Цей — 2017-й — рік має стати початком ґрандіозної реформи системи охорони здоров'я в Україні. Її розробники стверджують, що на зміну радянській системі ліжко-місць буде запроваджений сучасний варіант, взорований на канадському та британському досвіді. Цього року заплановано реалізувати перший етап реформи: створення електронного реєстру пацієнтів, національного медичного страхового оператора, а пацієнти зможуть обирати собі лікарів первинної ланки.
Перша лінія змін
Посеред року, в розпал відпусток, області України розпочнуть перехід медичної галузі на нову систему роботи первинної ланки медичної допомоги, що її зараз надають дільничні терапевти та сімейні лікарі. Як розповів під час візиту до Львова заступник міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк, ця модель базується на досвіді кількох країн, зокрема Великої Британії та Канади, і передбачає створення Національної служби здоров'я — страхового оператора, який укладатиме угоди про фінансування з медичними закладами по всій країні. Заступник міністра підкреслив, що кошти в НСЗУ надходитимуть з державного бюджету, а угоди укладатимуть із медказладами, які мають до того часу стати автономними комунальними підприємствами.
З його слів, момент реєстрації до лікаря і буде точкою відліку для підписання угоди з пацієнтом, реєстр це зафіксує, відтак лікарня отримає фінансування на пацієнта, а лікар — свій дохід. Отже, що більшим професіоналом є той чи інший сімейний лікар, то більше людей прагнутимуть укласти з ним угоди та більшим буде його дохід.
«Лікар більше не буде сидіти і просто так отримувати зарплату, у нього буде дохід, що залежатиме від кількості пацієнтів, які в нього є. Тобто якщо лікар добре лікує, його обирають, в нього буде добрий дохід. Навіть в межах того фінансування, яке є в нас в державі, це можливо, і дохід у лікаря може бути дуже гідним. Якщо у лікаря пацієнтів нема, то чому держава йому повинна платити?!», — пояснює Павло Ковтонюк.
Якщо тепер деякі медики, незважаючи на низьку кваліфікацію, все одно отримують заробітну платню від держави, то після реформи частина з них змушені будуть поліпшувати свою кваліфікацію або шукати інший спосіб заробітку.
Такої самої думки дотримується й начальник управління охорони здоров'я Львівської міськради Володимир Зуб.
«От дивіться, сидять в поліклініці два лікарі — до одного ніхто не іде, а до другого черга, але зарплату вони отримують однакову. Якщо запровадять пропоновану систему, то той, до кого є черга, зароблятиме більше, а другий залишиться без копієчки на життя. Чи захоче він таких змін? Не захоче», — прогнозує пан Зуб. Тож керівник львівської медицини готується до опору новаціям від тих, кому зміни в медичній сфері невигідні.
«Мені здається, є частина людей, які ніяких змін не хочуть. Вони будуть підбурювати, боротися, критикувати, будуть проводити прямі ефіри, постити у фейсбуках — тільки щоби дискредитувати», — каже він.
Павло Ковтонюк натомість роз'яснює, що зміна методу фінансування — ще одна підвалина майбутньої реформи, адже медичні заклади отримуватимуть кошти не на підставі ліжко-місць, як це робилося донедавна, а за числом пацієнтів, що уклали угоди з лікарями, які працюють в конкретному медзакладі.
Базовою точкою для обсягу фінансування буде число угод з пацієнтами, що їх має цей заклад укласти до часу початку роботи, — що більше число пацієнтів, то більшою буде сума. Зі слів заступника міністра, поки що передбачається, що в середньому на одного пацієнта перераховуватимуть 210 грн, однак ця сума не остаточна. Найпевніше, що на дітей та людей похилого віку суми будуть вищими, бо вони частіше звертаються до медиків, а на молодь та людей середнього віку — трохи меншими.
Важливим моментом є те, що страховиком стане держава, а громадяни оплачуватимуть цей фонд зі своїх податків. З одного боку, це буде стримувальним чинником для медиків не перетворювати пацієнта на дійну корову, призначаючи йому численні прийоми, а з іншого — дасть змогу охопити медичним страхуванням практично всіх, а не лише тих громадян, які спроможні купити собі медичний страховий поліс.
«Якщо пацієнт сплачуватиме за кожен свій візит до лікарні чи процедуру, лікар його сприйматиме як джерело доходу. Тому пропонується солідарна система страхування, що базується на залученні внесків із загального оподаткування. Це значить, що страхові внески громадян не залежатимуть від того, чи працюють вони. Внески на медицину будуть відраховуватися від загальних податків, які сплачують усі люди, наприклад ПДВ при купівлі в магазині», — каже Павло Ковтонюк. Крім того, Національна служба здоров'я контролюватиме, чи лікарі надають послуги згідно з медичним протоколом. Якщо медики не дотримуватимуться стандартів, то вони не отримуватимуть грошей за надані послуги.
Якщо ж особа перебуває у відрядженні чи відпустці в іншому місці, то вона може звернутися по допомогу до найближчого пункту первинної допомоги й отримати її безоплатно. Протягом певного часу медики прийматимуть всіх підряд, але в близькому майбутньому всі громадяни мають підписати угоди з лікарями, інакше доведеться платити за всі послуги, окрім надання невідкладної меддопомоги.
