Комусь ота цьма з'їдає бюджет, комусь — репутацію, десь просто робить проблеми ґлобального масштабу. Паскудна це річ — комаха ряду лускокрилих, яка живе в голові.
Гривня тижня
Індикатором валютних проблем в Україні є бабусі (цей термін не має вікового значення), які на привокзальних площах торгують «сємочками» (визначення цього продукту лежить в іншій площині, ніж філологія, логіка і ботаніка). «Сємочки» в бабусь дорожчають залежно від того, як себе чує гривня щодо долара чи євро, про існування британського фунта і швейцарського франка ці неґоціанти, слава Богу, не чули.
Коливання курсу валют в контексті привокзальних бабусь колись будуть вивчати фінансисти, психологи і прем'єр-міністри. А поки що констатуємо, що фрикції гривні цікаві, але посполитих лякає, до чого ці рухи дійдуть. Кажуть, що за три місяці долар коштуватиме 30 гривень. Бабусі з «сємочками» тішаться. Протягом останніх днів Вашинґтон з Джефферсоном воювали з Володимиром і Тарасом. Наразі змагання не є страшним для покупців плоду соняшника. Далі — побачимо.
Хабар тижня
Називати голову обласної державної адміністрації намісником є так само, як називати Віні-Пуха вепром з великими іклами і щетиною по периметру. Заступники намісників потрапляють у подібні визначення. Проте не варто концентрувати увагу на персонажах А.А.Мілна, коли своєрідних ведмедів і поросят в Україні вистачає.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що 9 вересня було затримано заступника голови Київської облдержадміністрації Ігоря Любка, який вимагав і отримав 200 тис. грн. хабара. Потім стало відомо, що екс-голова Київської ОДА Максим Мельничук (безпосередній шеф пана Любка) втік, за інформацією профільного міністра, під час затримання посередника у хабарництві та може бути оголошений у розшук.
А про міль, яка щось їсть, правильно сказав директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник:
«Вчора, ви бачили, був затриманий заступник губернатора Київської області, знову ж таки поліція не захотіла співпрацювати з тим органом (НАБУ. — Ред), якому підслідна ця справа, і відповідно цей матеріал реалізувала Генпрокуратура. Знову будуть проблеми з цією справою. Ви бачили це на прикладі справи мера Вишгорода, який зараз повністю поновлений в посаді, у нього немає запобіжних заходів, у зв'язку з порушенням правил підслідності, але чомусь правоохоронні органи все одно йдуть на ці порушення».
Євробачення тижня
Колись давно, ще перед першою революцією, Україна мала щастя приймати «Євробачення». Захід відбувся добре, завдяки йому відремонтували Палац спорту в Києві й двічі заасфальтували довколишні вулиці. Тепер халепа знову трапилася, і люди муситимуть вдруге співати на берегах Дніпра.
З берегами також була проблема, бо мелічну потугу могли реалізувати на Дніпрі, але трьома сотнями кілометрів південніше, тобто в Одесі, де є берег Чорного моря. З'ясувалося, що Київ таки кращий для волання, ніж перейменований Січеслав і творіння де Рібаса, але то вартувало нервових клітин.
До співочого процесу мусив долучитися навіть прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Цілком слушно він сказав:
«Це питання — не політичне, це питання — музичне. Євробачення — це співочий конкурс, де співають, а не займаються політикою. Цей конкурс є дуже важливим для авторитету нашої країни, тому він має бути проведеним на високому організаційному рівні». З такими твердженнями тяжко сперечатися, але варто пригадати те, як у 2005 році ми приймали те саме «Євробачення», а в 2012 — чемпіонат з футболу. І нічого в тому не було поганого, тільки бізнес.
Квартира тижня
Репутацію на батон не насмаруєш, в кишеню не покладеш і в склянку не налиєш. Це тяжкий для розуміння термін, який треба або берегти, або, плюнувши на нього, забути. Але є нюанс про погані кліматичні умови в приміщенні Верховної Ради, де люди, які потрапили туди, забувають про репутацію, порядність та інші бздури. Красти не можна не тому, що піймають і покарають, а тому що не можна красти. Не можна викидати у вікно недопалки, не можна псувати повітря в ліфті, не можна залишати за собою сміття після пікніка.
Крім таких зрозумілих аксіом, є ще теза про те, що не можна хизуватися своїм достатком в не надто заможній країні. Люди, які таке собі дозволяють, надалі матимуть проблеми з кишенею і не матимуть проблем з гарною репутацією, через відсутність такої. Борець з корупцією і народний депутат Сергій Лещенко не заглиблювався в такі філософські глибини і купив помешкання в центрі столиці. Так на одного «безхатька» і «борця з корупцією» в Україні стало менше.
12.09.2016