Чорти з тихого болота

Вперше за довший час в Івано-Франківську відбулось засідання містобудівної ради. Якщо вірити офіційному сайту Департаменту архітектури та містобудування Івано-Франківського міськвиконкому, останнє таке засідання скликали ще 1 жовтня 2015 року. За своєю суттю містобудівна рада є дорадчим органом при Департаменті архітектури. Її рішення мають рекомендаційний характер, однак це своєрідний дискусійний клуб архітекторів, де можна почути фахові думки про майбутні будівельні проекти, а також дізнатися про плани забудовників. Дехто з учасників ради казав Z, що вже й не вірили, що зберуться знову. Однак інтенсифікація забудови міста змусила міську владу згадати про цей майданчик для «випускання пари» суспільного невдоволення.

 

Територія майбутньої забудови на Google Maps

 

Золоте болото

 

Отож 20 липня на засіданні містобудівної ради розглянули низку резонансних питань. У цій публікації йтиметься про плани забудови земельної ділянки між Івано-Франківськом та приміським селом Крихівці, яке входить до складу міської ради. Де-факто земельна ділянка лежить у місті, позаду цегельного заводу в районі міського озера. Однак юридично земля належить Крихівецькій сільській раді.

 

На цій території було чи то озеро, чи то болото, яке приватне підприємство «Колегія» осушило з наміром збудувати житловий квартал приблизно на 1 700 квартир. Якщо припустити, що середньо одна квартира коштуватиме $25 тисяч, то забудовник отримає від продажу більше $40 мільйонів (або приблизно мільярд гривень за нинішнім курсом). Щоправда, вкластися у цю територію доведеться добряче, адже на придатну для забудови ділянку треба перетворити болото. Крім того, поблизу цієї території протікає «струмок» з фекальними стоками, які огортають усю цю місцину потужним «ароматом». Однак такі труднощі забудовників, здається, вже не лякають — мабуть, через дефіцит великих земельних ділянок у межах міста. Вкладення обіцяють окупитися. Тим більше, що всі витрати на інженерну інфраструктуру забудовник може компенсувати через зарахування пайової участі, яку би він мав сплатити за введене в експлуатацію житло. Тобто фактично за інженерні мережі, які будуть зводитись для реалізації проекту, заплатить бюджет.

 

Отже, проектом передбачено п'ять груп дев'ятиповерхівок, а також великий торговельно-офісний комплекс вздовж вулиці Об'їзної. Із соціальної інфраструктури в кварталі планують лише малесенький дитсадок на 40 місць, який розмістять на 0,4 гектара землі. Забудовник також буде змушений збудувати гілку колектора, щоб забрати фекальні стоки і перемістити їх в міську каналізацію. Крім того, обіцяють і «бонус» у вигляді 20 квартир для учасників АТО. Попри складність болотистого ґрунту, забудовник обіцяє облаштувати під кожним будинком підземний паркінґ. Проте навіть у разі реалізації цієї амбітної мети вдасться забезпечити лише половину кількості паркувальних місць від нормативної.

 

До слова, донедавна забудовник планував зводити на цій території приватні котеджі. Однак, оцінивши технічні аспекти, від цієї ідеї вирішили відмовитись на користь багатоповерхового будівництва. Річ у тому, що котеджі мали би стояти на палях, а це робило б їх «золотими».

 

Армія чиновників — на службі в забудовника

 

Щоб зрозуміти усі обставини забудови цієї території, треба повернутись у 2007 рік. Тоді Крихівецька сільська рада в особі сільського голови Василя Влашина підписала договір оренди землі з приватним підприємством «Колегія» в особі Богуша Ігора Андрійовича. У 2008 році забудовник замовив проектувальні роботи для зміни Генерального плану Крихівців, які б дозволили будувати на цій території котеджне містечко.

