Усі річниці, пов'язані з датою початку або завершення Революції гідності, протягом двох з половиною років супроводжувалися спалахом громадського обурення: не покарано осіб, винних у розстрілах на Інститутській, не названо винуватців багатьох інших злочинів проти Майдану, не вистачає арештів. Цей борг важким тягарем висить на шиї української влади, він виїдає довіру до президента та правоохоронних інституцій, і він частково став причиною трьох відставок генеральних прокурорів. Не дивно, що нинішній генпрокурор Юрій Луценко цієї «карми» хоче позбутися і береться витрушувати довкола розслідування якийсь рух.
І от до третьої річниці початку Майдану підходимо з конфліктом, пов'язаним із чимось ніби протилежним — зі спробою ці справи (але не тільки ці) необдумано підштовхнути допереду. Конфлікт полягає в ідеї забрати частину справ від департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, очолюваного Сергієм Горбатюком, і передати їх іншим прокурорським підрозділам. Генпрокурор Юрій Луценко пішов на такий крок, бо дратувався неквапливістю підлеглого і його небажанням працювати на результат. Нагадаємо, Горбатюк протягом двох років провадить справу проти Віктора Януковича та його режиму, метою яких була узурпація влади задля матеріальної наживи. Генпрокурор вирішив залишити в Горбатюка лише «справу Майдану», натомість економічні злочини «переписав» на інших підлеглих.
Адвокати родин Небесної сотні висловили обурення кроком Юрія Луценка. Вони побоюються, що справи проти Януковича просто «розсипляться».
Бліцкриґ Луценка
Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що всі провадження проти екс-президента невдовзі об'єднають у єдину «велику справу Януковича». Луценко вимагає, щоб цей пакет до кінця року пішов до суду. «Справа включатиме в себе епізоди: узурпація влади, доведення до небоєздатності збройних сил України, розвал СБУ, знищення інформаційної безпеки України, завдання великих збитків економічній безпеці України, перехід на бік ворога, що привело до втрати територіальної цілісності і суверенітету України», — перелічив Луценко.
Юрій Віталійович сказав, що був змушений забрати у Сергія Горбатюка частину справ, бо той не впорався зі своїм завданням. «Від департаменту Горбатюка ми чекали справи про економіку. Довго чекали», — поскаржився він на прес-конференції у вівторок, 25 жовтня. З сарказмом чи без, а Луценко назвав Горбатюка «дуже грамотним слідчим» і «перфекціоністом», який «хоче зібрати тисячі доказів».
Зі слів генпрокурора, Сергій Горбатюк залишиться розслідувати «справу Майдану» і має завдання довести її до суду. «На запитання, коли це відбудеться, востаннє він мені сказав: треба ще два–три роки», — переповів Луценко.
Однією з причин конфлікту виявилися розбіжності в погляді на процедуру заочного засудження. Юрій Луценко вимагає поспішити з ухваленням вироків, інакше буде неможливо повернути в Україну кошти колишніх високопосадовців, на котрі накладено арешт.
Сергій Горбатюк підтвердив, що він не згоден із процедурою заочного засудження, бо вона, на думку «перфекціоніста», дозволяє винним уникнути відповідальності. «Нинішній закон про спеціальне судочинство не відповідає Конституції і європейським конвенціям. Він містить правові моменти, які можуть призвести до руйнації проваджень і уникнення відповідальності особами, які будуть засуджені на підставі цього закону», — сказав Горбатюк у коментарі «Українській правді».
Горбатюк втратив частину справ
З його слів, останні рокіровки у Генпрокуратурі ставлять цілу справу під загрозу. «Руйнування цілісного департаменту, який працює над розслідуванням злочинів Майдану, — це пряма шкода для цих проваджень», — сказав Горбатюк.
Причиною конфлікту з Луценком він назвав «виключно моє небажання виконувати незаконні вказівки».
