Родичі шведського дипломата, якого закатували після Другої світової війни радянські карні органи, намагаються таким чином отримати документи, що проллють світло на його останні дні, ув’язнення й загибель.
Рауль Валлєнберґ (Raoul Wallenberg), котрий врятував життя тисячам євреїв, був заарештований у січні 1945 року в Угорщині радянськими спецслужбами. Інформація про його долю залишається вкритою мороком, оскільки російські спецслужби й досі не бажають відкривати архіви з відповідними документами того часу. Зі свідчень його німців-співкамерників стало відомо, що Валлєнберґ помер у радянській в'язниці 1947 року.
«Численні запити до російської влади, зроблені за багато років публічно і в приватному порядку мною, істориками та шведською владою, не призвели до жодного результату», – процитувала інформаційна аґенція Reuters слова небоги Валлєнберґа Марі Дюпюї.
«Тепер ми готові домагатися інформації в судовому порядку. Ця справа – не тільки можливість відновити пам'ять про видатну людину, а й сильний аргумент у боротьбі за відкриття архівів ФСБ й інших відомств. Якщо нам вдасться добитися нової інформації від органів, ми отримаємо важливий правовий прецедент, який допоможе в подальшій боротьбі за свободу доступу до державної інформації», – заявив голова неформального правозахисного об'єднання «Команда 29» адвокат Іван Павлов, котрий представляє інтереси родини Валлєнберґа.
Податкова аґенція Швеції, яка веде облік всіх народжень і смертей, визнала Валлєнберґа мертвим щойно восени торік – через 71 рік після його зникнення.
1957 року радянська влада у рамках кампанії критики Йосипа Сталіна офіційно визнала, що Рауль Валлєнберґ помер у в'язниці від серцевого нападу 17 липня 1947. До цього офіційна Москва рішуче заперечувала, що дипломат перебував в ув'язненні й узагалі в Росії.
Валлєнберґ з липня 1944 року працював першим секретарем посольства Швеції в Будапешті. Він видав тисячам євреїв шведські паспорти, які давали їм право покинути Угорщину й уникнути смерті в нацистському концтаборі.
27.07.2017