«11. Дні української музики у Варшаві» відбудуться у Концертній студії Польського радіо ім. Вітольда Лютославського 7, 9 та 12 вересня 2025 року. Організовані Фондом Pro Musica Viva вже понад 25 років, «Дні» переконують польського слухача у високій цінності української музичної культури. Три різні концерти покажуть різні її прояви – від найновішої творчості, через музичне минуле, що сягає XVII століття, до української пісні.
Ми раді, що репертуар, який буде представлений на «11-х Днях», майже повністю виконають польські музиканти. Ми прагнемо заохочувати польських виконавців до виконання українського репертуару. І мріємо про його більшу присутність на польських сценах.
Ансамбль Kwartludium представить концептуальні обличчя української музики, де четверо інструменталістів будуватимуть звукові констеляції, в яких несподіване зустрічатиметься з неочевидним. Вокальний секстет proMODERN поєднає минуле з сьогоденням: літургійні твори з Супраських кантиків кінця XVII століття створять простір для прем'єрних виконань нових творів чотирьох українських композиторок – Богдани Фролак, Любави Сидоренко, Олени Ільницької та Ірини Блохіної – замовлення Фонду Pro Musica Viva. Фінальний концерт – це прекрасна українська пісня, твори для скрипки в супроводі струнного оркестру, а також суто оркестрова музика. У цей незвичайний світ української ностальгії, задуми та витонченості нас перенесуть чудова співачка Ольга Пасічник, скрипаль Назар Плиска та Камерний оркестр Поморської філармонії Capella Bydgostiensis під моїм керівництвом.
Сьогоднішня героїчна оборона України від російської агресії, метою якої є не захоплення більшої чи меншої території України, а знищення української держави та українського народу з його культурою, ще більше підкреслює важливість представлення українського культурного доробку. Запрошуємо на 11-ті Дні української музики у Варшаві.
Роман Ревакович, художній директор
Камерний концерт (7.09)
У програмі концерту, що відкриває 11-ті Дні української музики у Варшаві, будуть представлені композиції, характерні для авангардного напрямку в українській музиці. Це твори композиторів різних поколінь: покоління 50-х років тут представляє Кармелла Цепколенко, середнє покоління – добре відомі слухачам попередніх фестивалів Золтан Алмаші та Богдан Сегін, молоде покоління композиторів – Анна Аркушина, Марта Галаджун та Катерина Гривул. Представлені також різні центри: твором Цепколенко свою присутність на фестивалі зазначає надзвичайно активна група одеських композиторів, Алмаші та Сегін є представниками львівської школи, Аркушина, Галаджун та Гривул, також родом із Західної України, працюють за межами України, в різних європейських центрах. Музична мова творів, що звучатимуть під час концерту, хоч і різноманітна, випливає з сонористичних пошуків нових барв, нових звучань, нових джерел звуку. Однак вона підпорядкована експресії, а часто також позамузичним натхненням. Надзвичайно цікавими є тут найрізноманітніші нетрадиційні способи видобування звуків з інструментів, які, однак, щоразу підпорядковуються виразному, емоційному шару композиції. Захоплююча різноманітність цих творів, що полягає як у їхній тематиці, так і у виборі музичних засобів та композиторських технік, привертає увагу слухачів і, безсумнівно, не залишить нікого байдужим.
Вокальний концерт (9.09)
У програмі вокального концерту українська сакральна музика, написана понад триста років тому, поєднується з найновішими творами українських композиторок. Супраські кантики – це надзвичайна пам'ятка музики кінця XVII століття. Монастир у Супраслі протягом століть був одним з найважливіших духовних центрів східного християнства в Польсько-Литовській Республіці. З моменту заснування на початку XVI століття православний, лише в 1635 році він перейшов до уніатів і протягом майже двох століть залишався у володінні ордену василіян. Розташування на кордоні Королівства Польського та Литви, а також ключове значення Супрасля для розвитку християнської духовності, що випливало з активної діяльності цього центру, не залишилися без впливу на музику, що тут створювалася. У XVII столітті саме Республіка Обох Націй, а точніше, тринаціональна Республіка стала ареною кардинальних змін у церковній музиці. Саме з територій Республіки новий стиль церковної музики поширився на схід, до Москви та інших центрів православ'я.
У програмі фестивалю будуть два шестиголосні та два триголосні концерти з циклу «Супраські кантики», а також прем'єри чотирьох творів сучасних композиторок, написаних на замовлення Фонду Pro Musica Viva. Любава Сидоренко, Богдана Фроляк, Олена Ільницька та Ірина Блохіна належать до провідних творців української музики, їхні твори вже неодноразово звучали в програмах Днів української музики у Варшаві.