Також Павло Ковтонюк наголошує, що пацієнт може обирати собі будь-якого лікаря, бо зникне територіальна прив'язка: кожен пацієнт обирає собі сімейного лікаря (терапевта, педіатра) й укладає з ним угоду, де чітко визначено обсяг ґарантованих послуг. Так, дохід лікаря залежатиме від кількості оцих укладених угод з пацієнтами. На підставі цього лікарю платитимуть за кожного пацієнта.
Невирішені проблеми
Попри оптимізм очільників міністерства охорони здоров'я, за кілька місяців на центральному та місцевому рівні треба виконати величезний масив роботи, щоб система запрацювала. Зокрема, йдеться про електронні реєстри, які мають розробити на загальноукраїнському рівні.
«Ми плануємо запровадити електронний реєстр. Заклад має бути оснащений комп'ютерами і електронними системами, щоб вносити дані про пацієнтів», — каже Ковтонюк. А от місцева влада до того часу має забезпечити всі поліклініки та амбулаторії сімейних лікарів комп'ютерною технікою та доступом до інтернету, щоби під'єднатися до цього реєстру. Як визнає Володимир Зуб, із цим пунктом є свої проблеми, однак процес триває.
В.о. міністра Уляна Супрун налаштована рішуче щодо реформи
«Перша лікарня імені князя Лева вже запустила онлайн-реєстрацію, поліклініка на Симоненка найближчим часом це зробить, і ми будемо це поширювати по всіх поліклініках. Це фінансово дорого і на це треба час. Треба закуповувати комп'ютери та обладнати мережі в кожній будівлі, щоби вписатися в єдиний реєстр», — розповідає він.
Натомість сімейний лікар Першої міської комунальної поліклініки та депутат міської ради Володимир Ропяк у коментарі Z зазначив, що на рівні міністерства ще не розроблено один з головних документів цього етапу реформи — типову угоду пацієнта з лікарем. На думку пана Ропяка, проект цього документа варто було б викласти в загальний доступ для обговорення і з широкою громадськістю, і з медиками.
«Я був на зустрічі з міністром охорони здоров'я пані Супрун та її заступником Ковтонюком, і у мене виникло кілька запитань. Перше — відсутність бланку угоди про обслуговування лікаря з пацієнтом. Ніхто не знає, що там написано. Вони (керівники міністерства. — Z) говорять, що це не юридичний документ, але виникає питання, як тоді на підставі такого документа будуть перераховувати кошти в лікарню на пацієнта? Треба бачити, що ж в цьому документі написано, його мали б винести на обговорення громадськості», — вважає медик.
Після зустрічі з міністерськими чиновниками у практикуючих лікарів виникли питання щодо оплати праці медсесетр та адміністративного і технічного персоналу поліклінік.
«Вони (керівництво МОЗ. — Z) говорять, що будуть кошти оплачувати за пацієнта, а лікар з цих грошей оплачуватиме працю медсестри. Пані Супрун сказала, що буде тільки так, без жодних деталей, а її заступник Ковтонюк уточнив, що так відбуватиметься, якщо лікар стане приватним підприємцем. Але він не сказав, як відбуватиметься оплата, якщо лікар залишається працювати в поліклініці. З яких коштів тоді оплачуватимуть роботу медсестер, головного лікаря та адміністративного і технічного персоналу. З яких коштів оплачуватимуть комунальні?» — дивується депутат-лікар Ропяк.
Ще одне питання виникло із заяви заступника міністра охорони здоров'я про те, що питання оплати праці лікарів в остаточному варіанті вирішуватиме все ж головний лікар закладу. На думку Володимира Ропяка, ця теза дещо відрізняється від заяв очільників міністерства про те, що оплата праці лікаря безпосередньо залежатиме від числа укладених угод.
«Ковтонюк сказав на зустрічі з лікарями, що незалежно від того, хто з лікарів скільки угод матиме, головний лікар все одно вирішуватиме, хто яку зарплату матиме. З якої рації, якщо один лікар матиме тисячу угод, а інший — триста? Вони знову матимуть однакову зарплатню? Навіщо тоді все це робити, яка ж тоді конкуренція? Який зміст працювати більше та брати на себе більшу відповідальність?» — обурюється медик.
Очевидно, що наразі багато питань залишаються без відповіді, бо немає детально опрацьованих та оприлюднених документів, які реґламентуватимуть роботу медичної галузі. Однак Володимир Зуб переконаний, що готуватися треба вже, щоб улітку бути готовими до переходу на роботу в нових умовах.
«Психологічно та професійно, я думаю, Львів буде готовий до липня, у нас немає перепон. Матеріально будемо старатися, щоби до 1 липня у нас були ком'ютери та мережа. На сьогодні ми чуємо тільки плани, але не маємо ще деяких речей, на які очікуємо, — типового проекту угоди на обслуговування, реґламентації реєстрів, бо це особиста інформація, яка має бути відповідним чином закрита та захищена. Але ми вже повинні готувати своїх працівників та підтягувати матеріально-технічну базу і розказувати людям про зміни», — запевняє очільник львівської медицини.
А в Міністерстві охорони здоров'я сподіваються завершити реформу первинної ланки меддопомоги вже до кінця цього року.
01.02.2017