Якщо ви звернеться до ґуґлу з запитом «війна на Донбасі», то вельми ймовірно, що пошукова система насамперед порадить вам перейти до статті «Війна на Сході України» з української Вікіпедії. Сторінки «Вікі» мають високу пошукову видачу, але для того, щоб бути влучним і не збитися на пропаґандистські манівці — доведеться зробити «надзусилля» над собою: подати запит українською мовою, а бажано «українізувати» свій комп'ютер.
Сторінки української Вікіпедії в умовах російської аґресії стали фактично аксіоматичним джерелом інформації: на жодному іншому медіамайданчику ви не знайдете настільки ретельного хронологічного та змістовного викладу українсько-російського конфлікту, як у «Вікі». Одним із найбільш вдалих прикладів вичерпної інформативності можна назвати набір статей щодо втрат українського війська на Донбасі — унікальний волонтерський проект з найповнішим поіменним мартирологом жертв російської аґресії.
Попри те, що Вікіпедія має вагоме значення не лише в інформаційному протистоянні з Росією, а й для історичного осмислення нинішніх подій українцями — у світогляді громадян вона, на жаль, залишається на периферії. Згідно зі свіжими даними, дві третини українських юзерів користуються російською онлайн-енциклопедією і лише чверть — рідною. За три роки, відколи почалася Революція Гідності, ця статистика змінилася не надто сильно.
«Самі вірите в те, що пишете?»
Статтю «Війна на Сході України» в українській Вікіпедії започаткували 12 квітня 2014 року, наступного дня після захоплення відділків міліції у Слов'янську та Краматорську. Користувач з лоґіном TenaliBorogovy назвав сторінку так: «Вторгнення російських військ на Схід України». Багатьом стаття здавалася голослівною, адже події на Донбасі більше скидалися на масові заворушення, а не на вторгнення. Вранці 13 квітня в обговоренні під дописом з'явився коментар: «Яка нісенітниця ця стаття. Російські бойовики, диверсанти... Ви хоч самі вірите в те, що пишете? Це ж повний абсурд. Нахрен Росії здався наш схід. Тільки істерику влаштовуєте...» Ця нотатка була анонімною. Згадка про «наш схід» мала би підштовхнути до думки, що коментар належить українцеві, але IP-адреса (94.141.53.137) видавала, що зауваження писали з російського Воронежа.
На той час інформаційна війна між українськими та російськими «вікіпедистами» вже була в розпалі: позаду були Революція Гідності й окупація Криму. Статті двох мовних версій подавали різні інтерпретації подій, а баталії часто точилися на полі то однієї, то іншої енциклопедії.
Для того, щоб унаочнити протиріччя між версіями української та російської Вікіпедій, треба порівняти заголовки статей, котрі є базовими для опису українсько-російського конфлікту. Для прикладу, публікація «Анексія Криму Росією (2014)» у російській версії називається «Присоединение Крыма к Российской Федерации», а «Проросійські виступи в Україні 2014» — «Протесты на Юго-Востоке Украины (2014)».
Протиборство між українською та російською Вікіпедіями можна поділити на два типи: активне (війна редагувань, «вандалізм» правок) та пасивне (доступність різних мовних версій). Загартовані трьома роками аґресивної інформаційної війни, ми призвичаїлися, що найочевиднішим способом онлайн-боротьби є атаки «ботів», вливання пропаґандистських посилів, провокування інформаційних хвиль тощо. Проте у випадку з Вікіпедією вирішальну роль має не фактор активного російського втручання в український ресурс, а пасивне домінування російського контенту над українською інтернет-сферою. Інакше кажучи: проблема не в тому, що стаття «Анексія Криму Росією (2014)» зазнає втручання «ольгинських» вандалів (нагадаємо, що «Вікіпедію» може правити будь-хто охочий; коли це роблять, щоб зашкодити, для спотворення змісту — це й називається «вандалізмом»), а в тому, що пересічний користувач скоріше потрапляє на сторінку «Присоединение Крыма к Российской Федерации».
