Не нині то придумано, але так втряслося часом — політичний сезон в Україні починається з відкриттям осінньої сесії Верховної Ради. Цього разу програма ритуалів поповнилася додатковим актом — президент України оголошував перед ВР щорічне звернення про внутрішнє та зовнішнє становище в державі. У нашій країні ця політична традиція не має належного поціновування (можливо, причиною української специфіки є недовіра до політиків та їхнє невміння тримати слово), хоча у світових конституційних практиках щорічне послання вважається віховим текстом і для голови держави, і для законодавчої гілки влади.
Підтвердилася тенденція минулих років. Адміністрація Порошенка, на відміну від попередників, трактує щорічним посланням сам виступ голови держави перед депутатами. Нагадаємо, що раніше титул послання про зовнішнє та внутрішнє становище в державі мав великий аналітичний документ авторства Національного інституту стратегічних досліджень, який формально презентувався президентом із конспективною промовою. Відколи Порошенко став президентом, розробка НІСД подається як супровідний документ і називається аналітичною доповіддю.
Для Порошенка то вже третє послання перед парламентом. Якщо міряти президентську каденцію щорічними зверненнями, то виходить, що Петро Олексійович вже минув екватор президентства (до фактичної ж половини терміну залишилося небагато — кілька місяців). У своєму зверненні Порошенко окреслив найбільші виклики, які його чекають в ці найближчі два з половиною роки — не лише як президента держави, але також як політика. «Z» виокремив зі щорічного послання кілька знакових фраґментів.
Теза перша: коаліції не вистачить
Через те, що президент виступав перед Верховною Радою, то почнемо із заяв, котрі стосуються парламенту.
Петро Порошенко відкрито заявив, що й далі покладатиметься на позакоаліційні голосування у сесійній залі. «Слід навчитися спокійно і без драми сприймати ситуативні голосування в парламенті, коли президентські чи урядові ініціативи підтримують різні фракції опозиції чи позафракційні групи. Це ж не трагедія, це навпаки — позитив», — зазначив Порошенко.
Президент кілька разів акцентував на тому, що політики мусять знайти в собі сили консолідуватися перед загрозами. «Так, це правда: і парламент ділиться на владу і опозицію. І це є невід'ємною і вкрай важливою частиною, ознакою демократії. Але бувають такі моменти, коли хоча б на мить варто забути, хто правий, хто лівий, хто ліберал, хто консерватор, хто україномовний, а хто говорить російською», — звертався Порошенко.
Понад те, президент сказав, що питання національної єдності й політичної консолідації — «це є питання життя і смерті» для України. І навіть розкрив карти: «Це, власне, головне, що я хотів би сьогодні сказати».
Теза друга: мілітаризація
Колись Отто фон Ф журився за країну, яка «нічим не захищена від Сходу, навіть горами». Петро Порошенко у парламенті бідкався ще й за те, що зловісне безгір'я на східному кордоні тягнеться на тисячі кілометрів.
«Наш кордон з Росією — найдовший в Європі, лише суходолом — дві тисячі кілометрів», — казав Порошенко, розповідаючи про те, що вздовж цієї неосяжної ділянки РФ далі нарощує військову присутність. Голова держави говорив і про перспективу повномасштабного вторгнення з Росії, «якого ми, звісно, не виключаємо і до якого ми твердо маємо бути готові у будь-який час».
Порошенко ще сподівається на летальну зброю від Заходу, «але в цілому зрозуміло, що в обороні Україна в першу чергу має спиратися сама на себе, на власну армію, на власний військово-промисловий комплекс».
Промовець кілька разів згадав про те, що Росія істотно випереджає Україну за чисельністю армії та озброєнь, проте намагався випромінювати впевненість: «Нехай тільки сунуться!».
Теза третя: Донбас не піде і не лишиться
Президент заявив, що для нього головне завдання — «боротьба за відновлення територіальної цілісності України в кордонах 1991 року». Петро Порошенко нагадав, що державотворчий цикл у 1991 році завершився всеукраїнським референдумом, на якому і мешканці Криму, і мешканці Донбасу висловилися на користь незалежності України. «Я наголошую, більше ніякого референдуму не було. Заява Путіна про те, що нібито питання Криму закрите, — це його марення. Хоча насправді воно дійсно закрите і в 1954-му, і в 1991 році. Крим є, Крим був і Крим буде українським, і ніякої іншої розмови не буде», — відрубав Порошенко.
Президент вважає, що Росія прагне сформувати на Донбасі «протекторат «Донбас», щоби на своїх умовах повісити його на Україну. «Скажу коротко: ми це робити не дозволимо, і так не буде», — запевнив політик.
При тім Порошенко відкинув і альтернативний сценарій, який пропонують для Донбасу, — сепарацію від проросійського реґіону. «Виявляється, не всі тут цього [об'єднання] хочуть. Бо вони там інакші, бо вони якось не так голосуватимуть, бо вони виберуть не тих і не нас, бо тягнутимуть на схід, а нам — на захід», — зазначив президент.
