Видано нову (і останню, за його словами) книгу Папи-емерита Бенедикта XVI "Останні розмови"

 

Вчора світ побачила — по всьому світу  —  книга-інтерв'ю 89-річного Папи-емерита Бенедикта XVI "Останні розмови" (Ultime conversazioni). Її автор, німецький журналіст Петера Зеєвальд, каже, що Бенедикт XVI дозволив публікацію книги тільки за умови, що буде згода папи Франціска.

 

 

Опубліковані в книзі "Останні розмови" не є надто недавніми: серпень і листопад 2012 року, липень і грудень 2013 року, лютий 2014. Зеєвальд мав на меті  біографічне інтерв'ю, але книга вийшла не цілком біографічною. Отець Федеріко Ломбарді, котрий очолює ватиканський Фонд Йозефа Ратцінґера - Бенедикта XVI, відзначає в ній духовне свідчення літнього Папи «на шляху до того моменту, коли він постане перед Богом»: Бенедикт XVI розповідає про останній етап свого життя — в самоті і в молитві. Якщо Іван Павло II лишив нам свідчення віри в стражданнях від тяжкої недуги, то Бенедикт XVI дає свідчення людини Божої похилого віку в приготуванні до смерті. Фізична слабкість, як він каже, заважає йому перебувати в «високих духовних сферах», але він говорить про велику таємницю Бога, про великі питання, які завше супроводжували його духовне життя і то щораз більше, «Багато слів з Євангелія, — каже Папа Бенедикт, — зараз мені важче розуміти, ніж раніше, — в силу їх величі і значущості. Тоді ти усвідомлюєш, що треба бути смиренним, і якщо не розумієш слів Писання, треба почекати, поки Господь не відкриє їх для нашого розуміння».

 

Бенедикт XVI є першим від XIII століття єпископом Риму, що здецидувався на абдикацію. Книжкове ж інтерв'ю "Останні розмови" — ще одна винятковість, коли Папа Римський сам оцінює свій власний — завершений — понтифікат. Він вражає скромністю, в книзі не видко прагнення до увіковічування заслуг.

 

"Я є більше професором, який роздумує і медитує над духовними питаннями, —пояснює Бенедикт XVI свою "слабку сторону", тобто не надто вміле управління. Власне, основною претензією критиків було те, що він як глава Ватикану не опанував римську курію. Але Бенедикт XVI заперечує, що його відставка в лютому 2013 р. була "втечею" чи результатом якоїсь змови та інтриг в Церкві. Він каже, що це було цілковито його особисте рішення і пояснює, що воно визріло вже влітку 2012 року — обезсилений після подорожі в Мексику і на Кубу він зрозумів, що не зможе наступного вилетіти на Всесвітні дні молоді в Ріо-де-Жанейро.

 

Заяву про абдикацію, яку він несподівано для світу латиною оголосив на зібрані кардиналів 11 лютого 2013 р., Папа написав особисто. "Латиною, бо такі важливі речі робиться латиною. Зрештою, знаю її настільки, що міг сам гідно написати."

 

Вибір Хорхе Маріо Берґольйо був для нього несподіванкою, адже його не було в групі серйозних кандидатів. Новий Папа Римський перед виходом на балкон базиліки св. Петра задзвонив до Бенедикта XVI, але на другому кінці ніхто не підняв слухавку. "Бо ми всі сиділи перед телевізором, — пояснює Бенедикт XVI (під час конклаву він був в Кастель-Гандольфо під Римом)". Тепер Папа-емерит не нахвалиться своїм наступником.

 

Свій понтифікат Бенедикт XVI не вважає поразкою, бо в цей час "багато хто знайшов нову дорогу до віри". Серед проблем згадує про педофільські скандали і аферу Vatileaks. Згадує і про т.зв. "гей-лобі " у Ватикані. "Про це серед іншого було в доповіді комісії трьох кардиналів [2012 року], яка виявила існування такої групи з 4-5 осіб, проблема швидко була вирішена."

 

"Я знав, що мій понтифікат не буде довгим, — зізнається Папа-емерит. Знав, що не зможу здійснити довгострокові проекти і реалізувати якісь небувалі заходи ... Я би не скликав нового Собору, але саме тому я хотів і міг зміцнювати соборний елемент".

 

Книга-свідоцтво Папи Рацінґера ще раз показує, що богослов'я було його найважливішим служінням у Церкві, а не просто одним з аспектів служіння, — і особливе місце в цьому богослов'ї займає есхатологія.

 

10.09.2016