«Вата» з бавовнику
Голова правління організації «Вікімедіа Україна» Ілля Корнійко, відповідаючи на питання Z про масштаби «війни редагувань» на полях української та російської Вікіпедій, каже: україномовна Вікіпедія має природний захист від російських «тролів» — це… українська мова. «Проросійських "вандалів" в українській Вікіпедії значною мірою спиняє мовний бар'єр», — пояснює Корнійко.
Що ж до української активності у російському сеґменті, то Ілля констатує, що в тамтешній версії важко обстояти український погляд «через сильну протидію значної кількості проросійськи налаштованих учасників». «Серед редакторів російської Вікіпедії є найрізноманітніші погляди, і там є як активні користувачі з України, передусім зі Сходу та Півдня [України], які хоч і російськомовні, але мають проукраїнські погляди, так і віддані прихильники Путіна з Росії», — коментує представник «Вікімедіа».
Один із чільних адміністраторів української Вікіпедії Анатолій Луцюк додає в коментарі Z, що серед найбільш радикальних проросійських авторів є багато громадян України. «Я свого часу був здивований, але чотири найбільших антиукраїнських "троля" у російській Вікіпедії — саме з України: зі Львова, Харкова, Одеси і Києва», — каже Анатолій, відомий серед вікіпедистів за ніком Yakudza.
Пан Луцюк називає російську Вікіпедію «імперською»: вона має високу популярність фактично у всіх країнах колишнього Совєцького Союзу, вона викладена «на общєпонятном», а тому має ширшу географію автури (що, втім, не впливає на загальну промосковську ідеологічну спрямованість). Що ж до української онлайн-енциклопедії, то наша версія є «замкнутішою». «Тут фактично маємо модель ідеального українського суспільства», — каже Анатолій Луцюк, додаючи, що в енциклопедії переважає український погляд, однак серед авторів є і проросійські користувачі.
«Люди, котрі стоять на позиціях російського націоналізму або на відверто імперських позиціях, "ватники" — вони не приживаються в українській Вікіпедії. А якщо й залишаються серед авторів, то не впливають на її спрямованість. Для прикладу, у нас були користувачі, які обирали собі теми про російську монархію, імперію, — у принципі, ніхто їх не чіпав (щось іноді правили): нехай і буде ця стаття українською мовою... Але таких користувачів було небагато, і десь вони з часом принишкли», — додає Луцюк. Сам пан Анатолій — донеччанин, після початку російської аґресії замешкав в Одесі.
Крим наш-ваш
У російській Вікіпедії існує спеціальна інституція, покликана залагоджувати суперечки щодо України, — так зване «посередництво». Це самоврядний орган вікіпедистів із функцією судової інстанції (фактично касаційної), що складається з кількох адміністраторів. Посередництво має право на «остаточну крапку» в полеміці «з українського питання», а також провадить уніфікацію текстового наповнення, формулюючи загальні вимоги до окремих тверджень.
Правила, закладені російським «вікіпедійним» посередництвом, передбачають, що в будь-яких статтях, котрі стосуються об'єктів у Криму, півострів має описуватися «як спірна між Росією та Україною територія». У статтях на тему «кримської» юрисдикції влади РФ належить вказувати, що об'єкт розміщений на території, «приєднання якої до Росії не дістало міжнародного визнання». При тім «вікіпедійне» посередництво вважає неприйнятним використання терміну «анексія».
Російське посередництво вважає, що «ДНР» і «ЛНР» належить трактувати як «невизнані державні утворення». Водночас трактування учасників конфлікту як «сепаратистів», «колаборантів», «терористів», «бойовиків», «ополченців» вважається неприйнятним як «не нейтральне». Комбатантів рекомендовано називати «повстанцями», а цивільних мешканців — «активістами проросійського руху» або «протестувальниками».
«Вікіпедійне» посередництво не забороняє характеризувати Росію як учасника конфлікту на сході України. Така оцінка можлива тоді, коли автор додає до своїх правок поклик на публікації «у джерелах із найвищою мірою авторитетності з прямими і об'єктивними доказами».
