“Кассіні” згорів в атмосфері Сатурна

15 вересня о 4:55 ранку за каліфорнійським часом сотні вчених спостерігали, як справу усього їхнього життя поглинає вогонь. Космічний зонд “Кассіні” на великій швидкості увійшов в глибокі шари атмосфери Сатурна, розпався на друзки й згорів. Це був вимушений крок, адже вчені побоювались, що уламки зонду, який кружляв поміж кілець Сатурна, можуть забруднити його супутники, зокрема Титан і Енцелад, де, за припущенням астрономів, може існувати життя.

 

На останніх знімках, які передав “Кассіні” за кілька годин до “смерті”, добре видно Енцелад, а також панорамне зображення кілець Сатурна. Останній радіосигнал надійшов на Землю в п’ятницю зранку, коли “Кассіні” вже входив в густі шари атмосфери Сатурна зі швидкістю 113000 км/год. Останній потік даних містив інформацію з його іонного та мас-спектрометра — інструмента, який вимірює хімічний склад газів. Ці дані — перші прямі відомості про склад атмосфери Сатурна. Планетолог з Лабораторії прикладної фізики Університету Джона Гопкінса у Лоурелі (Меріленд) Ральф Лоренц назвав цю інформацію “найважливішим науковим відкриттям “Кассіні”.

 

Загибель “Кассіні” зовсім не означає кінець наукових відкриттів, які з ним пов'язані. Дані ще довго аналізуватимуть (як мінімум кілька місяців), і найцікавіше може бути попереду. З квітня зонд 22 рази пролетів між планетою та її кільцями, сфотографувавши її з такого ракурсу, з якого її ще ніхто раніше не бачив. Під час цього кружляння аналізатор космічного пилу на борту зонда визначав розмір та склад мікроскопічних пилових частинок, уперше досліджуючи речовину, з якої складаються кільця Сатурна.

 

Від цього аналізу очікують відповіді на запитання, яке вже віддавна непокоїть вчених: який вік кілець? Вивчаючи те, як пил вкриває частки льоду в кільцях, можна оцінити, скільки їм років. Одні вчені стверджують, що кільця дуже давні й налічують як мінімум кілька мільярдів років. Інші ж вважають, що вони молоді: їхній вік — 100 млн років, а то й менше. “Нам потрібно ще кілька днів, щоб перевірити дані, але ми вже майже впевнені, що знаємо вік кілець”, — каже космолог з Університету Колорадо в Боулдері Саша Кемпф.

 

А точне визначення гравітації Сатурна дасть змогу встановити іншу важливу інформацію про цю планету. Вимірювання гравітаційного впливу планети на її кільця, яке провів “Кассіні”, дозволить вченим оцінити масу кілець та ядра планети, — стверджує планетолог з Римського університету “Ла Сапіенца” Лучано Ієс.

 

Маса кілець також розповідає про їхній вік, адже що масивніші кільця, то старшими вони мають бути. Попередній аналіз даних з “Кассіні” надав Ієсу та його колегам найточнішу інформацію про масу кілець. “Ми поки що не готові оприлюднити цю цифру, але це перша вказівка на те, що кільця сформувалися одночасно з планетою”, — каже Ієс. Порівнюючи ці результати з даними аналізатора пилу, дослідники сподіваються, що зможуть розв’язати проблему кілець раз і назавжди.

 

“Магнетометр “Кассіні” вже зробив низку неочікуваних відкриттів. Вісь обертання Сатурна та його магнітна вісь, як виявилось, майже ідеально збігаються”, — каже Лінда Спілкер, науковець з Лабораторії дослідження реактивного руху НАСА в Пасадені (Каліфорнія). Це збиває вчених з пантелику, адже теоретичні моделі вказують на те, що в планети повинна існувати хоча б невелика прогалина між двома осями, аби в неї могло існувати магнітне поле.

 

“Це свідчить про те, що наші знання про внутрішню структуру Сатурна і те, як генерується його магнітне динамо, насправді дуже обмежені”, — каже космолог з Імперського коледжу Лондона Мішель Доґерті. За її оцінками, потрібно хоча б три-шість місяців, щоб проаналізувати дані і зрозуміти, що вони означають.

 

Крім того, вчені мають багато роботи з аналізом попередньої інформації за усю 13-річну місію “Кассіні”. “Це, зокрема, деталізація орбіт супутників Сатурна і завершення детальної геологічної мапи Титану з його піщаними дюнами і замерзлими горами”, — каже планетолог Розалі Лопес з Лабораторії вивчення реактивного руху.

 

Фінансування місії “Кассіні” триватиме ще цілий рік. Наразі НАСА не планує нових місій до Сатурна та його супутників, хоча вчені вже розробили кілька наступних проектів. В агенції їх розглядатимуть наприкінці цього року.

 

Alexandra Witze

Cassini crashes into Saturn — but could still deliver big discoveries

Nature, 15/09/2017

Зреферував Євген Ланюк

20.09.2017