Порошенко сприймає подібні заяви як «фантазії». «При такому підході не буде ні миру, ні територій, а залишається лише ганьба та вічно тліючий конфлікт», — вважає президент.
Теза четверта: Мінськ зупинився
Президент досі каже, що мінські угоди «відкривають реальний шлях до повернення Донбасу» і є «єдиним інструментом для того, щоб цього досягнути». Акценти, зроблені Порошенком протягом годинного виступу, свідчили про те, що насправді «Мінськ» зайшов у «глухий кут», але він жодного разу не сказав про це прямо. Навпаки, Петро Порошенко у своїй промові сказав про «переможний процес повернення українського суверенітету». Хоча, справді, дещо таки є: «Температура конфлікту зараз нижче, ніж була позаминулого і минулого років».
Привернуло увагу, що Порошенко вперше у доволі скептичній тональності відгукнувся щодо проекту конституційних змін із поправкою про «особливий статус». «Другого читання конституційних змін, примара яких постійно блукала цією залою, не відбулося, як ви бачите. І не відбудеться, поки для того не визріють відповідні умови. Будь-яке рішення, шановні народні депутати, буде винятково за вами. І без вас не станеться ані змін до Конституції, ані закону про місцеві вибори на частині Донбасу, ані жодного іншого стратегічного кроку», — окреслив Порошенко.
Президент попередив, що «Мінськ» — це надовго. «Ми маємо зрозуміти, що ми не прокинемося одного прекрасного ранку, щоб побачити, що на Донбасі відновлено статус-кво, який він був на початку 14-го року. А процес реального, а не формального відновлення територіальної цілісності, реінтеґрація мешканців окупованої частини Донбасу в Україну, повернення українського суверенітету на весь Донбас — ми маємо розуміти — буде нелегким, болісним і тривалим», — застеріг голова держави.
Теза п'ята: Росія бере Захід
Петро Порошенко кілька разів зізнався в тому, що Україні дедалі важче даються спроби схилити країни Заходу на свій бік. «Забезпечувати таку підтримку для нашої дипломатії, я зможу також визнати, стає дедалі важче», — поскаржився голова держави.
За висловом Порошенка, Європейський Союз зараз долає найскладніші випробування за час існування. «І міґраційна криза, і терористичні акти — це зовнішні атаки на Європу, які тестують її внутрішню міцність», — зазначив президент. Одним із наслідків Порошенко згадав і референдум у Нідерландах.
Голова держави очікує, що протягом року в низці європейських країн на виборах переможуть політичні сили крайнього спектру або партії, «які схильні до компромісів з Кремлем». «Європа все ще говорить одним голосом. Але є і країни, в яких вже надто сильно в цьому голосі чути російський акцент», — оцінив промовець.
«Кремль не приховує, що використовує європейські демократичні цінності Заходу для його ж, Заходу, руйнування», — додав Порошенко.
Теза шоста: мета — НАТО
Президент чітко заявив, що стратегічною метою України є вступ до НАТО. Нагадаємо, що в програмових державних документах, зокрема у Воєнній доктрині, про вступ до НАТО не йдеться — лише про досягнення критеріїв, необхідних для вступу.
«Усе, що ми здійснюємо в оборонній галузі, ми робимо, міцно тримаючи в руках компас, стрілка якого показує твердо на Північну Атлантику. Власне, компас і є ключовим елементом емблеми НАТО… Цей дороговказ для нас непорушний, як Полярна Зірка на зоряному небі», — зазначив Порошенко.
Президент констатував, що в альянсі нема консенсусу щодо членства України. «Так, формально двері відкриті, починаючи з Бухарестського саміту 2008 року. Але ці двері сенсорні і можуть і зачинитися при занадто різкому наближенні. Тому кожен наш крок має бути виваженим», — застеріг Порошенко.
При тому головнокомандувач ствердив, що за змістом нинішня програма між Україною та НАТО є набагато більшою, ніж ПДЧ-2008.
Теза сьома: найважча реформа
Президент зазначив, що шлях до зміцнення України складатиметься з трьох складових: миру, безпеки і реформи.
Найважчою реформою, з його слів, є антикорупційна. Проблема не лише в політиках, а й у суспільстві, бо «побутова корупція є невід'ємною частиною способу життя українців».
Порошенко запевнив, що проблеми зі стартом електронного декларування були суто технічними. «Моя політична воля як президента на запуск цієї програми незмінна», — заявив голова держави.
Водночас президент визнав, що лови на корупціонерів наразі нагадують спортивну риболовлю: «Піймали, показали, відпустили».
Порошенко висловив задоволення реформами у сфері дереґуляції, децентралізації та детінізації тендерних процедур, тішився за виходи на зовнішні ринки та потік інвестицій, виступив за відкриття ринку земель тощо.
А наприкінці повернувся до того, з чого починав: «Бачу ризик, як катком політичної дестабілізації може розчавити перші паростки соціально-економічного відродження, які вистраждані всім народом, за які заплачено таку високу ціну».
07.09.2016