Маленька числом єсть у всхідній Галичинї руска интеліґенція, а се єсть першою причиною, що рускій вплив і руска сила суть тутки так слабі, хотя руского населеня єсть майже три рази тілько, як польского і жидівского разом. Именно дає ся се в знаки в містах і місточках, де всяка сила концентрує ся і з-відки розходить ся вплив на цїлий повіт. Русини на цїлу Галичину не мають анї одного міста або місточка, в котрім би були дїйстними панами і господарями, котре би отже мало коли не виключно то бодай переважно рускій характер. Навіть таке місто з рускою минувшостію як Галич має польскій характер: автономічний заряд міста спочиває в польских руках або бодай урадує по польски, а в школах народних єсть польскій язик викладовий.
Правда, що по наших містах, окрім елєменту польского, розріс ся ще елємент жидівскій так сильно, що творить дуже часто релятивну або навіть абсолютну більшість населеня, а що той елємент тримає все з тим, хто сильнїйшій, отже у нас з Поляками і з правительством, то і причиняє ся до переваженя польского впливу і наданя місту польского характеру. Але таки є ще міста і місточка, де число Русинів переважає людей всїх инших народностій разом. Таким єсть перед всїм Яворів, де на 9.300 мешканцїв єсть 5.624 Русинів а тілько 3.676 не-Русинів, межи сими лише 1.069 Поляків (римо-католиків) а 2.572 жидів. Таким єсть друге повітове місто Городенка, де на 11.854 мешканцїв єсть 5.688 Русинів а 5.666 не Русинів, межи ними лише 1.228 Поляків а 4.389 жидів. Таким єсть дальше місто Николаїв в жидачівскім повітї, де на 2.381 мешканцїв єсть 1.746 Русинів а лише 635 не-Русинів, межи ними 435 Поляків і 160 жидів. Такі-ж відносини суть в містї Старій-соли в староміскім повітї, де на 4.186 всїх мешканцїв єсть 2.711 Русинів а 1.475 не-Русинів (1.073 ГІоляків і 402 жидів). Однакож у всїх сих містах заряд міста єсть польскій, взглядно урядує по польски, і школи народні (инших шкіл там нема) суть також польскі.
В декотрих инших містах Русини не мають вправдї абсолютної більшости, але мають більшість релятивну. Так н. пр. в Галичи єсть Русинів 1.932, жидів (враз з караїмами) 1.255 а Поляків 696, взагалї всїх не-Русинів разом лише о 23 більше як Русинів. В Снятинї єсть 4.686 Русинів, а 3.916 жидів і 1.893 Поляків. В Залізцях єсть 3.600 Русинів, а 2.400 Поляків і 1.293 жидів. В Любачеві єсть 1.951 Русинів, а 1.821 жидів і 1.135 Поляків. В Судовій-Вишни єсть 1.962 Русинів а 1.334 жидів і 1.040 Поляків. В Глинянах єсть 2.100 Русинів, а 1.982 жидів і 800 Поляків. В Теребовли єсть 2.868 Русинів, а 2.859 Поляків і 2.041 жидів. В Жидачеві єсть 1.007 Русинів, а 710 жидів і 569 Поляків.
Що тії всї міста помимо сего мають польскій характер, походить, як ми вже сказали, перед всїм з того, що польскої интеліґенції єсть в них значно більше як рускої. Возьмім н. пр. місто Яворів. В старостві суть майже всї урядники Поляки, в зарядї податковім і в судї повітовім переважно Поляки, независима интеліґенція єсть польска. Отже хотя Поляків єсть там пять разів менше як Русинів, однакож они надають тон, тим більше, що они свою польскість все і всюди зазначують.
Все-ж таки і рускої интеліґенції по містах і місточках не єсть так мало, як би на позір здавало ся і як би можна судити після єї впливу. Навіть в урядах політичних, по староствах, єсть єї по-трохи. Буде з яких чотирох або пятьох старостів, котрі признають себе за Русинів, а стількож або й більше греко-католиків невиразної народности. В урядах податкових і скарбових єсть Русинів розмірно більше, а ще більше по судах. В більших містах, як в Перемишли і Станиславові, буде Русинів на урядових або взагалї виднїйших становищах по 100, в Коломиї і Тернополи з 60 до 80, у Львові над 400, — а се вже не такі малі числа, котрі повинні би й певний вплив заявляти.
Єсли-ж сей вплив показує ся малим, а часто єго і майже зовсїм не видно, то причина сему найперше та, що Русини суть роздроблені, мало стикають ся з собою, мало знають свою силу і мало заявляють ся. Не тілько по більших містах, де Русини навіть по різних департаментах або й по різних бюрах того самого уряду нїчого не знають о собі взаїмно, але також по менших містах нема навіть евіденції, де єсть якій Русин і хто єсть Русин. Отже першою нашою потребою і першою задачею повинно бути: почислити ся, зробити евіденцію своїх сил. Ми повинні всюди знати докладно, кілько маємо своєї интеліґенції, хто до неї належить, в чім і о скілько можна би на кого числити.
Другим заданєм було би зблизити ту интеліґенцію більше до себе. По більших містах суть на те именно товариства касинові, але они на жаль заявляють звичайно досить мало житя, а при тім і не згромаджують в собі всїх Русинів. Не одному, правда, приходить трудно платити до руского касина місячну вкладку одного реньского або хоть би й пів реньского. Отже треба би ще инших способів шукати, щоби цїлу руску интеліґенцію в якій місцевости стягнути разом. О тих способах не будемо тепер говорити, они після розличних місцевих обставин можуть бути й розличні, але вкажемо тепер бодай на те, що у нас за мало веде ся пропаґанди. Поодинокі люде, навіть дуже щирі, задоволяють ся тим, що самі про себе сповняють свій обовязок народний, але не дбають о те, щоби инших людей, котрі особняком стоять а у котрих почутє руске не завмерло, притягнути до громади, до гурту, втягнути в рускій кружок, в сферу интересів руских. Оно, правда, робота нераз не легка, нераз і довга, нераз може бути і не дуже приємна, але оно єсть робота конечна, робота важна і дуже хосенна та в наслїдки богата.
Обмежаємо ся нинї на сі короткі замітки. Нехай кождий застановить ся над ними, нехай відтак возьме ся до роботи, хоч-би тихої, в своїм крузї, а вийде з неї концентрація і орґанізація руских сил, котра нам вскорі инше становище придбає в нашім краю, нїж займаємо тепер.
Дѣло
26.06.1896