 

У 2014 році постала потреба знову змінити Генплан села, вже під багатоповерхову забудову. Однак тоді ж таки виникли проблеми: Департамент містобудування та архітектури відмовився видавати містобудівні умови та обмеження щодо забудови цієї ділянки. Архітектори обґрунтували відмову невідповідністю намірів будівництва генеральному плану с. Крихівців (території заболочені, дамба, території вулиць та доріг в червоних лініях, межі прибережної захисної смуги). Забудовник, своєю чергою, теж мав вагомі арґументи. Він покликався на рішення комісії у складі першого заступника міського голови В.Швадчака, головного архітектора м. Івано-Франківська І.Гаркота, начальника міського управління земельних ресурсів М.Семанишина, начальника відділу державної служби охорони культурної спадщини І.Панчишина, головного лікаря Міськсанепідемстанції М.Недоступа, начальника інспекції екологічної безпеки І.Жирика, начальника Івано-Франківського Облводгоспу І.Яворського, начальника територіального відділу ЗДБУ з охорони водних ресурсів та рибальства в області А.Пилипчука, сільського голови В.Влашина, яка обстежила земельну ділянку і визнала її придатною для житлової забудови.

 

Презентація проекту на містобудівній раді


 

Цікаво, що за матеріалами, які зібрав суд, цю земельну ділянку назвали «заболоченим пасовищем з чагарниками зі спокійним рельєфом». До речі, коли забудовник доводив своє право будувати на цій ділянці, він обіцяв забудову не вище чотирьох поверхів.

 

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Іван Скільський, оцінивши докази у цій справі, став на бік забудовника. Він зобов'язав Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківського міськвиконкому видати містобудівні умови та обмеження, а Крихівецьку сільську ради — зробити Генеральний план села відповідним до затвердженого проекту землеустрою.

 

Інвестиції з газової сфери

 

«Болотистий квартал» міститься поблизу ще одного великого проекту — з назвою «Калинова Слобода». На відміну від конкурентів, «Калинова Слобода» вже кілька років продає квартири у збудованому кварталі. Проект «Калинова Слобода» реалізувала місцева компанія «Ярковиця», якій, вочевидь, дії конкурентів не до вподоби. На засідання містобудівної ради прийшов голова земельної комісії Івано-Франківської міської ради Володимир Яблонь, який вважається наближеним до власника «Ярковиці» Володимира Балагури. Обидва є депутатами міської ради від БПП. Під час доповіді архітектор, який розповідав про «болотний проект», заявив, що болото саме осушилось через брак води. В.Яблонь не стримався і відповів, що озера не могли осушитись, а були засипані будівельним сміттям.

 

Такі плакати висіли на слупах в межах вибочого округу №84 у 2013 році

 

Наостанок залишилося з'ясувати, хто ж є кінцевим бенефіціаром цієї забудови. Засновниками ПП «Колегія» є двоє мешканців Львівщини: Марчук Андрій Степанович та Ляшкевич Володимир Олександрович. Пошуки в Інтернеті не дали суттєвих зачіпок, адже ці особи не публічні. А от Богуш Ігор Андрійович, який «засвітився» у судових документах як директор цієї фірми у 2007 році, особа набагато цікавіша. За даними сайту «Посіпаки», цей чоловік був помічником народного депутата сьомого скликання Володимира Купчака. У 2012 році нікому не відомий В.Купчак виграв вибори у мажоритарному окрузі №84, використавши бренд «Об'єднаної опозиції». Цей округ за квотою дістався партії «Фронт змін». Однак вже влітку 2013 року він залишив фракцію «Батьківщини» і був звинувачений у зраді. Після цього його затаврували принизливим прізвиськом «тушка». Малоймовірно, що В.Купчак міг самостійно «штовхати» такий великий проект. Найпевніше, до забудови причетні власники газопостачальних компаній «Львівгаз» та «Івано-Франківськгаз», де він працював на керівних посадах. Сьогодні В.Купчак працює генеральним директором «Волиньобленерго».

21.07.2016