогу. І не даватимемо тій лікарні, яка просто стоїть. Цей принцип – гроші за пацієнтом – і є капіталістичним принципом. Ми кажемо: тепер, люди, куди ви йдете – туди ми і даємо гроші», – пояснює заступник міністра.

 

Із наступного року пацієнти на власний розсуд, виходячи з попереднього досвіду чи порад близьких, винайматимуть собі лікарів і винайматимуть медичні установи. Від кількості законтрактованих клієнтів і залежатимуть обсяги фінансування поліклінік, як і конкретних лікарів. Медики отримуватимуть гроші через Національну службу здоров’я – саме ця служба і «йтиме за пацієнтом».

 

«Змінюється система фінансування для лікаря – відтепер він зацікавлений пролікувати більше пацієнтів, він зацікавлений розвиватися і надавати якісні послуги, – тлумачить Олександр Лінчевський. – Понад те, лікар зацікавлений не в тому, щоб лікувати, а в тому, щоб усі його пацієнти були здорові. Він отримуватиме кошти не за хворобу, а за здоров’я. Маєш дві тисячі здорових пацієнтів – отримуєш так само, як і за дві тисячі хворих. Лікар зацікавлений лікувати так, щоб його пацієнти були здоровими».

 

А то вже акція проти реформи. Київ, 19 вересня

 

Друга втрата законопроекту – народні депутати не дозволили МОЗу перевести українську медицину на міжнародні лікувальні протоколи. «За це ми теж повоюємо», – запевняє Лінчевський. Заступник міністра каже, що українці хворіють «по-європейськи»: перелік основних причин смертності приблизно такий самий, як і в європейських країнах. Водночас, списки найпопулярніших препаратів в Україні і в країнах ЄС відрізняються категорично. «В топ-десятці нема жодного збігу», – констатує Олександр. «І не розповідайте мені про "медичну школу", про "віковічні традиції"... Наші лікарі лікують європейські хвороби не європейськими ліками», – обурюється Лінчевський. 

 

Окрім того, в законопроектах на друге читання могла зберегтися норма, яка дозволяла залишити на низовій ланці інститут медичних субвенцій для реґіональних бюджетів. Однак команда Уляни Супрун назвала це «червоною лінією», за яку відступити було неприпустимим: обов’язковою умовою реформи мала стати цілковита протекція Національної служби здоров’я над первинною медициною. Натомість реґіональні субвенції, згідно з баченням міністерства, нищили би ідею реформи, зберігали би «ручний» принцип розподілу фінансів і створили би корупційні ризики. «Ми виділили [у проекті бюджету-2018] кошти на первинну медицину вже окремо від субвенції, це 13,5 мільярда», – підсумовує Уляна Супрун.

 

Президент дивиться по-сільськи

 

Експерт «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Ябчанка схвально відгукується про законопроект, запропонований на друге читання. Він жалкує, що законодавець не зважився на принцип співоплати, та водночас підтверджує, що проект зберіг засадничну концепцію.

 

«Відмова від співфінансування зменшує можливість держави надавати медичні послуги своїм громадянам. Скільки б ми не говорили про те, що держава все оплатить, – гроші не виникнуть нізвідки. Якщо ти вводиш пакет послуг, які мають дофінансовуватися [пацієнтом], ти збільшуєш можливість ці послуги надати. Втім, до цього ще можна повернутися згодом. Головне, що суть реформи не загубилася – депутати просто її трохи попсули», – каже Ябчанка в коментарі Z.

 

Олександр оцінює шанси на схвалення медичної реформи як високі. Згідно з його оцінкою, законопроекти мають підтримку в Блоці Петра Порошенка, «Народному фронті», «Самопомочі». «Проти» – популісти, опозиція.

 

Також, зі слів Ябчанки, на голосування у Верховній Раді матиме позитивний вплив те, що реформу публічно підтримав Президент України. 11 вересня під час наради щодо розвитку сільської медицини Петро Порошенко закликав депутатів схвалити законопроекти, незважаючи на «певні недоліки». «Не подобається щось – критикуйте, будь ласка, будемо робити максимум, щоб все врахували. Але заморозити статус-кво – це найгірше з будь-яких можливих рішень», – сказав Порошенко. Тоді ж голова держави презентував низку новацій для сільської медицини, серед яких є і телемедицина – система, яка дозволить провінційним лікарям в онлайн-режимі обмінюватися інформацією з центром та отримувати оперативні консультації.

