Спочатку смієшся, а потім задумуєшся: 22 вересня відбулося традиційне вручення Іґнобелівської премії. Нею нагороджують за розвідки, що на перший погляд здаються комічними, проте надають важливу інформацію. Цьогоріч у списку нагороджених опинилися науковці, що присвятили свій час таким проблемам: чи поліестерова спідня білизна може бути контрацептивом; чи має каміння особистість; як обманути мозок під час сверблячки. Крім того, Volkswagen отримав цинічну нагороду з хімії – за махінації з двигунами.
Чарльз Фостер і Томас Твейтс (людина-цап) на церемонії вручення Іґнобелівської премії. Фото: inverse.com.
Щороку всередині вересня, близько двох тижнів перед визначенням власне Нобелівських лауреатів, вручають Іґнобелівську премію (Ig Nobel Prize, Антинобелівську, Шнобелівську). «Нагороду присуджують за незвичне, оригінальне, за те, що пробуджує людський інтерес до науки, медицини й технологій», – йдеться на офіційному сайті Іґнобелівської премії. Нею відзначають авторів леґітимних, опублікованих у поважних журналах праць, які «безсумнівно, мають у собі щось».
Медицина: дзеркальний ефект чухання.
Іґнобелівську премію з медицини цьогоріч отримали Крістоф Гельмхен (Christoph Helmchen) та його колеги з Любекського університету (Німеччина) за виявлення несподіваного ефекту: якщо свербить ліва частина тіла, то, ставши перед дзеркалом і почухавши правий бік, сверблячку можна вгамувати. Очевидно, перевернуте відображення обманює наш мозок, і на чухання реагує та частина тіла, що насправді не дошкуляє.
Це відкриття може знайти широке медичне застосування, пояснюють науковці: пацієнти, що страждають від затяжних висипів, зможуть полегшити свої страждання, не роздираючи пошкоджених ділянок шкіри й чухаючи себе з іншого боку.
Повчальна п’єса для Volkswagen.
Іґнобеля в галузі хімії присудили концернові Volkswagen. Журі пояснило: «за розв’язання проблеми надмірних викидів вихлопних газів з автомобіля шляхом автоматичного зменшення емісії під час тестування машини». Тобто, принаймні під час перевірки автомобілі VW зменшували рівень шкідливих випарів.
Біологія: жити, як тварина.
Одразу двох чоловіків, що вивчали життя та переживання диких тварин безпосередньо, нагородили біологічним Антинобелем. Один з них Чарльз Фостер (Charles Foster), що поселився в лісі і жив там як лис, олень, видра й борсук. Він ловив зубами рибу, їв хробаків і намагався сприймати навколишнє середовище не очима, а носом.
Натомість Томас Твейтс (Thomas Thwaites) у своєму перетворенні на тварину змінився тілесно: він сконструював протези, які подовжували йому ноги – на них він і бігав, і дерся, як гірська коза, по горах. В Альпах Твейтс жив у стаді, їв траву та обмінювався – щоправда в шоломі – штурханцями з козлами.
Репродукція: поліестер як контрацептив.
Ахмед Шафік (Ahmed Shafik) з Каїрського університету отримав Іґнобелівську премію в галузі репродуктивної медицина: його нагородили за дослідження впливу поліестеру на здатність розмножуватися пацюків і чоловіків. Виявилося, що штучне волокно виробляє електростатичне поле навколо статевих органів, що гальмує продукування сперми. І в чоловіків, що впродовж шести місяців носили поліестеровий бандаж, еяколяція відбувалася без виділення сперми.
Психологія: брехня у процесі життя.
За дослідження брехні Евелін Дібі (Evelyne Debey) та її колеги з Ґенстького університету (Бельгія) отримали Шнобеля з психології. Для своїх досліджень учені протестували понад тисячу брехунів усіх вікових категорій та обох статей. Науковці хотіли відповісти на питання, як часто і вдало людина каже неправду на різних етапах свого життя.
«Ми з’ясували, що вміння брехати поступово розвивається в дитинстві, в молодості досягає свого піку і в дорослому віці потрохи погідшується», – інформує Лібі. Подібна ситуації і з частотою, з якою кажуть неправду. Взявши до уваги, що більшість розвідок на тему брехні здійснюють на студентах, вважати їх інформативними можна лише частково.
Сприйняття світу вниз головою.
Ацукі Гіґашіяма (Atsuki Higashiyama) і Когей Адачі (Kohei Adachi) отримали Антинобеля у галузі сприйняття. Вони з’ясували, чи змінюється сприйняття величини і відстані, якщо нахилитися вперед і дивитися на світ поміж ногами. Результати: так, сприйняття зміниться. І вирішальним тут є не перевернута візуальна картинка, а пропріоцептивне відчуття власного тіла.
Фізика: білі коні й кровопивці.
Іґнобелівську премію з фізики отримали Ґабор Горват (Gábor Horváth) і його колеги з Будапештського університету. Їх відзначили за відкриття несподіваної особливості білого конячого хутра. Вияснилося, що волосяний покрів деполяризує світло, в результаті чого мухи-кровопивці рідше кусають мишастих скакунів, ніж гнідих і вороних.
Економіка: камінь з особистістю.
У маркетингу існує поняття індивідуальності бренду – ідея, що всім (людям, об’єктам і брендам) споживачі приписують власне людські риси. Так, бренди сприймають, наприклад, щирими, успішними, радісними, мужніми.
Марк Авіс (Mark Avis) та його колеги з новозеландського Університету Массі у незвичний спосіб екстраполювали цю модель на зовсім не пов’язані з маркетингом предмети й отримали Іґнобеля з економіки. Перед своїми піддослідними науковці клали різне каміння – масивні валуни, шматки обсидіану й фіолетовий аметист – і просили якось його описати. З’ясувалося, що сімейними, молодими, успішними та лідерами найчастіше здавалися три з-поміж усіх каменів.
Scinexx.de, 23.09.2016
Зреферувала Соломія Кривенко
27.09.2016