15 вересня о 4:55 ранку за каліфорнійським часом сотні вчених спостерігали, як справу усього їхнього життя поглинає вогонь. Космічний зонд “Кассіні” на великій швидкості увійшов в глибокі шари атмосфери Сатурна, розпався на друзки й згорів.

  У червоному світлі тьмяної зорі TRAPPIST-1 кружляють аж сім землеподібних планет. Пошуки екзопланет тривають уже не одне десятиліття, але їх шукачі повністю проґавили цю зірку, хоча вона й розташована відносно близько від Землі (12 парсеків або 39 світлових років). Найважливіше те, що всі планети обертаються у так званій «зоні, придатній для життя» – тобто на відстані, на якій на їхній поверхні може бути рідка вода.  

Великі землетруси, як, наприклад, землетрус в Чилі у 2010 р. чи в Японії у 2011 р., найімовірніше можуть трапитися під час фаз повного Місяця, тобто двічі на місяць, коли його ґравітаційний вплив сягає максимуму.   Побережжя міста Пельюуе після землетрусу 2010 р. та цунамі  

У Проксими Центавра — найближчої зірки до Сонця — є планета завбільшки із Землю, яка обертається на відстані, на якій може існувати рідка вода.

​ Породи в Ґренландії містять структури, які могли бути відкладені організмами, що жили на планеті 3,7 млрд. років тому. Якщо відкриття підтвердять, воно може стати найдавнішим свідченням життя на Землі.   Ці конусоподібні структури можуть бути слідами строматолітів — продуктів життєдіяльності бактерій, які жили 3,7 млрд. років тому  

Приблизно 3,4 мільярда років тому в океан, який покривав північну півкулю Марса, падали велетенські метеорити, утворюючи хвилі, які мчали морською поверхнею і з неймовірною силою навалювались на узбережжя, — такого висновку дійшли науковці з Арізони.     3,5 млрд. років тому поверхню Марса покривав гігантський океан  

Сто років тому астроном Персіваль Ловелл, один з першовідкривачів Плутона, зробив припущення, що далеко на околиця Сонячної системи може ховатись ще одна «планета Х». Тепер астрономи стверджують, що мають непрямі докази існування такої планети, що має бути вдесятеро більшою за Землю. А називають загадковий об’єкт «Дев’ятою планетою».      

Бетельгейзе – зоря, яка невдовзі спалахне надновою – ламає наукові уявлення про завершальний цикл існування зірок, на якому вони стають червоними гігантами. Вона надто холодна, щоб так швидко втрачати масу.  

Одного дня Марс може одержати кіляця, як у Сатурна. Це станеться приблизно через 20 млн. років, коли його гравітація розірве на шматки супутник Фобос, який обертається щоразу ближче до «Червоної планети». Таких висновків дійшли американські астрономи з Каліфорнійського університету в Берклі.

Об'єкт, який щойно відкрили, може належати до рідкісної групи «мешканців» Сонячної системи далеко за горизонтами Плутона.