 

Нарада щодо сільської медицини. На трибуні – Ольга Богомолець, один із найбільших опонентів реформи

 

Пропозиція Петра Порошенка – яскрава, модерна, вона надається для того, щоб «конвертувати» її в електоральну підтримку. Водночас, як застерігає Олександр Ябчанка, ця ідея виявиться марнотратною в тому випадку, якщо на низовому рівні не зробити «чорнової» роботи. «Концепція реформування сільської медицини абсолютно неможлива для реалізації, якщо не буде ухвалено концепції реформи фінансування. Пропозиції Президента стосуються того, як збільшити фізичну доступність медицини, аби громадянин мав у селі куди прийти. Це дуже добре. Але, окрім фізичної доступності, треба подбати про фінансові гарантії. Якщо ми не змінимо системи, то скільки б грошей ми не «влили» в пластикові вікна чи в швидкісний інтернет – нічого не зміниться», – каже Ябчанка в коментарі Z.

 

Ой ти, міністре, з «горіха» зерня...

 

Незважаючи на те, що команда МОЗу досі працює фактично в «тимчасовому» статусі (Уляна Супрун усе ще є виконувачем обов’язків, а не міністром), їй вдалося переконати громадську думку у потребі медичної реформи. Згідно з серпневим опитуванням групи «Рейтинг», норми законопроекту загалом підтримує 72% українців.

 

До слова, більшість українців (73%) також підтримала і принцип співоплати. В анкеті респондентів питалися про поширену за кордоном систему, коли громадяни офіційно оплачують частину витрат за отриману медичну допомогу, і виявилося, що: 43% готові оплатити до 10% витрат на лікування, 14% – не більш як 20%, 17% – не більш як 30%, 9% – не більш як 50%. Взагалі не готові оплачувати частину витрат на лікування 9%.

 

Значну частину в роботі МОЗу займає робота з громадськістю, спрямована на роз’яснення складних новацій. На недавньому Форумів видавців у Львові команда МОЗу провела майже десяток заходів – в аудиторіях, конференц-залах, етно-майстернях тощо. Ті 72% – заслуга активної адвокаційної кампанії.

 

Відповідаючи на запитання про рівень підтримки реформи, про критику міністерських пропозицій, Олександр Лінчевський каже: «Я лише бульбашка на цій піні. Це революція винесла мене бульбашкою на цей гребінь. Наша команда породжена вами. Я з радістю дочекаюся, що прийде хтось розумніший, активніший і зробить це краще, ніж робимо ми».

 

Олександр Лінчевський в етно-галереї Роксоляни Шимчук на Форумі видавців

 

Лінчевський зізнається, що він грає в «поганого поліцейського»: «Я роблю брудну роботу в міністерстві. Все, що погане відбуваєтся, все те, що небажане, все те, що руйнуєтья – то це я». На зустрічі зі студентами, розповідаючи про посилення вимог до складання підсумкових іспитів, Олександр каже: «Коли ви не будете досипати, готуючись до КРОК-1, КРОК-2, КРОК-3, згадуйте мене». Коли його питають, чому МОЗ відмовився контролювати підручники й скасував практику міністерських грифів, Лінчевський відповідає, що ці реґламенти використовувалась для проштовхування кон'юнктурних книжок, часто з дурницями: «Жоден шаман не матиме печатки МОЗ із моїм підписом. Дулю з маком!».

 

…Уляна Супрун починає свій виступ у Львівському медичному університеті ім. Данила Галицького дуже оригінально – вона демонструє глядачам фраґмент відео з музичного фестивалю Sasquatch!, який став одним із найпопулярніших «вірусних відео» 2009 року. На галявині танцює вар’ят. Якийсь час він намагається привабити публіку до танцю, але намарно. Нарешті до нього приєднується один дивак, потім іще один, згодом – ще два компаньйони, ще три, а далі вже й ціла галявина. Раніше вони соромилися приєднатися – тепер соромляться залишитися осторонь. У 2010 році це відео популяризував американський підприємець Дерек Сіверс, коли на прикладі «хлопаки з Сасквотча» виголосив лекцію на тему лідерства. Згідно з Сіверсом, «самотній горіх» (в оригіналі lone nut, сленґове) стає лідером в ту мить, коли до нього долучається перший послідовник. «Якщо вам справді залежить на тому, щоб почався рух, то майте сміливість бути послідовниками й показувати іншим, як треба бути послідовником. Тож якщо побачите «самотнього горіха», який робить щось велике, майте дух першим стати поруч», – каже Сіверс із екрана, під усмішку доктора Уляни Супрун.

 

«Я хочу, щоб із цього відео ви навчилися: бути лідером – то важливо. Але долучатися до роботи – це також сильно важливо. Знаєте, дуже легко сидіти десь збоку і критикувати все, що робиться в державі. Набагато важче зайти всередину і почати зміни. Сильно важко», – зізнається пані Супрун. І просить танцювати разом.

 

Фото – Радіо Свобода, Укрінформ, Олеся Винник

 

21.09.2017