Це музика, різноманітна за звучанням і композиторськими техніками, хоча вона значно більше орієнтована на музичну традицію, ніж твори, виконані на концерті, що відкриває фестиваль. Різноманітна вона також за джерелами натхнення – від тексту, взятого безпосередньо з біблійної Книги Псалмів (Ільницька), через поетичну травестацію псалма з-під пера українського романтичного поета – Тараса Шевченка (Фроляк), ліричної поезії Михайля Семенка – провідного творця українського футуризму, представника «розстріляного відродження» (Сидоренко), аж до однореченної релігійної декларації, що міститься в назві твору (Блохіна).
Варто при цій нагоді звернути увагу на надзвичайно важливу роль жінок у сучасній українській музиці. Від Стефанії Туркевич, яка вважається першою професійною композиторкою України, ученицею, серед інших, Арнольда Шенберга, через численних композиторок XX століття, в тому числі творчих особистостей, чия музика виконується на інших концертах цьогорічного фестивалю: Кармеллу Цепколенко чи Ганну Гаврилець, аж до згаданих вище композиторок, музика яких прозвучить на концерті Вокального секстету proMODERN, а також артисток наймолодшого покоління, – жінки були і є рівноправною частиною української музичної культури. Можна навіть ризикнути стверджувати, що в більшій мірі, ніж у Польщі та багатьох західних країнах.
Оркестровий концерт (12.09)
«Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу», – сказав великий український кінорежисер Олександр Довженко. Особливе і неповторне місце в культурі України посідає народна пісня. Її багатство, яке не зустрічається в культурі жодного іншого народу – етнографи нарахували (досі важко повірити в цю кількість) понад півмільйона українських пісень! – супроводжується надзвичайною тематичною, музичною та регіональною різноманітністю. На думку фахівців, народна музика жодного іншого народу не є такою багатою, такою різноманітною і такою всюдисущою в найрізноманітніших проявах як повсякденного життя, так і високої культури.
До українського фольклору зверталися і продовжують звертатися найвидатніші українські композитори, створюючи як численні обробки народних пісень, так і власні вокальні композиції, натхненні фольклорними зразками. Музиканти використовують тексти найвидатніших українських поетів, серед яких, звичайно, чільне місце посідає великий романтик Тарас Шевченко.
Вже творець української національної музики Микола Лисенко створив понад 500 сольних або хорових аранжувань народних пісень та понад 120 власних пісень. Його слідами пішли інші великі творці рубежу століть, чий внесок у розвиток української національної музики важко переоцінити – Кирило Стеценко, Яків Степовий, Віктор Косенко, а також численні композитори XX століття. Ці композиції, звичайно, створювалися насамперед для голосу з фортепіано. Оркестрові версії пісень українських композиторів були оброблені в 2022 році на замовлення Польської камерної філармонії в Сопоті. Їх авторами є композитори молодого покоління з Гданська – Каміль Цеслік і Кшиштоф Фальковський.
Контрапунктом до пісень у програмі фінального концерту 11-х Днів української музики у Варшаві стануть інструментальні твори найвидатніших українських композиторів. У версії для струнного оркестру прозвучать дві частини Струнного квартету ре мінор Миколи Лисенка, який був написаний у 1868 році, наприкінці навчання композитора у Карла Райнеке в Лейпцигу. Ми почуємо «Мрії» Віктора Косенка – один із двох творів для скрипки та фортепіано op. 4 bis, складених у 1919 році. Мирослав Скорик, один з провідних українських митців XX століття здобув славу як автор музики до легендарного фільму «Тіні забутих предків» С. Параджанова, де одним з перших композиторів широко використав фольклор Гуцульщини. Натхнення музикою українських Карпат з’являлося в його творчості надзвичайно часто. Одним з найпопулярніших камерних творів Скорика є віртуозна «Карпатська рапсодія», в оригіналі також для скрипки з фортепіано, складена в 2004 році як обов'язковий твір для учасників Міжнародного конкурсу скрипалів імені Д. Ойстраха в Одесі. Версію з супроводом струнних інструментів створив сам композитор.
Ганна Гаврилець, одна з найвидатніших українських мисткинь рубежу століть, яка передчасно пішла з життя, у своїй творчості багато уваги приділяла хоровій музиці. Хорал, складений у 2005 році, є в певному сенсі перенесенням хорової фактури на струнний оркестр – твір контемплятивного, медитативного характеру, про який писали, що він поєднує в собі скорботу і надію.
І нарешті «Місто Марії», композиція Золтана Алмаші для струнного оркестру 2022 року, натхненна трагедією Маріуполя, але й плекаюча надію на перемогу.
Детальна програма 11. Днів української музики у Варшаві тут .
Усі концерти будуть мати пряму трансляцію на каналі YouTube Фонду Pro Musica Viva.
Павло Маркушевський
19.08.2025