Джерела — це базотворчий елемент Вікіпедії. Згідно з правилами спільноти, факти й міркування треба підтверджувати гіперпосиланням на першодруки. Тож якщо редактор диспонує авторитетним джерелом, то в тіло wiki-статті можна інкрустувати будь-яке твердження, навіть непривабливе для загалу. Натомість спроби вилучити з тексту фраґмент, підтверджений авторитетним джерелом, трактуються як прояв «вандалізму».
Залишається з'ясувати «дурничку»: що вважати «авторитетним джерелом»?
На думку російського посередництва, авторитетними джерелами є заяви самої Росії (ха!) або заяви компетентних міжнародних структур, наприклад ООН.
«Посередники вважають своєю задачею відкидання найбільш упереджених дописів, але біда в тому, що провідні україномовні ЗМІ в російській Вікіпедії часто вважаються упередженими й відкидаються, — коментує Ілля Корнійко. — Є спроби [незалежних авторів] знайти закордонні або неупереджені російські джерела та якісно спростувати російську точку зору, але в підсумку зазвичай виходить розгорнутий опис російської пропаґандистської точки зору й десь поряд як альтернативна версія — її спростування. Як наслідок, російська Вікіпедія не напише, що "Боїнґ" збив український винищувач, але напише, що відбулася катастрофа, і є багато версій, серед яких і російський "Бук", і український винищувач».
ФСБ у посередниках
Інститут «українського» посередництва виник у російській Вікіпедії в листопаді 2012 року внаслідок бурхливої дискусії щодо статей про Українську революцію 1917–1921 років. Російська Wiki має дві сторінки на цю тему: одна («Революция и Гражданская война на Украине») описує виклад подій, а інша («Украинская революция 1917–1921») стосується історичної концепції, котра, як трактує російська Вікіпедія, «застосовується переважно в сучасній українській історіографії». Полеміка спалахнула через те, що кілька авторів російської «Вікіпедії» вносили упереджені виправлення до статті про українську концепцію революції, зневажаючи роботу автора (не зайвим буде деталізувати: йдеться про користувача з ніком Плотвич), а один з адміністраторів присудив дописувачеві кількаденне блокування.
Суперечка між «вікіпедистами» розглядалася на рівні найвищої скаргової інстанції російської «Вікі» — арбітражного комітету. Згідно з висновком комітету, цькування автора було несправедливим. Отож кількох російських користувачів було покарано, адже у статтях на українську тематику вони обстоювали, згідно з вердиктом арбітражу, «свою не нейтральну точку зору» у спосіб «систематичної війни правок». Одним з пунктів ухвали стало створення «примусового посередництва у цій (українській. — Z) тематиці».
Загалом беручи, історичні статті — одне з найбільших бойовищ між українськими та російськими «вікіпедистами». Згідно з оцінкою російського проекту Wikireality.ru, ареною конфлікту «на довколаукраїнську тематику» у російській Вікіпедії найчастіше виступають статті про Українську революцію, Голодомор, Степана Бандеру, Романа Шухевича, ОУН, УПА, а також про мови.
Як свіжий історичний приклад слушно згадати те, що навесні 2014 року російська Wiki перейменувала статтю «Киевская Русь» на «Древнерусское государство». Зрештою здоровий глузд переміг, і в листопаді 2016 року назву статті «відкотили» до попередньої.
Що ж до арбітражної справи про Українську революцію, то її учасниками були знайомі читачеві «вікіпедисти»: на боці скарги виступав Yakudza, а серед відповідачів виявилися двоє користувачів, яких Анатолій Луцюк називає «одними з найбільших антиукраїнських тролів у російській Вікіпедії» – HOBOPOCC (Одеса) і Glavkom NN (Харків).
Анатолій Луцюк далекий від того, щоб називати інститут посередників об'єктивним. Згідно з його оцінкою, тамте середовище є «російсько-консервативним, або путінським». «У свій час одним із посередників у тематиці українсько-російського конфлікту був колишній працівник ФСБ, перекладач. Зараз він уже пенсійного віку — але те, що працював на ФСБ, все одно багато про що свідчить», — зазначає Анатолій.
