Творча група кінострічки "Шляхетні волоцюги" висловила занепокоєння колективним зверненням низки львівських митців із закликом втрутитися у зйомки комедійного фільму, котрий, на переконання апелянтів, викривлює історичні реалії та формує хибне уявлення про довоєнний Львів.
Про це йдеться у заяві, яку поширила команда "Шляхетних волоцюг".
"Дана ситуація викликає дуже серйозне занепокоєння. Шановні митці, до чого ви закликаєте? Встановити в країні цензуру? Сортувати і диференціювати творчих людей за національністю, гендерними ознаками, за місцем народження, за релігійною приналежністю? Чому ви вирішили, що вмієте любити Україну краще за нас? Замість того, аби консолідуватись, разом будувати нову цивілізовану країну, розвивати різножанровий український кінематограф, ви опускаєтесь до особистісних образ та закликів про повернення сталінських часів?" – скаржаться автори фільму.
Знімальна група нагадує, що сценарій музичної кінокомедії став переможцем на пітчингу в Державному агентстві України з питань кіно, отримавши державне фінансування. "Автори Тарас Боровок та Дмитро Наумов за власною ініціативою протягом року працювали над концепцією фільму та діалогами, вивчаючи колорит батярської субкультури, атмосферу довоєнного Львова, аби через вигадану історію показати глядачеві патріотизм, толерантність, самобутність космополітичного міста Львова, де є місце усім, хто цінує шляхетність, добрий гумор та завжди готовий до боротьби з тими, хто у будь-який спосіб намагається задовольнити свої імперські амбіції", – образилися творці стрічки.
Команда наполягає, що задля досягнення художнього замислу "у сюжетній лінії використовуються гротескні негативні герої, що символізують недолугу політику Росії та Німеччини часів фашистської навали". "Вочевидь, зйомки сцен за участі саме цих фантасмагоричних персонажів спонукали представників львівської культурної громадськості звернутись до народних депутатів з проханням втрутитись у знімальний процес", – підозрюють автори.
Ініціатори пародійної стрічки визнають: якщо розглядати окремі сцени та епізоди поза контекстом, "вони можуть і, напевно, мають викликати обурення". "На наш погляд, занадто емоційна реакція на окремий момент творчого процесу призвела до безпідставних звинувачень... Ми впевнені, що така ситуація є прикрою помилкою, особливо враховуючи, що жоден із підписантів, окрім Юрія Винничука, не читав сценарій фільму «Шляхетні волоцюги», жоден з небайдужих ревнителів батярської культури не поцікавився концепцією кінокартини", – захищається фільм. Автори додають, що зверталися до Винничука по консультацію, і пан Юрій подав свої "суттєві зауваження, котрі дозволили уникнути помилок та неточностей у діалогах".
Нагадаємо, ініціатором колективного листа з засудженням концепції фільму "Шляхетні волоцюги", римейку польської стрічки Włóczęgі 1939 року, стала львівська мисткиня, режисер львівського театру-кабаре "Тильку ві Львові!" Мирослава Сидор. Звернення підтримали Юрій Винничук, Віктор Морозов, Богдан Волошин, Петро та Іван Радковці та інші.
"З поданого авторами фільму анонсу і картин зйомок, яку спостерігаємо у місті, висловлюємо своє обурення і рішучий протест проти подачі ТАКОГО Львова на огляд українського глядача. Батяри – це цілий пласт львівської історії, субкультура, яка становила ментальність тогочасного Львова і, підкреслюємо, не загинула і понині!" – обурилися апелянти.
Автори заяви звернули увагу на те, що фільм обіцяє "розкрити колорит субкультури львівських батярів через їхню мову та пісні" – в той час, коли мова в стрічці має істотні неточності, зокрема головних героїв згадують у множині не як "батярів" а як "батяр".
У зверненні також ідеться про історичні неточності. "Фільм подано як події ДО 1939 року – яке НКВС могло бути тоді у Львові? І де би його представники ходили з вертепом по польських помешканнях? У фільмі також є персонажі – представники СС-Гестапо… Фашисти увійшли у Львів у червні 1941 року. Мистецтво допускає художні фантазії та інтерпретації, але ж не такі відверті і безвідповідальні викривлення", – обурилися автори заяви.
23.08.2017