Нові громади: як воно працює

З точки зору чиновників, чи депутатів обласної ради децентралізація сприймається як доволі абстрактна арифметична дія, коли йдеться переважно про фінанси і задача стоїть додати одну «біду» до іншої, щоби після об’єднання отої «біди» раптом не стало.

Вибирають здебільшого простіший шляхом і пробують до багатших громад додати бідніші. За цією арифметикою не видно серцевини процесу – вона проривається хіба тоді, як добрі люди хочуть зробити з Пустомитівського району одну велику громаду чи висувають плани львівської агломерації.

А от погляду «з поля» насправді бракує. Z отримав нагоду для такого польового дослідження у Старосамбірському районі, де Новоміська об’єднана громада та експерти Західноукраїнського ресурсного центру звітували про реалізацію спільного проекту. Відтак нині розповімо про нутро процесу з яким мають справу практикуючі децентралізатори і фахівці, які цьому сприяють.

 

Ратуша в селі Нове Місто (Старосамбірський р-н, Львівська обл.)

 

Сільська рада не бачила таких грошей

 

Голова Новоміської об’єднаної громади Петро Куляс розповідає, що об'єднання п’яти сільрад дало відчутне збільшення коштів у скарбниці ОТГ. Якщо раніше бюджети сільрад становили майже півтора мільйона гривень, а після створення нової громади ця цифра перевищила 12,5 млн.

 

"Сільська рада таких грошей не бачила! Як приходила дотація на район, хто знав з сільських голів, скільки прийшло тої дотації – дали на зарплату працівникам сільради і все. А сьогодні ми отримали 3 млн базової дотації. Ми ніколи таких коштів не мали і не бачили," – каже Петро Куляс. На ці кошти громада не лише утримує освіту, медицину та культуру, а й змогла облаштувати освітлення вулиць у 5 селах, розпочати ремонти школи у Новому Місті та Боневичах, збудували дитячий майданчик.

 

 «На жаль, ми не маємо заправок, але з іншого боку – ми не залежні від того податку» – оповідає пан Куляс. На його думку, прив’язувати громаду до одного, навіть доволі прибуткового суб’єкта господарювання – неправильно з точки зору перспективи. Адже бізнесмен може збанкрутувати чи переїхати деінде, може змінитися законодавство і громада залишиться без доходів.

 

Костел у селі Нове Місто

 

За словами голови, основа надходжень до бюджету – відрахування від ПДФО. У громаді є 10 фермерів, які обробляють землю і саме ці підприємства разом з бюджетниками дають більшість надходжень. Водночас надходження від акцизу з продажу спиртного невеликі, бо важко проконтролювати ці кошти, оскільки йдеться про невеликі приватні підприємства, а не потужні торговельні мережі.  

 

Також важливим джерелом наповнення бюджету є участь в проектах, кошти для яких передбачені у державному та обласному бюджетах. Саме за проектні кошти проводиться ремонт школи в Новому місті.

 

«Проекти – це наше майбутнє і їх треба вчитися писати брати участь в різних програмах, де передбачено спільне фінансування» -- наголошує голова Новоміської громади. Наступного року громада планує взяти участь у транскордонному проекті Польща-Білорусь-Україна та знову подавати проекти у Державний фонд регіонального розвитку і конкурс мікропроектів Львівської обласної ради.

 

Крім того, користь від створення об’єднаної громади полягає в тому, що жителі сіл отримують всі необхідні послуги на місці – в центрі громади, або ж від старост у своїх селах. Єдина не доступна поки послуга – це виготовлення паспортів.

 

Водночас Петро Кулян визнає, що поки громада сама не здатна вижити без допомоги держави – приблизно половину бюджету становлять субвенції та дотації з державного бюджету. Зараз керівництво ОТГ разом із ЗУРЦ реалізує новий проект – облаштовує ринок у Новому Місті. Фактично торговиця у центрі села діє і зараз, але вигод поки немає ніяких. Відтак керівництво громади хоче облаштувати торгові місця для жителів навколишніх сіл, які приїжджають зі своєю продукцією та підприємців, які готові встановити торгові ятки.

