Відручне письма цїсаря.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) "Wiener Ztg." оголошує отсе Найвисше власноручне письмо Цїсаря:
Любий графе Штірк!
Вдруге вертає річниця днїв, в яких непереднані замисли неприятелів приневолили нас до війни.
Хоч жаль менї, що так довго тревають важкі досвіди, наложені на людство, то прецї погляд в минуле, на тяжкі змаганя, які все на ново оправдують мою віру в непобідиму силу монархії, дає менї велике вдоволенє.
Мої дорогі народи, гідні своїх хоробрих синів, які в тїснім звязку з війсками наших славних союзників по геройськи зустрічають все новий напір перемоги, також і в дома доповнюють з запалом ту міру служби обовязкови, що відповідає сьому великому, поважному часови. Злучені одною могучою волею побіди, приносять вони з мужеською рішучістю кожду жертву, якої домагаєть ся запевненє будучого чесного і довго треваючого мира. З добрим зрозумінєм заряджень, потрібних для добра вітчини, зносять вони обмеженя, які стали ся необхідними наслїдком війни і нївечать зрадливі наміри наших неприятелїв, котрі мають пляново загрозити істнованю населеня, що не бере участи у війнї.
Моє серце з батьківським співчутєм дїлить з кождим поодиноким із своїх вірних журу, яка їх давить, а яку вони так бодро зносять, біль по упавших, неспокій про дорогих в полї, перешкоду в обильній на овочі мирній працї, діймаю че утрудненє всїх житєвих услівій. Одначе на основі величних досвідів двох лїт війни з цїлою вірою споглядаю в будучність, яка постепенно тепер чим раз більше дозріває, щасливий свідомістю, що мої хоробрі народи справдї заслугують на побіду, із смирною надїєю, що їм ласка і справедливість Провидїня її не відкаже.
В сих поважних, а богатих надїями памятних днях, почуваю свою потребу, щоби людність на ново дізнала ся, що незменшене нїколи свідоцтво її патріотичної жертвенности, наповняє мене гордою радістю, та що вдячним серцем признаю її хоробре становище, яке дає запоруку остаточного успіху.
Поручаю Вам оповіщенє сього населеню, в Моїм Імени.
Відень, дня 31. липня 1916.
Франц Йосиф власноручно.
Штір вл. р.
Угорський правительственний дневник oголошує рівнозвучне Найвисше власноручне письмо до президента мінїстрів ґр. Тіси.
Нїмецький цїсар про другі роковини виповїдженя війни.
БЕРЛЇН. (Ткб.) Нїмецький цїсар вислав до канцлєра Бетмана-Гольвеґа письмо з нагоди других роковин вибуху війни, в якім підчеркає безпримірне геройство нїмецького народу в його дїлах і зношеню терпінь так заявляє, що фльота і війско добули собі разом з вірним, хоробрим союзником в наступі і оборонї, найвисшу славу. Цїсар згадує опісля про славний день Скаґерраку і про геройство мужчин і жінок в дома та про працю сих, які днем і ночю безнастанно творять, щоби заосмотрити братів, що бють ся в стрілецьких ровах і на мори у все потрібне. Надїя неприятелїв випередити Нїмеччину у виробі мунїцїї і виголодити її завела, Божа ласка нагородила труд селянина на нивах Нїмеччини богатим жнивом, як сього сподївано ся.
Цїсар кінчить: Важкі ще дїла перед нами. Що правда, по двох лїтах страшної воєнної бурі відзиваєть ся в кождім людськім серцї туга за сонїшним промінєм мира, та війна тягнеть ся дальше, тому що кличем неприятельських володїтелїв ще й нинї є знищенє Нїмеччини. Виключно на наших ворогів спадає вина довгого проливу крови. Нїколи не покинула мене сильна віра, що Нїмеччина мимо переважаючого числа противників є непобідима і кождий день скріплює сю віру на ново. Нарід знає свою силу і вірить в поміч Бога. Тому ніщо не зрушить його рішучости і витревалости. Вольними, безпечними і сильними хочемо жити серед народів світа. Того права не вільно нїкому нам забрати і нїхто нам його не відбере.
Нїмецький цїсар видав манїфест до нїмецької оружної сили на суші і на мори, в якім говорить про побіди мимо величезної переваги неприятелїв. Цїсар висловляє надїю, що війско і фльота все будуть навіяні духом вірности в сповненю обовязку супроти вітчини і несхитною волею побіди, як першого дня війни.
[Дїло]