Wiki-утопія
У жовтні 2016 року в газеті Financial Times вийшла стаття із заголовком «Технологія пожирає правду», в якій ішлося про важкість пошуку істини у крихкому світі постправди. Автор того тексту, Джон Торнгілл, цитував слова засновника ґлобальної Вікіпедії Джіммі Вейлза, який розповідав про цікавий приклад комунікації, котра, на його думку, свідчить якраз про силу правди над технологією, — йшлося про спробу порозуміння між Україною та Росією в особі «вікіпедистів». Зі слів Вейлза, у Києві відбулася зустріч авторів, під час якої вони намагалися зрозуміти точки зору один одного на конфлікт між своїми державами. «Мусить минути якийсь час, перш ніж вони прийдуть до якогось консенсусу, але ми намагаємося», — казав Джіммі.
Українські «вікіпедисти» зреагували на слова патріарха онлайн-енциклопедії подивом. Жоден з них не брав участі у подібній зустрічі в Києві. Врешті, така розмова виглядала нереальною, з огляду на пережиті онлайн-баталії попередніх років. Автори написали Вейлзу у twitter про сумнівність такої інформації — і «Джімбо» відповів: «Я мушу це справдити — можливо, я отримав неточні дані або не так сприйняв те, що почув».
Джіммі Вейлз дотримується думки, що коли дві розумні людини з протилежними поглядами зустрінуться разом, то їхня мудрість дозволить сформулювати максимально повне, коректне й нейтральне бачення «конфліктної» тематики. На цій гіпотезі побудована уся Вікіпедія.
Але така гіпотеза точно не працює для країн, котрі перебувають у стані війни.
«Дискусія на тему війни — нонсенс, бо вона ні до чого не приведе, — каже в коментарі Z краєзнавець і громадський діяч Євген Букет, активний автор Вікіпедії. — Зміст статей Вікіпедій різними мовами щодо актуальних подій — це відображення окремого мовного середовища в конкретному питанні. У нейтральних статтях дуже часто зміст і російської, і української Вікіпедії співпадає, а у статтях щодо російсько-українського конфлікту діаметрально різниться. І це природно».
Євген зазначає, що зустрічі українських і російських «вікіпедистів» відбуваються реґулярно — на міжнародних і локальних вікіконференціях, під час окремих заходів на кшталт експедицій чи церемоній. Спілкування зачіпає здебільшого «технічні» питання функціонування Вікіпедії. Зі слів Букета, на рівні координаторів справді може йтися про певне корпоративне порозуміння, хоча воно все одно тоне в боях між рядовими користувачами.
«Взагалі кажучи, представники активної частини редакторів Вікіпедії, які входять до громадської організації "Вікімедіа Україна" та некомерційного партнерства "Вікімедіа РУ", не мають особливого впливу на зміст статей, бо їх кількість мізерна у порівнянні з числом активних редакторів Вікіпедії. А оскільки, згідно з правилами спільноти, суперечки вирішує консенсус усіх учасників, то не важко здогадатися, що активісти організацій здебільшого завжди опиняються в меншості», — каже Букет. Євген стверджує, що члени «Вікімедіа РУ», з котрими він знається особисто, здебільшого підтримують Україну в нав'язаному Росією конфлікті. «Але вплинути на спільноту активних редакторів російської Вікіпедії, яких зараз понад 11 тисяч, члени "Вікімедіа РУ", яких є близько двадцяти, об'єктивно не можуть», – тлумачить Букет.
Технологія «двох правд»
Поміркована частина російських «вікіпедистів» пишається своїм підходом до операціоналізації українсько-російського конфлікту. Зокрема, на погляд російської спільноти, статус Криму у російській «Вікі» викладено згідно з принципом нейтральності — тобто засадничим правилом Вікіпедії. Ці середовища вимагають поступок від української Вікіпедії, вважаючи її заанґажованою та не нейтральною.
Натомість Анатолій Луцюк наголошує, що російська Вікіпедія з нав'язуванням своєї «нейтральності» повторює трюки Кремля про «дві правди», коли марґінальна точка зору ставиться на один щабель з авторитетною. «Щодо Криму, то це експортний варіант російської пропаґанди — ніби Крим є спірною територією. Росія через всілякі західні канали намагається пропаґувати думку: гаразд, півострів не російський, він не український — а спірний. В українській Вікіпедії теж були бурхливі дискусії з цього приводу. Весною 2014 року ми визначилися, що Крим є окупованим. Фактично окупованим, а реально — українською територією, але ніяк не спірною», — зазначає Луцюк.