 

Залізнична станція у Новому Місті

 

Натомість експерт ЗУРЦ Петро Лазарчук розповів, що у подальших планах співпраці – створення комунального господарства з багатьма видами діяльності – від дрібних ремонтів до виробництва власного тепла і його продажу.

 

«Головне завдання – змусити кошти громади якомога довше крутитися всередині неї. Треба зробити комунальне господарство, яке буде належати місцевим людям  і щоби ці кошти за тепло залишалися в самій громаді. Це також нові робочі місця. Це такий скелет, на якому можна нарощувати м’язи і додавати інші сфери послуг» – каже експерт.

 

Ще одним способом заробітку є оренда і продаж землі. Зараз ОТГ готує документи для проведення земельного аукціону по двох ділянках площею 30 га кожна.

 

Однак життя об’єднаної громади не є безтурботною казкою. Голова до прикладу, не знає, що буде після обіцяного урядом підвищення мінімальної заробітної платні до 3200 грн. Однак прогнози має не надто оптимістичні.

 

Ще один постійний головний біль – оптимізація видатків. З одного боку, йдеться про заходи енергозбереження, потрібні для ефективнішого використання коштів. З іншого боку,  каже пан Куляс, уряд постійно говорить про оптимізацію, але насправді стимулює до скорочення видатків на бюджетну сферу.

 

«З наступного року зарплатня всіх технічних працівників освітніх і медичних закладів має фінансуватися з місцевого бюджету. Не знаю, як ми то будемо регулювати – знову ж таки вся базова дотація піде на виплату зарплати цим працівникам» – каже голова Нового Міста.

 

Він розуміє, що держава не може весь час дотувати громади в таких обсягах, але  наголошує на тому, що децентралізаційна реформа не може одразу викликати в людей негативні асоціації, бо тоді вони таких змін не захочуть.

 

«Не можна так робити, що об’єднання громад призводить до скорочення робочих місць – тоді люди скажуть, а нащо нам те об’єднання? Тут палиця з двома кінцями. Треба економити, але й оптимізувати не так просто» – підкреслює голова Новоміської ОТГ. 

 

Ще одна проблема – це навчальні заклади, де мало учнів. На їх функціонування держава дає освітню дотацію, однак видатки на їх утримання дуже великі. До прикладу, вартість навчання одного учня в малих школах сягає 35-40 тисяч грн на рік, а держава виділяє на дитину не більше 9 тисяч в рамках освітньої дотації. Відтак місцева громада має різницю оплачувати сама. Очевидно, що варто було би укрупнити школи і довозити дітей автобусами. Однак постає проблема звільнення частини педколективів – закон каже, що їм треба надати. рівнозначну роботу, а де її взяти, якщо йдеться про скорочення числа педагогів. Якщо вони після такого звільнення звертаються в суд, то їх майже гарантовано поновлять на роботі – у сусідній ОТГ такі прецеденти вже є. Петро Куляс вважає, що одним із варіантів може бути утворення опорних шкіл, однак ця ідея поки не підійшла до втілення в життя.

 

Аудитор компанії «КМТ консалтинг» Катерина Трикоз вважає, що держава мала би подумати про такий розвиток подій і пропонувати вивільненим працівникам перекваліфікацію. Адже водночас в об’єднаній громаді є потреба в інших фахівцях, зокрема бухгалтерах та управлінцях. Чому б не переучувати людей на професії, потрібні громаді? Поки на це питання відповіді немає.

 

Ми йшли навпомацки

 

Та попри проблеми варто зауважити, що ініціаторам створення цієї громади пощастило, бо на етапі підготовки вони отримали реальну допомогу від експертів. Зокрема, Катерина Трикоз допомагала звести «дебет із кредитом» -- вираховувала фінансовий аспект об’єднання – доходи  і видатки майбутньої громади. При цьому, якихось методичних вказівок для цього на той час не існувало – все доводилося робити навпомацки, керуючись здоровим глуздом, досвідом та інтуїцією.

