Читаючи між рядками

Ще від радянських часів на генному рівні закладено аксіому — засвоюючи інформацію, шукай, де заховано капость.

 

Обіцянки тижня

 

 

Навіть найзацофаніший футболіст має обґрунтовані підстави стверджувати, що вдома стіни допомагають. Політика — не футбол, тому людям, які замість копання м'яча обрали цей специфічний вид діяльності, треба слідкувати за собою навіть коли перебуваєш у рідних пенатах. Петро Порошенко трошки про це забув, і, потрапивши до рідної Вінниці на святкування Дня міста, розслабився й узявся до улюбленої справи, тобто роздавання обіцянок.

 

На своїй малій батьківщині президент анонсував, що Європейський Союз ухвалить рішення про надання Україні безвізового режиму вже восени. Це він сказав безпосередньо на зустрічі з краянами, а потім у соціальній мережі розширив свій оптимізм, і повідомив: «Упевнений в тому, що вже восени ми отримаємо безвізовий режим. Також днями відбудеться засідання МВФ, і я впевнений, що ми отримаємо черговий транш, який стане опорою для реформ, які проводять президент, уряд і місцеві громади. Перемога у нас попереду!».

 

Оптимізмом Петра Олексійовича надихнувся і прем'єр-міністр. Володимир Гройсман заспокоїв панічні фантазії громадян, які спостерегли нове піке національної валюти. Шеф Кабміну заспокоїв українців тим, що зниження курсу гривні зумовлене сезонними коливаннями, і спрогнозував стабільну ситуацію на валютному ринку найближчим часом. «Я вважаю, що ніяких ринкових підстав для того, щоб українська валюта якимось чином була знецінена, немає сьогодні, абсолютно», — зазначив Гройсман у тій-таки Вінниці.

 

Тим часом песимісти кажуть, що 2017 рік ми зустрічатимемо з курсом 30 грн за 1$. Про «безвіз», крім «офіційних осіб», говорять мало, щоб не вректи.

 

Пожежа тижня

 

 

Телеканал «Інтер» згорів. Не весь, але цей електронний засіб масової інформації сильно постраждав від вогню. Потерпілі кажуть: «Скоєно збройний напад на офіс компанії "Національні інформаційні системи", що виробляє програми "Новини", "Подробиці" та "Подробиці тижня". Здійснено підпал будівлі, знищено телевізійну студію».

 

За версією потерпілих, вони потрапили під роздачу, бо провадять незалежну інформаційну політику, яка не подобається націоналістам і ультрарадикалам. Отож підпалювачі мордують свободу слова і т.д і т.п.

 

Влучно з цього приводу висловився народний депутат від «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул.

«Фашисти в Німеччині і Італії палили книги і підривали радіостанції. Їх гідні вихованці (а копії завжди хочуть бути жорсткішими і цинічнішими за оригінал) палять телеканали. В їхньому розумінні "Україна це Європа " — така собі Німеччина з 1932 по 45», — констатував опозиціонер в соцмережі. Добре знати історію не є коником Вілкула, бо якби нардеп чув про підпал Рейхстаґу в грудні 1933 року, то придумав би якесь інше порівняння, наприклад з інквізицією або самоспаленням старообрядців у скитах. А так вийшло дуже неоднозначно.

 

Міністр тижня

 

 

Керівник зовнішньополітичного відомства з'являється на публіці тільки у разі пильної потреби. От і тепер зі столичних коридорів влади просочилася чутка, що керівництво невдоволене роботою Павла Клімкіна, а значить, головному дипломатові країни настав час нагадати про свою значущість і кваліфікацію.

 

Для ораторського майданчика міністр обрав Deutsche Welle, де поділився животрепетним: «Якщо ми дамо Донбасу автономію, як того хоче Росія, це буде шляхом до федералізації України, до її ослаблення і розділення. Цього Росія і прагне. Це буде леґітимізація російського протекторату на Донбасі. Після цього стратегія РФ полягає в тому, щоб заштовхнути цей протекторат назад до складу України як троянського коня».

 

Клімкін розповідав німцям про величезну кількість зброї в ОРДЛО, і робив висновок, що в таких умовах тільки нездорові люди можуть говорити про якісь вибори в тому реґіоні. Залік з геополітики шеф МЗС поки що здав, але попереду в нього ще іспити.

 

Сусіди тижня


 

Поки український міністр говорив про актуальне, в Росії сталося загострення. Тамтешній президент забув, що не царське діло розрулювати проблеми якоїсь території, яку «і державою назвати не можна», і згадав про окупований «зеленими чоловічками» півострів. «Народ Криму прийняв рішення, проголосував. Питання історично закрито. Повернення до колишньої системи не існує взагалі ніякого», — констатував Путін.

 

Слововиверження громадянина, якого чекають у відповідному закладі в Гаазі, було спричинене тим, що йому нагадали про Калінінград і гіпотетичне бажання німців повернути свій Кеніґсберґ, відібраний в них після Другої світової війни. Найзахідніше місто РФ Путін віддавати не хоче, але переведення теми на Крим народжує підозру про те, що десь у свідомості хазяїна Кремля «хробачок» шпортається — ану ж підступні шваби влаштують на батьківщині Канта референдум про встановлення історичної справедливості?

 

Зрештою, все може бути і простіше. Цілком можливо, що в РФ з перших осінніх днів почалося міжсезонне психічне загострення. Таку підозру добре ілюструє ескапада придворного політолога Сергія Маркова, який анонсував на 18–19 вересня (переддень і день виборів в Державну Думу) переворот у Москві, тобто тамтешній Майдан. Фантазії цього добродія дісталися до батальйону «Азов» (підрозділ Марков назвав полком), який, зі слів Маркова, мав би стати ударною силою майбутнього путчу.

 

В цьому випадку російське прислів'я не «вистрілює» — і цар, і псар одним миром мазані.

 

 

05.09.2016