У наші дні приклад з Кримом є дуже актуальним, адже протягом трьох минулих тижнів шерег українських діячів — Віктор Пінчук, Василь Філіпчук, Надія Савченко та інші — висловили подібну думку: задля миру з Росією проголосити тимчасову «нічийність» півострова (на десятиліття або кількадесят років).
Пан Анатолій вважає, що апелювання російських «вікіпедистів» до потреби відображати «всі джерела» — маніпулятивне. «Якщо ми обговорюємо, скажімо, війну на Сході України — то чи має відображатися точка зору терористів? Дехто каже, що так, бо Вікіпедія — це проект, який має описувати всі точки зору. Але стоп! Згідно з правилами, Вікіпедія має відображати точки зору, викладені у авторитетних джерелах. Сайти терористичних організацій не можуть вважатися авторитетними джерелами — це було написано ще 10-15 років у самих правилах Вікіпедії», — арґументує Yakudza.
Які «Вікна» — такий краєвид
Як вже зазначалося, боротьба за контент Вікіпедій — лише частина інформаційної війни між Україною та Росією. Адже поважною проблемою є те, що українські користувачі й далі надають перевагу російській «Вікі» перед українською, в той самий спосіб ставлячи свою мовну версію в нерівне становище порівняно з онлайн-енциклопедією РФ. Згідно з інформацією проекту stats.wikimedia.org (у цій статті оперуємо даними за жовтень 2016 року), дві третини нашого трафіку у «Вікіпедії» — 63,5 % — припадає на російську мовну версію. Натомість українська «Вікі» охоплює 25,2 % читацького інтересу. Англійська версія привабила 9,4 % трафіку, а на інші мови припадає 1,9 %.
Цей розрив є яскравим маркером вкоріненості українців у російський медіапростір. І хоч українські «вікіпедисти» називають низку об'єктивних причин, які сприяють популярності російської версії, все ж вони висновують: основна причина — медійна зросійщеність України.
Для нас важливо порівняти актуальну відвідуваність з показниками за попередні роки, а насамперед — відстежити динаміку після початку російської аґресії. На жаль, підбити точну аналітику неможливо, адже зовсім недавно Вікіпедія змінила методику підрахунку трафіку, але якщо припустити, що пропорція розподілу «кліків» між мовними версіями зберігалася в межах методики, то можна констатувати: у III кварталі 2010 року розрив між російською та українською версіями був семикратним, у III кварталі 2013 року (початок Революції Гідності) — п'ятикратним, а у жовтні 2016-го російська версія випереджає українську в УА-неті у 2,5 рази.
«Динаміка є, — каже в коментарі Z засновник організації «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич. — Якщо зараз українську Вікіпедію читає чверть користувачів, то раніше цей показник був 1 до 8 [у порівнянні з російською]. Треба взагалі змінювати в суспільстві ставлення до мови, і в сфері державної мовної політики», — коментує Пероганич.
Однією з тих причин, що зумовлюють популярність російської Вікіпедії в Україні, є обсяг наповнення. Російськомовна версія має більше число статей, ніж українська, і в ґлобальному контент-рейтинґу перебуває на сьомій сходинці серед конкуренток за числом публікацій (1,36 млн. статей). Для порівняння: українська — 16-та (0,67 млн.).
Українські «вікіпедисти» наголошують, що різниця в контенті все одно не релевантна розподілу відвідувачів. «Об'єктивно російська Вікіпедія має більшу кількість статей хоча б через те, що носіїв російської вп'ятеро більше, — при тому, що українська спільнота активніша і статей у російській Вікіпедії лише вдвічі більше, — каже Ілля Корнійко. — Ми спостерігаємо невеликі зміни, але вони не кардинальні — частка української Вікіпедії зросла на кілька відсотків та трохи знизилася частка російської».