Багато бачив я тих ваших казок…
Коли йдеться про розслідування «справ Майдану», то тут завжди дуже важливою є думка адвокатів родин Небесної сотні, які не лише представляють інтереси згорьованих сімей, а й виступають громадськими контролерами за справою. Адвокати виступають категорично проти пертурбацій із департаментом спеціальних розслідувань. На їхню думку, роботу Сергія Горбатюка несправедливо зневажили, натомість за бажанням керівництва ГПУ відхопити економічний блок справ може стояти корупціогенний мотив.
«Горбатюку залишають саму назву, забирають повноваження і людей… Як центр розслідувань злочинів минулої влади, в тому числі злочинів проти Майдану, департамент знищено», — ідеться у заяві Адвокатської дорадчої групи, яка об'єднує захисників родин Небесної сотні.
Зокрема, адвокати вказують на кілька небезпечних процесуальних моментів, якими злегковажила Генпрокуратура. Наприклад: коли на етапі досудового розслідування об'єднують декілька справ в один «кейс» — а саме так планує робити Луценко — то граничний термін слідства обчислюється за тією справою, котра стартувала першою. Де-факто йдеться про 2–4 місяці. А це означає, що «велика справа Януковича» якщо й піде до суду, то недовершеною.
Адвокат Віталій Титич у коментарі Z заявив, що поспіх Генпрокуратури пов'язаний з бажанням прозвітуватися перед суспільством до річниці початку Революції гідності. А з іншого боку, ГПУ використовує цей привід для розправи над невгодним розслідувачем. «Луценко на зустрічі казав прямим текстом, що його непокоять питання: що ми будемо показувати суспільству, про що будемо говорити. Це хороша підстава для піару. Тому я передбачаю, що в найближчий час нам казатимуть із екранів телевізорів, що "ми здобули", що ми передаємо банду Януковича до суду, і розповідатимуть казки про те, як ми караємо Януковича», — обурюється адвокат.
Спершу вони крали, а потім розганяли Майдан
Маємо далеко не першу спробу обмежити позиції Сергія Горбатюка у Генеральній прокуратурі. Навесні 2016 року перед призначенням Юрія Луценка у ГПУ розглядали варіант «заслати» Горбатюка прокурором на Львівщину. У квітні в інтерв'ю Z пан Горбатюк сказав, що та пропозиція лунала як «спроба усунути мене з нинішньої посади». «Пропозиція була сформульована так, що ідіть на Львів, тому що все одно на нинішній посаді ви не будете працювати: прийде новий прокурор і проведе кадрові зміни», — розповідав Горбатюк.
Після того, як Юрій Луценко очолив Генеральну прокуратуру, нападки нібито припинилися. Луценко підвищив статус управління спеціальних розслідувань до рівня департаменту й усунув від координації справ заступника генпрокурора Юрія Столярчука. Горбатюк мав конфлікт із Столярчуком, і саме цей прокурор пропонував підлеглому роботу у Львові.
Втім Юрій Луценко від початку виношував ідею сепарації «майданівських» справ від інших проваджень, зібраних у рамках розслідування діяльності злочинної організації Віктора Януковича. Наприкінці травня компетенцію департаменту спецрозслідувань трохи обмежили: вилучили провадження, у котрих фіґурував екс-міністр доходів Олександр Клименко, і передали їх до військової прокуратури. Цей-таки підрозділ дістав до свого розпорядження розслідування злочинів, до яких причетний Сергій Курченко.
Нарада у Генпрокуратурі: Луценко з Горбатюком сидять на протилежних краях столу
Горбатюк виступав проти такого кроку, наполягаючи на тому, що розслідування мусить бути комплексним та цілісним і задля повноти та об'єктивності мусило би залишатися на плечах «спецрозслідувань». «Спершу вони розкрадали бюджет, а потім, боячись відповідальності і бажаючи залишатися при владі, жорстоко розганяли Майдан», — так керівник департаменту пояснював неподільність розслідування.
