(До 100-ліття останньої редакції)
Микола Гоголь, "Тарас Бульба". Історична повість. Прага 1941. В-во Юрія Тищенка, ст. 178. Ціна 5 зол.
Наші празькі земляки прислали нам гарного гостинця, нове видання "Тараса Бульби". Книжку приємно взяти в руки — чепурна з вигляду, на доброму папері, з дереворитами Ю. Вовка. В час, коли історична повість притягає особливу увагу читачів, твір Гоголя може заспокоїти голод старих і молодих.
Маємо ще і другу притоку зупинитись над тим. Рівно 100 років тому М. Гоголь закінчив остаточну перерібку давно задуманої повісти, в яку вложив стільки захоплення Україною та її бувальщиною. "Тарас Бульба" — найкращий твір Гоголя, залишений ним після довгих студій над історією України. Його мрією було дати наукову студію про свою батьківщину, якої словесність знав з дитячих літ. Виїхавши 1836 р. на чужину, він не переставав думати про минуле України. Над ним він працював і в добу свого захоплення наукою. Навіть в Італії виринали в його уяві постаті запорожців і він довго не покидав думки написати історичну трагедію з української давнини.
Коли 1834 р. Гоголь пірнув у наукові досліди української історії, він повідомляв Максимовича, що історію України пише "від початку до кінця" і що вона буде "в шости або чотирьох малих томах". Витративши п'ять років на студії над матеріялами, літописами, записками, піснями, оповіданнями бандуристів і документами, письменник нараз змінив свій плян і рішив раніше використати їх для повісти. І не диво, що поет узяв у ньому верх над ученим. "Моя радість, життя моє, пісні — писав він до Максимовича. Що всі сухі літописи, в яких я тепер риюсь, перед цими звучними, живими літописами! Я не можу жити без і пісень"! А про козаччину до Срезневського: "Ніде нічого про той час, який повинен бути багатший на події, ніж інші"...
I уява Гоголя виповнила одну таку прогалину своєю повістю. В "Тарасі Бульбі" віднаходимо автора "Вечорів на хуторі" — поета, який завдячує свій настрій, порив і стиль українській природі, традиції та усній словесности. Ця повість творить один з межових стовпів у розвитку історичної повісти в російській літературі. Відразу залишились в тіні повісті Марлінського, Загоскіна і Лажечнікова, Гоголь дав твір з найкращими прикметами романів Вальтера Скотта, в неодному перевершуючи його.
Ніхто з нас сьогодні не буде робити Гоголеві докору, що в "Тарасі Бульбі" він склав данину романтизмові своєї доби. Той романтизм не гірший за поетичний порив, яким надихують історичні повісті і наші сучасники, а він куди кращий рисами могутньої уяви геніяльного письменника. З якою насолодою читаємо і досі описи чудової степової природи! Хто з наших пізніших повістярів створив такий незабутній тип, як Тараса Бульбу? Чи треба пригадувати, скільки разів Тарас Бульба приманював композиторів і художників?
Повість "Тарас Бульба" має водночас усі ті прикмети, як так тяжко поєднати авторові історичного роману: цікаву інтригу, захопливий історичний конфлікт, живі типи, ненудні епізоди, барвисте тло, гармонійну, нерозтяжну цілість. У передмові до празького видання зовсім непотрібно названий "Тарас Бульба" епопеєю. Гоголь не мав наміру і не міг дати в рямцях задуманого сюжету всебічну картину життя України одної доби. Ми не назвемо епопеєю ні Кулішевої "Чорної Ради", ні Шевченкових "Гайдамаків", ні Толстого "Війни і миру". І від того, що це поеми або повісті — вони ні трохи не менше вартні за Кльопштокову "Месіяду" чи Мільтонів "Утрачений рай".
Новий переклад "Тараса Бульби" зроблений гуртом, як це і назначено в підзаголовку. Такий почин варт було б наслідувати і гуртова праця має змогу оминути не одну хибу, якою натавровані переклади, роблені одинцем. Та і в даному випадку трапилось ще чимало помилок. Передусім правопис у виданні непослідовний, примхуватий: напр., був-би зам. був би, щераз зам. ще раз, на виворіт зам. навиворіт каміннями (зам. камінням або каменями), розявити зам. роззявити, у значінню і т. д.
Стрінете тут і мовні огріхи, як напр. живність (поль.) замість харчі, кульчики (поль.) зам. ковтки, пестріти (рос.) зам. рябіти, кусок (рос.) хліба зам. шматок, поступали (поль.) з людьми зам. поводились, вонний (поль.) зам. запашний, знакомий (рос.) зам. знайомий, діточий (гал.) зам. дитячий, яркий (рос.) зам. яскравий, не існувавший (рос) зам. який не існував, враз у значінні польському себто "разом" зам. "нараз", заставляти (рос.) зам. примушувати, приневолювати, нім. (поль.) зам. поки, в якім він великім скруті зам. в якій.... Це тільки частина.
Велика шкода, що таких недоглядів є в перекладі таки за багато, як на таке гарненьке і справді похвальне видання, любе для нашого ока та серця.
[Львівські вісті]
12.03.1942