Державна Рада.

(Tелєґрама ц. к. Кореспонденційного Бюра).

Bідень, 3 червня 1917.

Засїданє палати послів

почало ся в год. 11. м. 10.

Президент мінїстрів надіслав письма з повідомленєм про димісію мінїстра Бобжинського, про звільненє президента мінїстрів з управи мінїстерства рільництва і про порученє управи сього мінїстерства шефови секції 3айдлєрови.

Президент мінїстрів представив палатї нового управитела мінїстерства рільництва.

Мінїстер внутрішних справ предложив

закон про продовженє виборчого періоду членів палати послів.

На основі сього предложеня виборчий період продовжаєть ся до 17 липня 1918.

Пос. Станік ставить внесенє

о допущенє на засїданя палати засуджених послів

Крамаржа, Рашіна, Хоца, Войни, Буржіваля і Неголїцкого: далї внесенє о розслїд господарки ріжних воєнних господарських інституцій і централь: пoc. Крек внесенє о предложенє проєкту закона суспільного обезпеченя.

Пос. д-р Кость Левицький

вносить інтерпеляції: в справі відновленя "Народної Часописи", додатку до урядової "Gаzеt-y Lwowsk-ої"; в справі приверненя українського тексту на зелїзничих білєтах в области станиславівської і львівської зелїзничої дирекції; в справі уміщеня написів і орієнтаційних таблиць на двірцях в Східній Галичинї українською мовою.

Зміна реґуляміну.

Приступлено до 2. точки денного порядку: звідомленє реґулямінової комісії про внесеня в справі зміни реґуляміну.

Вибори до ріжних комісій, які були першою точкою денного порядку, відложено на конець засїданя.

Справоздавець Гуммер приставив найважнїйші постанови реформи реґуляміну і просив о їх принятє.

По нїм промовляли Крек, Станєк, Калїка, Воллєк.

Засїданє ведеть ся далї.

ВІДЕНЬ (Ткб.)

Південні Славяни за реґуляміном.

П. Крек заявив, що південно-словянський клюб не тільки не буде робити трудностий, але навіть з переконаня буде голосувати за внесенєм. Найлїпшою відповідю на престольну бесїду буде принятє сього реґуляміну. Правительство ґр. Клям Мартінїца в престольній бесїдї, за яку поносить відповідальність, сказало, що бажає лишити собі отверту дорогу до зломаня конституції, коли партії, від яких побирає щоденний хлїб на свої карти признають хвилю на октройованє відповідною. Тому правительство не хоче щоби Монарх зложив передвиджену в основнім законї присягу. На се відповість партія бесїдника бажанєм парляменту. в усїх справах, також в справі нїмецької державної мови, в справі відокремленя Галичини, подїлу Чехії на округи, взагалї в усїм, що належить до дальшого розвитку полїтичного житя Австрії, парлямент мусить забирати голос.

Становище Чехів.

П. Станек: Чехи старали ся в комісії викликати у товаришів Нїмцїв почутє справедливости для жаданя, що кождий вибраний посол повинен мати можність промовляти в палаті в рідній мові і щоби те, що він скаже, було в цїли ненарушимости втягнене у протокол, як се досї дїєть ся тільки з нїмецькими промовами. Одначе нїмецькі посли остали сторонничі, як перед війною. Бесїдник в останній хвилї апелює до цїлої палати і до всїх партій, щоб дивились на справедливість. Нїмцї мусять погодити ся з тим, що не самі, тільки з иншими вдоволеними народами будуть спільно правити в Австрії, инакше не буде ладу в сїй державі. Партія бесїдника жалїє над сим, що президент мінїстрови престольній бесїдї лишив собі фортку, щоби евентуально ще раз зловити конституцію в інтересї Нїмцїв, проти ненїмецького населеня.

П. Калїна: Не можна дурити себе, щоби реґулямін причинився до поправи конституційних і парляментарних відносин. Бесїдник звертаєть ся проти абсолютизму, що панує в Чехії. Ся сама партія, яка була патроном нового реґуляміну, заявила по престольній промові устами п. Вольфа, що дорога до октройована є тепер свобіднїйша, нїж перше. Принятя сего реґуляміну було би дїлом самовідреченя. Посли не можуть говорити свобідно, бо не один дістав тільки відпустку з війска, а по сесії буде знов підлягати війсковій дисциплїнї. Бесїдник остерігає перед психольоґією народу, який скаже, що в найтяжших часах посли признають собі великі платнї. В кінцї застерігаєть ся проти всякого натиску, що походить від цензури.

Христіянсько-суспільна партія.

П. Воллєк: Христ.-суспільна партія буде голосувати за реґуляміном. Бесїдник полємізував з виводами п. Колїна, котрий домагаєть ся для послів війскового привілея, що на народ зробило би як найгірше вражінє. Нема війскової власти, яка осмілила би ся робити послови неприємности за його парляментарну дїяльність, а колиб те сталося, то цїлий парлямент станув би в оборонї товариша.