Адвокат родин Небесної сотні Віталій Титич у коментарі Z цілковито підтримує позицію про потребу комплексного розслідування. «Якщо говорити простими словами, то в нас усі обвинувальні акти починаються зі стандартного опису про діяння Януковича, його банду, яку він організував, про те, що всі ці злочини насправді є способом виконання основного злочину — узурпації влади з метою економічної вигоди. Ця конструкція відразу називає все своїми іменами. Є учасники злочину — і є Янукович як організатор вищої ланки. Неможливо окремо розслідувати справи проти виконавців, а окремо — проти організатора. Не в цьому випадку», — заявив Титич.
Гааґа чи га-га-га?
Якою ж є доля тих справ, що їх першими вилучили у Горбатюка?
Днями головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявив про істотний проґрес у розслідуванні кримінальних проваджень проти «сім'ї» Януковича. З його слів, 10 фіґурантів справи пішли на угоду зі слідством, а це дозволило накопичити доказову базу проти організаторів та визискувачів схем.
«Це люди, котрі повністю визнали свою роль як члени злочинної організації Януковича, дали покази-зізнання як щодо себе, так і щодо інших відомих осіб, подій і вчинків, які вони вчиняли за вказівками, за підбуренням чи з примусу керівників злочинної групи, і підтвердили свої покази у суді, який затвердив це обвинувальним вироком і призначенням покарання», — поінформував Матіос.
Але ці вироки — умовні. Ці люди залишилися на волі.
Наразі прокуратура не надала ані переліку осіб, котрі погодилися на викривальні свідчення, ані деталей угод зі слідством. Тому неможливо пересвідчитися, чи йдеться лише про рядових виконавців, а чи про осіб із вищої ланки.
Адвокат Євгенія Закревська вважає, що такий підхід можуть застосувати і до інших економічних злочинів, котрі відтепер стали хлібом для інших прокурорських департаментів. ГПУ може «розміняти» м'які або «умовні» вироки в обмін на зізнання обвинувачених проти Януковича. Це дозволить досягти ідеї-фікс, оголошеної Юрієм Луценком, тобто поставити крапку в заочному судовому процесі над горе-президентом — проте до в'язниці ніхто так і не сяде.
«На жаль, він (Матіос. — Z) озвучив таку страшну річ, хоча це подавалося як досягнення, що на цей момент уже є декілька вироків, "умовних" вироків, учасникам тих злочинних схем в обмін на сприяння слідству… Є побоювання, що план генерального прокурора передбачає таке саме щодо насильницьких злочинів: у нас буде "пустий" вирок Януковичу і перелік осіб, із якими прокуратура планує укласти угоду», — заявила Закревська.
Зате така тактика дозволить Генпрокуратурі стрімко відзвітуватися про перебіг розслідування. Анатолій Матіос, потираючи руки, каже в телевізійних інтерв'ю: «Ми зробимо міні-Гааґу в Україні для всієї злочинної влади».
Втім Закревська не згодна з думкою, ніби запит української громадськості до розслідування зав'язаний лише на пункті швидкості розслідування. «Суспільство очікує від цього розслідування двох речей. По-перше, встановлення істини, котру прийняло би суспільство. Для цього, власне, потрібні суди: треба ходити, дивитися, самостійно робити висновки, щоб для наступних поколінь не залишалося непорозумінь і наступні покоління не могли ставити це розслідування під сумнів. Другий момент — реальне притягнення винних до відповідальності: фінансове покарання, обмеження волі, неможливість пересувати світом. Те, що озвучив генеральний прокурор, не виконує жодного з цих завдань. Не йтиметься про встановлення істини і, власне, не буде самого покарання», — зазначила Закревська на прес-конференції адвокатів родин Небесної сотні.
Думку захисників підтримали і родичі загиблих на Майдані. «Для нас зовсім не важливо, за якого генпрокурора чи президента справа піде в суд. Для нас основним є те, щоб були об'єктивні докази і щоб рішення, котре ухвалить суд, не піддавалося сумніву ані в Україні, ані міжнародною спільнотою», — заявив голова громадської організації «Родина Героїв Небесної Сотні» Володимир Бондарчук, син Сергія Бондарчука, вбитого на Інститутській.
25.10.2016