Краєве бюро статистичне при видїлї краєвім під проводом проф. д-ра Тадея Пілята видасть небавом кілька праць, котрі заслугують на ширшу згадку.
Перша праця Здислава Ґашиньского п. заг. "Вибори до сойму краєвого в р. 1889" вже скінчена. Автор підносить в нїй передовсїм три зміни, які зайшли від послїдних виборів, відбутих в р. 1883: а) зміну в ординації виборчій, а именно в розмежованю виборчих округів для ґрупи громад сельских, що кождий з 74 політичних повітів становять окремий округ виборчій для вибору послів з сельских громад; б) відтак зміну, що право вибору в ґрупі сельских громад має прислугувати лише тим посїдателям дібр табулярних, котрі платять що-найменше 25 зр. реальних податків, а менше як 100 зр.; 3) вкінци третю зміну, що перенесено місце вибору в ґрупі більших посїлостей з Залїщик до Чорткова, єсть просто противний. В роцї 1876 було з 50.617 правиборцїв, в роцї 1883 було 537.920, т. є. о 29.306 виборцїв більше, а ліста правиборцїв з р. 1889 зменшила ся o 6608 т. є. о 0.12% в порівнаню з pоком 1883.
Знижка тая сама про себе не страшна, але коли зважити, що зі зростом населеня треба було сподїватись не обниженя, але значнoгo побільшеня, має она без сумнїву своє значінє. Автор підносить, що зменшенє числа правиборцїв вказує на те, що з розвоєм господарских відносин зачинає виступати і у нас, хоч дотепер незначно, тенденція меншаня самостійних господарств, котрих дохід не походить переважно з працї в господарствах чужих.
По при сю загальну тенденцію могли тут мати вплив — по думцї автора — ще й инші причини. До таких причин зачислює автор головно еміґраційний рух сельского населеня до Америки, именно з західних повітів краю. Рух сей обняв богато повітів і єсть причиною, що еміґруючі позбувають зовсїм ся власности і землї, через що зменшують число правиборцїв. На их же місце не вступають нові податники, бо найчастїйше маєток их набувають місцеві люде котрі вже перше були правиборцями. Дальшою причиною єсть упадок ремісничих занять по місточках, викликаний головно конкуренцією з чужими виробами і лихвою.
Взагалї в цїлім краю удїл правиборцїв в голосованю на виборцїв був мало оживлений, подібно як в роцї 1883, а се в части толкує автор тим, що вибори посередні взагалї не будять того интереcy населеня, що вибори безпосередні. При послїдних правиборах лише в однім окрузї, т. є. в Бібрцї, голосовало більше як половина управнених, именно 51.88% в Стрию взяло участь 44.83%, управнених, в Старім містї 41.33% а в Перемишлянах 41.11%. До округів в котрих голосуючих було найменше, зачисляють ся: Бяла 9.96%, Мисленичі 9.87%, Надвірна 9.71%.
У всїх 74 повітах було в ґрупі меншої власности загалом 12.347 управнених до голосованя на посла; голосувало 11.247 виборцїв, 384 голосів було неважних, а прочі голоси в числї 10.860 роздїлились так: на більших властителїв упало голосів 50.48%, на латиньских священиків 0.86%, на руских священиків 7.37%, на урядників правительственних 10.05%, на членів ингеліґенції міскої 20.57%, на купцїв або промисловцїв 0.02%, на селян 10.65%.
Борба виборча була, як звістно, досить завзята, бо в вісьмох округах [Бережани, Березів, Городок, Грибів, Ясло, Ланьцут, Ропчицї і Станіславів] були два голосованя, а в Бережанах аж льосом вибирано посла. (Підчас виборів в роцї 1888 два голосованя були лише в чотирох округах.)
Переходячи до виборів з ґpyпи міст, підносить автор на підставі послїдного спису населеня, що в 15 містах, котрі становлять виборчі міскі округи, зросло число населеня о 48.525 мешканцїв, т. є. о 13.25%; але пропорціонально не так значно зросло число управнених, бо лише о 1.282 т. є. 0.44%. Міста Бяла, Броди, Станіславів, Стрий і Тернопіль виказують навіть зменшене число управнених до голосованя.
В містах найбільшу участь в голосованю зазначити треба в Тернополи, де голосувало 77.29% з управнених, а борба виборча була найбільше оживлена. Найслабшу участь, бо від 30 до 40% виказують міста: Броди, Стрий, Львів, Тарнів, a передовсїм Станіславів, бо лише 18.95%.
При виборах з більших посїлостей підносить автор, що в ґрупі тій вибори через повномочіє так розширились, що голоси повномочників становили при виборах майже 52%. Найбільшу перевагу повномочій виказав округ краківскій.
Число виборцїв в тій ґрупі що раз більшає. В р. 1876 було их лише 2086, в р. 1883 — 2235, а в 1889 р. вже 2419. Се — каже автор — доказує, що більші маєтки роздрібнюють ся, бо инші причини, як підвисшуванє ґрунтових податків, роздїл дібр через дїленє спадкове, через що постійно збільшаєсь число виборцїв з тої ґрупи, мали вплив так само і в попередних лїтах. В порівнаню з р. 1883-им оден лиш виборчій округ більших посїлостей, т. є. краківскій, виказує о одного управненого до голосованя менше, впрочім у всїх округах єсть зріст, так, що коли пересїчно на 41 управнених припадав оден посол в р. 1883, то тепер оден припадає на майже 55 управнених.
З числа 1312 відданих голосів в тій ґpyпі показало ся 114 т. є. 9.59% неважних, отже важних голосів лишило ся 1188. Голоси ті роздїлились в той спосіб, що 78.77% припало на властителїв більших посїлостей, в однім окрузї віддано голоси на священика (1.12%), в двох на урядників (5.71%), прочі на особи з интеліґенції міскої. Порівнуючи сі цифри з виборами в р. 1883., показує ся, що в користь більших властителїв віддано більше голосів, за те о стілько майже зменшив ся процент голосів відданих на особи з интеліґенції міскої. Голоси віддані на духовних і урядників, лишились майже в тій самій пропорції.
[Дѣло]
10.10.1891