Українцї проти реформи раґуляміну.

П. Романчук: Українцї мимо свого становища за палатою не можуть бути за реформою реґуляміну. Ся цїла реформа стремить до сього, щоби зробити неможливою обструкцію, але треба відріжнити обструкцію ужити як спосіб натиску від такої, що є обороною проти насильств над народом. Українцї бажають зміни реґуляміну, не думають робити перепон і трудностей, але вважають сю реформу за пробу і є пересвідчені, що після сеї проби мусять наступити нові більші ґрунтовні реформи. Нинїшна реформа є односторонна, не є конечна, а з другої сторони не вистарчає, тому й Українцї не можуть бути за нею.

На тім замкнено дискусію. Палата рішила перейти до подрібної дискусії, яка ведеть ся з подїлом матеріялу на 5 ґруп.

Справоздавець Гуммер почав дискусію над першою групою і радив зчеркнути з закона §.7, який звучить, що підчас сeсiї Державної Ради члени Палати послів є звільнені від всякої війскової служби і особистої чинитьби, о скілько на їх просьбу Палата не дасть їм відпустку. Сей параґраф містить в собі зміну війскового закона, закона про загальне ополченє, значить ся законів умовлених з Угорщиною. Треба отже в тій справі порозуміти ся з Угорщиною.

П. Рибарж уважає пожаданим, щоби посол, який так само дїлає в публичнім інтересї як державний урядник був звільнений від війскової служби. Поки се не станеть ся, не можна говорити про ненарушимість.

Соціяльні демократи.

П. Зайц: Соц. демократи будуть голосувати за зміною реґуляміну, який має бути охоронним валом проти правительств, які не хотїли би допустити виявленя голосу народу. Що до внесень пп. Седляка і Франта в справі

вписуваня до стеноґрафічного протоколу ненїмецьких промов

бесїдник заявляє, що нинї є се фактично неможливе. Треба сподївати ся, що з часом в дорозї компромісу найдеть ся на те спосіб.

В голосованю принято першу ґрупу. Ґрупу 2. принято без дискусії. Приступлено до дискусії над ґрупою 3.

Справоздавець меншости др Евг. Левицький: Ми є за утворенєм можности парляментарної працї в палатї, ми є за палатою, особливо в нинїшній хвилї, коли ходить о усуненє абсолютизму, одначе

Українцї мусять виступити проти такого реґуляміну,

яким є нинїшний проєкт. Вправдї в сїй хвилї рішаючі чинники проголосили проґраму демократії і самоозначеня народів, одначе се є тільки відгук великого перевороту на сходї Евpoпи. Треба одначе побоювати ся зміни декорації. Говорить ся, що парлямент є нинї конституційним чинником, має забирати голос в усїх справах так, як в инших конституційних краях, одначе факт, що Монарх не зложив присяги на конституцію, доказує, що сї запевненя і сї прихильні для парляменту настрої треба приймаги cum grano sаtis? Ми признаємо безумовно конечність вдержаня сього парляменту, відчуваємо її може й глибше нїж инші, одначе з огляду, що все ще грозить нам відокремленє Галичини, що грозить нам октройованє, яке може вкинути нас у ще більшу зависимість від наших національних неприятелїв, не вільно нам годити ся на такі зміни реґуляміму, які позбавили би нас всякої свободи руху в хвилї, коли знаємо, що все ще висить над нами меч Дамокля.

Українцї не можуть позбавляти себе права публичної дискусії в палатї з важними внесенями, передовсїм тодї, коли ходить о справи насильств над народом. Бесїдник зголошує кілька разів уже ставлене внесенє, щоби правительству визначити точно визначений реченець до

відповіди на інтерпеляції.

Принято ґрупу 3, 4 і 6.

Далї забирали голос инші бесїдники, між ними п. Станек в справі цензурованя цїсарських промов і п. Сїнґалевич, який запитав президента, чи поробить відповідні кроки в дипльоматичній дорозї в справі повороту вивезених послів Окуневського і Старуха.

Президент обіцяв порозумітися в тій справі з правительством.

Зголосили внесеня, зглядно внесли інтерпеляції м. и. пп. Василько і Лукашевич в справі зміни кількох постанов закона про воєнні чинитьби, пп. Романчук, К. Левицький, Сїнгалевич, Лев Левицький в справі вироків смерти і інтерновань у східній Галичинї, п. К. Левицький в справі безправного судового стеженя п. Короля, пп, Олесницький, К. Левицький і Онишкевич в справі поступованя старости, рейонових команд і т. д. у східній Галичинї при рільних роботах.

Слїдуюче засїданє завтра. На дневнім порядку: 1) третє читанє реґуляміну, 2) вибір комісій, 3) перше читанє буджетової провізорії.

[Дїло]