У середині

у середині яблук живуть зерна

у середині слив – їх кісточки

у середині грудня стає зимно

бо я не тримаю в руках твоєї руки

і хто там що скаже мене не колише

бо все що я знав – при тобі забув

бо я живу в середині тиші

в середині твого імені – його букв

і зранку зимових троянд наріжу

і візьму яблуко і кілька слив

і візьму для тебе подих Парижу

як пес зимовий зимовий слід

бо ніхто не знає де вікна і двері

де твоя звізда і де мій папір?

і щоби побачити кісточки і зерна

потрібно півсливи і пів'яблука пів-

і потрібен спів і пелюстки горла

цей грудневий світ і його Нью-Йорк

бо для одягу ти завжди гола

і голодна для яблука і сливок

бо якщо заховати себе у конверти

і сховатись за двері або у фейсбук

і зерно і кісточка в напрямку смерті

потребують твоїх і моїх рук

і тому що зимно і тому ми сині

і тому що до ранку нас і світ замете

твої руки в кишені – в її середині

а моє серце в середині тебе

Автор світлини — Олександр Фразе-Фразенко