У четвер, 21 серпня, о 15:00 Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького (головна будівля, проспект Свободи, 20) відкриє виставку графічних і живописних робіт Євгена Лисика «Цвіт папороті», яка триватиме до 24 вересня 2025 року.
Виставка «Цвіт папороті» представить близько двохсот графічних і живописних робіт Євгена Лисика, а також низку рідкісних ескізів сценографії, які митець створив для українських театральних постановок. Більшість творів, які належать до родинної колекції, раніше не експонувалася. Особливу увагу проєкт приділяє українській тематиці в доробку Лисика – темі глибоко особистій, а водночас універсальній, що постає крізь образи фольклору, ритуалу, народної пам’яті.
Представлені рисунки виконано на папері в різних техніках: олівець, туш, вугіль, кулькова ручка, акварель, гуаш, олія. Більшість робіт – не сценічні ескізи у звичному розумінні. Сам автор називав їх «потом», тобто тією невидимою працею, яка рідко доходить до публіки, а втім, саме від цієї праці залежить фінальний результат.
Хоча Лисика переважно асоціюють із класичною театральною сценою, пропоновану виставку зосереджено на іншій, маловідомій, стороні його творчості. Проєкт має на меті розкрити приховані сенси та символи, які супроводжували митця протягом цілого життя і знайшли відображення в його рисунках, що часто розвивались у сценографічні рішення, а іноді «переростали» в монументальні образи.
Особливе місце в експозиції займають сценографічні ескізи до знакових українських опер:
- «Вій» Віталія Губаренка,
- «Золотий обруч» Бориса Лятошинського,
- «Досвітні вогні» Віталія Кирейка, Лесі Дичко та Мирослава Скорика,
- «Цвіт папороті» («Коли цвіте папороть…») Євгена Станковича. Цю знакову фолькоперу перед самою прем’єрою 1978 року заборонила радянська влада. Унікальну сценографію, яку спеціально до цієї постановки створив Євген Лисик, було знищено. Від неї залишилися тільки чотири живописні образи-пори року, які стали візуальним кодом виставки.
Назва проєкту – «Цвіт папороті» – не випадкова. Вона перегукується з назвою згаданої фолькопери, але водночас несе в собі вічну метафору долі, пошуку, буття, закорінену у фольклорі. Через особисті символи та глибинні образи Лисик мовою мистецтва розповідає універсальну історію українського народу – історію, де особисте й національне нерозривні.
Виставка стала можливою завдяки ініціативі та підтримці дружини Євгена Лисика – Оксани Зінченко та їхньої доньки Анни Лисик. Також вони люб’язно поділилися творами з родинного архіву, світлинами та спогадами.
Кураторки: Анна Лисик, Марія Цимбаліста
Партнери:
Студія «Віател»,
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів,
Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки,
Рада Євгенівна Станкович,
Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, в якому Євген Лисик працював понад 30 років і для якого створив сценографію до більш ніж 40 вистав (1961–1991).
Довідка:
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького – одна з найвизначніших скарбниць національної культури та мистецтва в Україні. Понад 175-тисячне зібрання НМЛ віддзеркалює еволюцію художньої культури українців упродовж девʼяти століть. Предметом особливої гордості є найбагатша у світі збірка українського сакрального мистецтва XII–XVIII століть, найбільш вартісне в якій – зібрання творів іконопису XIV–XVIII століть (понад 4 000 од.).
Музейний заклад постав у 1905 році під назвою «Церковний музей» як приватна фундація митрополита Галицького Андрея (графа) Шептицького. У плині швидкого розвитку фундації та зростання збірок під орудою І. Свєнціцького – першого директора музею (1905–1952) і відомого науковця в галузях славістики, історії мистецтва, книгознавства – офіційну назву закладу було змінено на «Національний музей у Львові» (1911).
Відтак 13 грудня 1913 року відбулося святкове відкриття першої музейної експозиції, під час якого фундатор урочисто оголосив про передання музею в дар українському народові.
У грудні 2005 року з нагоди 100-ліття від часу створення НМЛ набув статусу національного й імʼя засновника.
20.08.2025