У всьому світі – приблизно 50 мільярдів птахів, тобто на одну людину припадає приблизно 6 птахів. Такими є результати досі наймасштабнішого дослідження, що охопило 92% всіх видів пернатих. Виявилося, що тільки чотири види входять до «клубу мільярдерів»: горобець, шпак, ластівка та північноамериканський мартин – лише ці види мають понад мільярд екземплярів.
Зображення: georgeclerk/ Getty images.
Птахи всюдисущі, їхній щебет супроводжує нас навіть у великих містах. Але скільки птахів взагалі у світі, досі відомо лише згрубша. Вже проводили моніторинги та оглядові дослідження – вони, зокрема, засвідчили, що в Європі зникла майже половина всіх польових птахів. Але на глобальному рівні частотний розподіл усіх видів пернатих вдавалося визначити тільки приблизно.
Зараз, однак, з’явилися детальніші дані. Команда на чолі з Корі Калаґаном (Corey Callaghan) з Університету Нового Південного Вельсу в Сіднеї поєднали кілька методів, щоби створити досі наймасштабніший реєстр усіх птахів світу. Основою для них стали дані з проєкту громадянської науки «eBird» – глобальної бази даних, у яку понад 600 000 орнітологів з усього світу дописували дані понад мільярда спостережень.
Ці дані науковці порівняли з результатами наукових досліджень, присвячених 724 видам птахів. На підставі цього вдалося визначити, якою оманливою може бути непомітність пташиного виду, приховуючи його чисельність. «Ми взяли до уваги такі ознаки: величина тіла, колір, статус захищеності й чисельність зграї, що впливають на рівень виявленості пташиного виду», – пояснили науковці.
Потім дослідники розробили алгоритм, який на основі даних «eBird» та названих чинників непевності визначив чисельність 9700 видів – тобто 92% усіх відомих видів птахів. Лише дуже рідкісні види залишилися поза увагою учених.
Результат: «Ми з’ясували, що на цей час на світі живе приблизно 50 мільярдів птахів – близько шести на кожну людину на планеті», – повідомили Коллаґан і його команда. Отримані дані також розповідають про те, які види присутні, як часто вони зустрічаються і де поширені. Тобто дані надають особливо цінну екологічну та еволюційно-біологічну інформацію.
Підрахунки засвідчили, наприклад, що більшість птахів зосереджені в субтропічних й арктичних широтах Північної півкулі – у цьому регіоні загалом живе близько 34 мільярдів птахів. Комахоїдні та всеїдні становлять майже 28 мільярдів екземплярів, тобто левову частку всіх перерахованих птахів; падальники (яких нарахували 194 мільйони) та некратоїдні (479 мільйонів) представлені значно меншими групами.
У світі налічується 1,6 мільярда домашніх горобців, тобто цей вид найчисельніший у світі. Зображення: Corey T. Callaghan
Різниця в частоті появи різних видів дуже помітна. «На глобальному рівні дуже мало поширених видів і дуже багато рідкісних», – пояснили науковці. Так, 1180 видів птахів – тобто 12% – представлені менш ніж 5000 екземплярів. «Тож рідкісних видів виявилося на 200 більше, ніж очікували», – сказали науковці.
До особливо поширених птахів належать, зокрема, горобцеподібні, яких 28 мільярдів екземплярів. На другому місці за поширеністю – водоплавні птахи та сивкоподібні. Чотири види птахів входять навіть до «клубу мільярдерів»: хатній горобець (1,6 мільярда), шпак (1,3 мільярда екземплярів), поширений у Північній Америці мартин делаварський (Larus delawarensis) має 1,2 мільярда представників; і сільська ластівка з 1,1 мільярда екземплярів.
«Ми здивувалися, що кількісно в світі птахів домінує так мало видів», – сказав Колаґан. Це ставить питання: що зумовило гіперуспішність цих видів з еволюційного погляду?
На думку вчених, їхній метод годиться не тільки для дослідження птахів – його можна перенести на вивчення й інших груп тварин. «Наша масштабна шкала інтеграції даних може служити макетом для обрахунку видової частоти різних тварин», – сказав Коллаґен. Це може допомогти у пошуках відповідей на певні екологічні та еволюційні питання, а також у захисті видів.
«Визначити частоту видів – це перший визначальний крок для їхнього захисту, – сказав Коллаґен. – Вирахувавши, скільки представників певного виду живе на планеті, ми дізнаємося, які види перебувають у небезпеці, і зможемо простежити зміну їхнього становища».
Nadja Podbregar
Sechs Vögel für jeden Menschen
University of New South Wales,18/05/2021
Proceedings of the National Academy of Sciences, 2021; doi: 10.1073/pnas.2023170118
Зреферувала С. К.
27.05.2021