На II-ім засїданю в дни 7 мая 1892 запали слїдуючі ухвали і постанови:
І. По справозданю предсїдателя клюбу пос. о. Мандичевского о ходї і результатї наради провідників клюбових над проґрамою праць парляментарних в теперішній сесії соймовій — ухвалено на внесенє посла Підляшецкого: заявити провідникам инших клюбів, що клюб послів руских уважає за пожадане, щоби всї делєґати поодиноких клюбів парляментарних спільно і разом з міністром скарбу відбули конференцію, на котрій би міністер дав поясненя в справі реґуляції валюти, і щоби делєґати результат тих спільних переговорів закомунікували клюбам в цїли остаточного порішеня.
На випадок принятя того способу комунікованя з міністром делєґовано на відпоручників клюбу послів: Мандичевского, Підляшецкого і Телишевского.
ІІ. При доповняючих виборах членів до поодиноких комісій парляментарних, именно до адміністраційної і належитостей ухвалено голосувати на дотичних кандидатів представлених клюбами.
IIІ. Ухвалено зажадати одного місця в парляментарній комісії, котра має вибратись в цїли виготовленя нового кодексу карного, для репрезентанта клюбу руского, і поручено предсїдателеви клюбу, щоби в тій справі з иншими клюбами увійшов в переговори.
IV. Ухвалено голосувати за відосланєм до комісії буджетової внесеня д-ра Кляїча, домагаючого ся стабілізації инспекторів окружних в Дальматії.
V. В нарадах над правительственним предложенєм о великих будовах для Відня — посол Підляшецкій, по представленю цїлої справи, поставив внесенє, аби клюб рускій над тим предложенєм перейшов до порядку дневного і против того предложеня голосував. Внесенє своє мотивував посол Підляшецкій в слїдуючій спосіб: Як проєкт правительственний так і проєкт комісійний обіймає чотири роди будов, без можности передїленя их і окремішного трактованя. З тих дві будови — т. є. реґуляція Віденки і построєнє головних каналів асанаційних не належать до таких, котpi би належало будувати коштом держави; що найбільше, могли би они бути державою субвенціоновані. Принятє тої засади могло би в будущности стати ся неоправданим та й небезпечним прецеденсом. Кромі того проґрама будови, становляча интеґральну часть проєктованого закона, єсть зовсїм неясна та недокладна і не виключає переступленя проєктованих видатків.
Посол Телишевскій поставив знов таке внесенє: Клюб рускій постановляє голосувати за переходом до спеціяльної дискусії на підставі комісійного предложеня, але рівночасно заявляє, що посли руского клюбу голосувати будуть против зажаданих кредитів 300.000 зр. на переведенє головних каналів, і 10,000.000 зр. на перебудованє теперішного каналу Дунаєвого на зимовий та торговий. Се своє внесенє мотивував наш посол Констант. Телишевскій ось так: Побудованє каналів має значінє чисто місцеве і тяжить виключно на громадї віденьскій, в спосіб их переведеня, якій проєктує ся, не лежить в сфері интересів держави. Відмову-ж кредиту на перебудову каналу Дунаєвого умотивував посол експертизою, даною в тій справі, і там, що в предложеню нїгде не виказано, щоби то перебудованє з причин економічних доконче було потрібне.
По переведеній дискусії в котрій кромі внескодавцїв забирали голос посли Мандичевскій і Барвіньскій, внесенє посла Підляшецкого, щоби над предложенєм перейти до порядку дневного, піддане під голосованє упало, а більшостію голосів ухвалено внесенє посла Телишевского.
Посол Брилиньскій запроєктувавсь, щоби членам клюбу полишено свободу: або голосувати або здержатись від голосованя. Се і ухвалено в додатку до ухвали внесеня посла Телишевского.
(Дальше буде.)
[Дѣло, 20.05.1892]
На засїданю з дня 9 мая с. р. трактовано і полагоджено слїдуючі справи:
1. Предсїдатель подав до відомости, що — після засягненої информації — перманентна комісія для закона карного збільшена не буде, отже з огляду на те, що ся комісія складаєсь тілько з 18 членів, клюб рускій, числячій сїм членів, не може одержати в нїй місця.
2. Посол Підляшецкій здавав справу з нарад в комісії правничій над правительственним проєктом в домі часткової зміни компетенції судової в справах наслїдя, і подав до відомости, що при дискусії над тою справою жадав, аби підставою задержаня компетенції судів колєґіяльних для справ спадкових по властителях більшої посїлости була рішаючою обставина: чи спадкодавцеви прислугувало право активного вибору в ґрупі більшої посїлости.
По дискусії, в котрій брали участь посли Телишевскій і Підляшецкій, справозданє посла Підляшецкого клюб приняв до відомости.
______
На засїданю з дня 11 мая с. р. порішено:
1. З иніціятиви посла Телишевского, котрий опер ся на результатї першого дня розправи в повній палатї над правительсгвенним проєктом о комунікаційних будовах для Відня, — зреасумовано ухвалу з 2-го засїданя дня 7 мая, а коли поставлене послом Підляшецким внесенє переходу до порядку дневного більшости не одержало, і нїхто иншого внесеня не поставив, — сконстатував предсїдатель, що по зреасумованю тої ухвали і по непринятю внесеня поставленого послом Підляшецким, клюб нїчого не ухвалив, отже в тій справі лишає кождому членови повну свободу голосованя.
2. В справі вияснень, котрі готов міністер скарбу давати в справі реґуляції валюти поодиноким клюбам, повідомляє предсїдатель, що ухвалу русксго клюбу подав до відомости президії палати послів.
3. Посол Телишевскій подає до відомости клюбу, що в комісії податковій стоїть на порядку дневнім загальна дебата над правительственним проєктом реформи податкової — і що в тій справі посол Телишевскій наміряє забрати голос і заявляючи, що годить ся з принципами предложеня, але що-до многих постанов укорочуючих права контрібуентів [що-до способу контінґентованя податку заробкового, що-до способу складаня комісії контінґентової, що-до тарифу] висказати відмінні погляди.
Клюб приняв заявленє посла Телишевского до відомости, а дискусію над тим предметом полишено на слїдуюче засїданє.
На засїданю з 16 мая с. р. — по обговореню деяких справ формального значіня — взято насамперед під розвагу внесенє посла Діпавлього, аби проєкт будови головних каналів у Відни відослано наповорот до комісії — і клюб ухвалив, щоби як в тій справі, так і взагалї в полагодженю цїлого того предложеня полишити членам клюбу цїлковиту свободу голосованя, або здержати ся від голосованя.
По полагодженю сеї справи представив посол Телишевскій провідні гадки правительственного проєкту реформи податку заробкового, вказав на хибне зложенє комісії контінґентової, — на постанови наражаючі рільників на можливу шкоду, — на хибне вичисленє контінґенту, — на некористне трактованє промислу домового, — і заявив, що в тім дусї буде в комісії промовляти.
Клюб се й одобрив.
На слїдуюче засїданє поставав предсїдатель на порядку дневнім правительственний проєкт реґуляції валюти.
______
На засїданю з 17 мая с. р. предсїдатель подав до відомости клюбу, що президія "кола" польского запросила членів клюбу руского на нараду послів з Галичини, на котрій то нарадї міністер скарбу буде давати поясненя в справі реґуляції валюти. Клюб ухвалив полишити членам клюбу свободу участи в тій нарадї.
[Дѣло, 21.05.1892]
21.05.1892