 

«Це позитивний досвід і наш, і міської громади, адже це було своєрідне ноу-хау. Адже децентралізація – новий інструмент держави, який  тільки починають запроваджувати і як це розраховувати для нас було питанням і новотвором нашим. Ми не мали з кого взяти приклад, тому розробляли свої інструменти, щоби розрахувати ці проектні показники. Ми йшли таким шляхом, щоби не завищити доходи і не занизити видатки, бо коли розраховуєш надто оптимістичний прогноз і він не справджується, то люди розчаровуються. Ми старалися якомога скромніше порахувати дохідну частину, але за фактом виявилося, що навіть недооцінили, бо бюджет перевиконали на 2 млн і це великий плюс» – сказала вона.

 

За словами пана Лазарчука, це був дуже відповідальний експеримент і він виявився успішним. На його думку, інші громади, які хочуть об’єднатися, спершу мали би залучити фахівців для такого ж економічного аналізу потенційного об’єднання. А отриманий у цьому проекті досвід буде корисний тим громадам, які планують об’єднатися.

 

«Спочатку варто порахувати видатки і прибутки, а вже потім ухвалювати рішення, бо економічна складова є чи не найголовнішим чинником успішного функціонування громади» – сказав він.

 

Із тезою про ходження навпомацки під час формування громади та на початках її існування погоджується й Петро Куляс. 

 

«Я не раз дзвонив і казав, що то катастрофа , але треба було працювати і десь сили знаходилися. Перші 15 громад на Львівщині, так само, як і всі по Україні йшли, не маючи ніякого законодавчого підґрунтя, рухалися навпомацки. Коли приїжджали на нараду, то на основі того, що ми створили проводили нараду і розказували нам саме о того моменту, до якого ми самі дійшли» – розказав він. За словами Петра Куляса, ініціатори створення громади йшли, не знаючи куди.

 

На питання кореспондента Z, чого саме не треба робити у процесі формування об’єднаної громади, Петро Лазарчук зауважив, що передовсім сільським головам не варто триматися за свої посади. Саме бажання втримати посаду чи дожити на ній до пенсії часто призводить до труднощів із об’єднанням.

 

Крім того, не варто робити гучних заяв та великих обіцянок, які виконати не можна – люди це пам’ятають і потім невиконані обіцянки вилазять боком.

 

Натомість Петро Лазарчук каже, що проведення децентралізації не йде гладко з огляду на кілька моментів і мова не лише про економічну самодостатність. Однак при цьому потрібно спілкуватися з людьми і пояснювати, що вони мають взяти відповідальність на себе, а не чекати, що хтось прийде та зробить за них.

 

«Ми вже не зможемо кивати на область чи район, а будемо відповідати самі за те, що погані дороги, поганий сільський голова і так далі. Ми вже не зможемо обрати файного хлопа на посаду сільського голови, бо він нічого не зробить. Треба брати на таку посаду високоосвічених людей, бо це посада рівня директора заводу» – говорить він.

 

Водночас експерт наголошує, що головна мета реформи полягає не в тому, щоби щось оптимізувати, а в тому, щоби поліпшити якість життя людей.

 

«Бо якщо ми підемо тільки шляхом економії ресурсів і не будемо зважати на людей, то не буде позитивного ефекту від цієї реформи» – вважає  експерт Західноукраїнського ресурсного центру Петро Лазарчук.

 

ДЛЯ ДОВІДКИ

 

Згідно з рішенням № 656 від 21 серпня 2015 року «Про добровільне об’єднання територіальних громад» відповідно до статей 2,4,6,7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» Новоміська сільська рада об’єдналася з такими сільськими радами:

Новоміська с\р – 2812 жителів
Грушатицька с\р – 1437  жителів
Конівська с\р – 663 жителів
Болозівська с\р – 1126 жителів

 

Новоміській об’єднаній громаді підпорядковуються такі населені пункти:

Нове місто;

Посада Новоміська;

Комаровичі;

Грабівниця;

Боневичі;

Городисько;

Грушатичі;

Дешичі;

Саночани;

Чижки;

Конів;

Товарна;

Болозів;

Нижня Вовча.

 

На території громади працюють 8 шкіл, 22 заклади культури, Новоміська амбулаторія, 12 фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів) та два об’єднання громадян, що зареєстровані і діють на території громади : Орган самоорганізації населення (ОСН) «Горизонт» с. Нове Місто; Агенція розвитку Грушатицької сільської ради.

 

У громаді проживають 6 тисяч 38 осіб.

 

 

 

02.12.2016