Що продемонстрував Варшавський саміт НАТО 8-9 липня? Дві головні речі: єдність Північноатлантичного Альянсу і його рішучість протистояти агресивним планам Кремля. Чи готове НАТО посприяти Україні в її захисті суверенітету і територіальної цілісності? До певної міри, яка ще визначатиметься підводними політичними течіями в самих країнах-членах і здатністю Альянсу протистояти зухвалим діям російського керівництва.
Експерти відзначають десять головних рішень, ухвалених на саміті НАТО:
1. Учасники заходу офіційно заявили про зміцнення «східного флангу НАТО». Мова йде про чотири міжнародні батальйони, котрі будуть дислоковані з наступного року в Польщі, Литві, Латвії та Естонії на ротаційній основі. Спершу батальйони формуватмуться з військовиків США, Німеччини, Великої Британії та Канади, а згодом до них долучаться солдати з Франції та Італії. Таким чином Північноатлантичний Альянс продемонструє всьому світу й передовсім Росії, що П’ята стаття Вашингтонського договору, де говориться, що напад на країну-члена рівноцінний до нападу на ціле НАТО – не порожній звук.
2. Оголошено попередню готовність системи протиракетної оборони (ПРО). Практично це означає, що НАТО переймає від Сполучених Штатів контроль над компонентами системи ПРО, дислкованими в Польщі й Румунії. Таким чином наявність батальйону НАТО разом з уже наявною інфраструктурою ПРО і командним центром НАТО в Щецині зробить Польщу провідним членом Альянсу в Східній Європі.
3. НАТО визнало кіберпростір однією зі сфер своєї операційної діяльності. Тобто, Альянс нарешті серйозно поставився до проблеми гакерства проти військових об’єктів та інституцій як самої структури НАТО, так і військових структур країн-членів. «Ми ухвалили постанову, згідно з якою кіберпростір теж може бути ареною провадження війни. А це значить, що кібератака на одну з країн-членів НАТО трактуватиметься як атака на цілий Альянс», – зазначив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Тут варто пригадати атаку кремлівських гакерів на Естонію 2007 року, коли маленька балтійська держава мусила самостійно протистояти імперському монстрові. Тепер же Москва, спробувавши нацькувати гакерів на одну з країн НАТО, ризикує наразитися на відповідь усієї кібер-потуги Альянсу.
4. НАТО і Європейська Унія підписали першу в історії угоду про співпрацю в сфері безпеки. Причому, в угоді йдеться, зокрема, й про можливість спільної протидії гібридній війні.
5. Надзвичайно важливим рішенням саміту була ухвала про розвиток військово-морської складової Альянсу. Цим питанням НАТО довгий час практично не займалося. Тепер же до складу флотилії увійдуть надводна і підводна складові, а також сили морської піхоти.
6. Флотилію Альянсу вирішено залучити до боротьби з піратством і нелегальною міграцією. Попередня обмежена місія протидії перемитництву людей Active Endeavour відтак переросте у значно потужнішу місію Sea Guardian у Середземному морі. Таким чином, як висловили надію учасники варшавського саміту, вдасться значно знизити потік нелегальної міграції до континенту з Азії та Африки.
7. Для нас надзвичайно важливим і втішним є глибока заангажованість НАТО в українські проблеми. Лідери Альянсу підтвердили свою підтримку Києва в його захисті суверенітету й інтегральної цілісності країни.
Як заявив Столтенберґ: «Альянс засуджує дії Росії, спрямовані на дестабілізацію ситуації на сході України».
На саміті неодноразово наголошувалося, що військово-технічна співпраця між НАТО і Україною має вийти на новий рівень. Сторони затвердили узгоджений раніше пакет допомоги, який НАТО надаватиме Україні. З одного боку Альянс продовжуватиме робити те, що вже робить, але в значно розширеному форматі: реформувати українську армію, наближаючи її до стандартів НАТО, дбаючи за сумісність військових систем. Порошенко на заключній прес-конференції у Варшаві зазначив, що мова йде про унікальний пакеті, якого ще не отримувала жодна країна. Що більше, за словами українського президента, країна отримала новий статус «посиленого партнерства».
8. НАТО також запевнило у підтримці Грузію. «Слід визнати, що Тбілісі домігся значного поступу на шляху до членства в Альянсі. Ми підтримуємо зусилля Грузії, спрямовані на збереження інтегральної цілісності й захисту суверенітету», – заявив Столтенберґ.
9. НАТО вирішило взяти активну участь в боротьбі з ісламським екстремістом у Центральній Азії, регіоні Перської затоки та в Північній Африці. Альянс зважив на прохання керівництва Іраку і вирішив скерувати туди групи інструкторів для навчання місцевих військовиків. Водночас організація буде розширювати свої антитерористичні операції в Іраку і Сирії. На даний момент вони в основному зводяться до тренування місцевих військовослужбовців. Подальша ж допомога Альянсу полягатиме в наданні антитерористичній коаліції на чолі з США розвідників-безпілотників АВАКС. Вони збиратимуть інформацію про пересування сил бойовиків на території Іраку й Сирії.
