Василь МАХНО

медом – кленовим сиропом і лимонадом

мовчання монахом – життя леонардом

первосвященником слова – його коеном

в дев’ятисвічник вогню закованим

в волосяниці слова і музики

зашитих кишень і відірваних ґудзиків

 

запитавши батька: птахи небесні

живуть без зарплати й зароблених пенсій

то як поети – прийнявши схиму?

пелюстку маґнолії й синющу сливу

їдять на сніданок – і світло жарівки

перейде воду по вавилонських ріках?

 

і якщо ти жив у річках ти був поетом?

і з яких річок збудував Мангеттен?

І якщо біг словами прудким леопардом?

закреслив життя де був леонардом

запечатав голос мовчанням буддизму

взувши сандалі які не тиснуть

 

вставай – одягайся – взувай сандалі

є інші річки що живуть довше й пливуть далі

і є самотність: житиме в тобі й з тобою

і якщо ти пишеш голосом а не рукою

то сам собі скажеш: хто коронований

і як це співати леонардом коеном?

 

і як споглядати цвіт сливи і сніг на віях

здогадуватись про світло і хто його сіє

знати що смерть неминуча і що вона є

не розминешся – змінивши ім’я своє

сидячи за стійкою бару – чи поселившись в Челсі

і навіть у потязі в напрямку до Нью-Джерзі

 

і якщо річка пливе над самотою і медом

і якщо збираєш слова – то чи є поетом

ходіння вздовж річки – океану – якщо звізді

народитись з яйця у горличому гнізді

то чому від неї світло – не зиск?

і чому в світла – пташиний писк?

 

24.06.2017