«Неочевидна русифікація зберігається передусім на рівні володіння мовами, — коментує Ілля, — адже для більшості українців зрозумілішою є інформація російською, а не англійською, німецькою чи іншою мовою. Якщо, наприклад, в Естонії та Грузії найпопулярнішою Вікіпедією є англійська, яка має по 40 % відвідувань з цих країн, українці досі мають звичку за браком інформації українською мовою шукати російською, а не англійською».
Голова правління «Вікімедіа Україна» вважає, що ситуація зі звичкою українців віддаватися російським джерелам (а це не лише стосується Вікіпедії, а є загальною тенденцією: сайти «Однокласнікі», «вКонтактє», «мейл.ру» належать до п'ятірки найпопулярніших в Україні, станом на січень 2017 року) свідчить про безрадісну ситуацію з мовною політикою. «Як і раніше, більшість ЗМІ в Україні виходять російською мовою, як і раніше, більшість українських науковців надають перевагу російськомовній літературі перед нечисленною україномовною та складнішою для розуміння англомовною. Ця ситуація не зміниться за рік чи два, для цього потрібна послідовна державна мовна політика з підтримкою української мови в ЗМІ, в науці, в культурі, в освіті тощо. Тоді українці звикнуть до того, що українською мовою вони можуть отримати якісні матеріали, і з часом мовна ситуація в Україні теж буде іншою», — наголошує Корнійко.
Українська Вікіпедія програє російській ще й через те, що персональні комп'ютери українців переважно працюють на російському програмному забезпеченні. Це прямо впливає на те, якою мовою «замельдувався» конкретний ПК у ґлобальній мережі. «Люди не турбуються про те, якою мовою операційна система, — каже Юрій Пероганич, засновник «Вікімедіа Україна» і директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України. — Зазвичай це піратська операційна система, російськомовний Windows. Тому, коли на комп'ютер встановлюється програма-браузер — той самий Chrome чи Internet Expolrer — то мало хто переймається, щоб встановити саме україномовну версію цієї програми, відтак за замовчуванням вона встановлюватиметься російською мовою, адже інсталюється в російськомовне середовище. Ну, і коли вже встановлено програму, браузер, то мало хто замислюється над тим, щоб налаштувати пошук результатів під українську мову. Тому людина зазвичай щось шукає — спочатку йде результат російської Вікіпедії, а потім української», — пояснює Пероганич.
Як щодо української російської?
Z поставив українським «вікіпедистам» незвичне питання: чи було б доцільно, на їхню думку, запровадити українську Вікіпедію російською мовою? Така мовна версія теоретично могла би перехопити частину української аудиторії, котра постійно «серфінґує» у російській «Вікі», й пропонувала би користувачам виважений український погляд на питання історії чи політики. Щоправда, російською мовою.
Наші «вікіпедисти» сповнені скепсису щодо такої ідеї. З дуже банальної, дуже прикладної причини. На їхнє переконання, поява спорідненого проекту подрібнить зусилля спільноти, а відтак внаслідок такої новації програє і базова, і «додаткова» версії. Автори «Вікі» ставлять у приклад білоруську Вікіпедію, котра має дві версії: офіційною орфографією («наркомівкою») та класичною («тарашкевицею»).
«Було декілька винятків, але вони виявилися не дуже вдалими. І, в принципі, це трапилося не через політичні погляди», — коментує Корнійко.
«На мою думку, це розпорошило би зусилля нашої української спільноти і послабило б нашу Вікіпедію, — додає Юрій Пероганич. — Я вважаю, що це непродуктивно, і приклад Білорусі є показовим: вийшло дві Вікіпедії, і дві є дуже слабенькі».
Пан Юрій вважає, що такий проект не мав би цільової аудиторії, й закликає пошанувати ту редакцію, котру вже має Україна, — uk.wikipedia.org. «Не бачу, хто міг би бути споживачем такої Вікіпедії: росіяни дивитимуться у свою Вікіпедію і навряд чи заглядатимуть у нашу. А ті, хто живуть на території України… Ну послухайте, вони ж усі розуміють українську мову! Ми мусимо навчитися шанувати своє, українське, і навчитися творити своє, власне», — резюмує засновник організації «Вікімедіа Україна».
19.01.2017