Країни-члени НАТО ухвалили також на саміті рішення про пролонґацію миротворчої місії Resolute Support в Афганістані, а також фінансування афганської армії та поліції до 2020 року.
Окрім того, НАТО має намір заснувати спеціальний розвідувальний центр в Тунісі, який допомагатиме місцевим спецслужбам у боротьбі з ісламськими екстремістами. Також Альянс планує відрядити радників й інструкторів до Лівії, аби допомогти тамтешньому уряду в боротьбі з терористичними угрупованнями.
10. На саміті було узгоджене питання про необхідність дбати щодо забезпечення Альянсу конвенційною та ядерною зброєю. У ході нарад було зазначено, що потенціал НАТО в цьому аспекті є «без порівняння вищим за будь-якого іншого ймовірного опонента».
У цьому контексті дуже важливою є заява прем’єр-міністра Великої Британії про намір його країни відновити ядерну програму в повному обсязі. Парламент Об’єднаного Королівства вже розглядає питання про модернізацію чотирьох субмарн із ядерною зброєю та постійне чергування флоту.
Що означають ці пункти? Загалом про радикальну зміну позицій у Альянсі. Як доречно зауважив Генсек Єнс Столтенберґ на заключній прес-конференції: «Ситуація навколо України привезла до зміни правил гри». Нові правила, на думку низки західних експертів, пішли на користь самому Альянсу, який після закінчення Холодної війни й розпаду СРСР почав втрачати певні сенси свого існування, які були пов’язані з протистоянням радянській загрозі. Тепер же організація поступово повертається до історичних традицій.
Як зазначають військові експерти, саме «стримування» Росії стало головним лейтмотивом дискусій представників альянсу в Варшаві. І хоча всі оратори на саміті намагалися уникати словосполучення «Холодна війна», риторика альянтів чітко вказувала на її відновлення. Адже саме поняття «стримування» походить з часів протистояння двох систем.
Ще одна радикальна зміна в НАТО, яку виявив саміт, пов’язана зі ставленням до нових держав членів. «Справа в тому, що ще 1997 року Москва на перемовинах з Брюсселем щодо майбутнього розширення НАТО домоглася того, що колишні члени Варшавського договору, якщо й вступлять до Альянсу то матимуть дещо нижчий статус. Тепер же, після вчинення агресії проти України й анексії Криму, Росія сама порушила свої домовленості», – розповів колишній амбасадор Польщі при НАТО Єжи Новак. Тож радикальність у висловлюваннях і рішеннях саміту свідчить про те, що нові країни-члени мають тепер значно більших вплив у Альянсі.
Про те, що Кремль нівроку незадоволений результатами варшавського саміту свідчить його нервова реакція. Дуже символічними в цьому аспекті є коментарі одного з провідних радників Володимира Путіна, людини, котра бере активну участь у формуванні безпекової й зовнішньої політики Росії - почесного голови президії Ради зі зовнішньої і оборонної політики при президентові РФ Сергія Караганова, які пролунали в інтерв’ю німецькому журналу Der Spiegel від 9 липня. Радник Кремля передовсім звинуватив НАТО у «створенні напружених відносин з Москвою». Він скептично висловився про можливість діалогу між Москвою і Альянсом й доцільність існування такого органу як Рада Росія-НАТО.
«Рада Росія-НАТО вже довела свою непродуктивність. Вона стала використовуватися для прикриття і легалізації розширення Північноатлантичного Альянсу. Коли Рада дійсно була нам потрібна – в 2008 і 2014 роках – її не виявилося поруч», – заявив Караганов. Тобто він закидає НАТО, що воно не допомогло Москві легітимізувати інвазію Росії до Грузії та України, тільки й усього.
Хоча значно цікавішим є інші висловлювання кремлівського експерта, які зайвий раз викривають агресивні й мегаломанські плани чинного російського керівництва. От наприклад, Караганов характеризує розширення Альянсу на схід як зраду, а нарощування військ поблизу кордонів з Росією – як провокацію. І після цих закидів з його язика зненацька злітають такі слова: «Росія ніколи більше не воюватиме на своїй власній території». Тобто, щойно перед тим він називав «ідіотичними» чутки про нібито наміри Росії напасти на балтійські держави, потім нахвалявся, якою потужною зброєю володіє Росія. А тут раз тобі й зізнання: вся ця зброя – не для внутрішнього, а для зовнішнього використання.
І далі ще одне одкровення: «Ми хочемо бути центром великий Євразії». Далі він заявляє, що Європа є лише складовою Євразії, лише «субконтинент». «У найближчі десятиліття Європа більше не буде для Росії моделлю. Ми – розумніші й сильніші», – без зайвої скромності заявив радник Путіна.
От таке корисне для розуміння намірів Кремля інтерв’ю.
10.07.2016