Школи без готівки

Вже позавтра, 30 червня, на розгляд сесії Львівської міської ради винесуть ухвалу про створення у середніх школах спеціальних фондів, через які в майбутньому проходимуть усі ті кошти, що їх тепер здають на потреби навчального закладу батьки учеників. Ідея полягає в тому, аби по-перше, віддалити керівництво шкіл від ніким не контрольованої готівки, а по-друге, залучити батьків до формування стратегії розвитку школи. Автори проекту, а це депутати ЛМР від Української галицької партії пропонують зокрема поповнювати шкільні фонди лише у безготівковий спосіб.

Мільйони готівки

За останні два десятки років батьки стали повноправними інвесторами навчальних закладів, де вчаться їхні діти. Попри декларації про безоплатність освіти, вони регулярно здають кошти для того, щоби їхні діти могли вчитися та перебувати у школі за гідних умов. Як запевняють експерти, сумарно йдеться про достатньо великі кошти – щонайменше десятки мільйонів гривень на рік.

Як розповів голова фракції УГП у Львівській міській раді Тарас Чолій, у проекті рішення є пункти про те, щоби створити шкільні фонди, куди можна буде переказати лише безготівкові кошти. Саме так, переконаний депутат, можна буде побачити, скільки реально проходить грошей у системі шкільної освіти, а з іншого боку ця прозорість має ще один позитивний момент – без готівку контролювати значно легше, особливо, якщо батьки отримають право керувати цими фондами.

«Зазвичай батьки не впливають нате, куди саме підуть кошти. Ми розробили проект ухвали, який дозволяє утворювати шкільні фонди. Ними мають керувати самі батьки, а не адміністрація школи, щоби була прозорість та звітність про ці кошти постійно. Не може бути якихось такс. Хтось може допомогти більше, хтось менше, а є родини, для яких і 50 гривень – відчутні витрати» - поянює Тарас Чолій.

Експерт з питань освіти Віталій Ляска розповів Z, що подібні новації уже працюють в кількох містах і мають добрі відгуки.  

«За офіційними даними, із понад 100 млн, якими оперували школи Львова, 20 млн становили кошти батьків. Якщо порахувати, то виходить, що батьки здавали по 50 грн на рік за одного учня. А насправді здається у школу по 50 грн на місяць.Це більше в десять разів, тобто приблизно 200 млн чорної готівки щорічно» - каже Ляска.

Часто інформацію про те скільки, коли і для чого здати грошей дітям пишуть просто у щоденники

Очевидно, що більшість з цих коштів іде за призначенням, тобто на поліпшення життя школярів. Однак не можна відкидати й можливість того, що якась частина грошей іде не за призначенням, особливо, якщо батьки не вимагають докладного звітування за витрачені кошти. З іншого боку, ніхто й не має гарантії, що навіть докладний звіт буде порятунком для надто «цікавих» батьків, котрі хочуть знати, нащо і куди пішли їхні кошти, адже певний відсоток нез’ясованості залишається навіть за наявності всіх чеків. Роботи у таких випадках також як правило виконують за готівку, відтак лазівки для нечистих на руку залишаються. Саме тому переведення таких складок у безготівкову форму може вирішити значну частину проблем і питань.

Заборона не працює

Депутат Ігор Дякович наголошує на тому, що саме перехід на безготівку є важливим пунктом разом із тим, що очолювати ці фонди мають самі батьки або ж уповноважені ними особи.

За його словами, є негативний приклад Тернополя, де мер просто заборонив збирати кошти у школах, однак там нічого на краще так і не змінилося.

«Гроші все одно здають, під столами, готівкою, ніхто не знає, куди ці кошти йдуть, немає жодних механізмів прозорості. Відповідно це дорога в нікуди. Школам виживати без допомоги батьків дуже важко. Ми повинні вклонитися тим батькам, які допомагають школам в різний спосіб» - каже депутат і запевняє, що львівську ініціативу із фондами підтримали і в управлінні освіти міста, і в Міністерстві освіти та науки.

«Ми проводили зустрічі з експертами у Львові та Києві, мали зустріч з батьками і всі вони в один голос кажуть, що це потрібно зробити – забрати готівку зі школи. Ми зустрічалися із Павлом Хобзеєм, який також схвально поставився до цього проекту. Всі розуміють: якщо ми створимо прозорі правила гри, якщо покажемо механізм, як це зробити правильно і повністю відкрито, то він запрацює. Крім того, львівською розробкою зацікавилися в кількох містах Київської області, а також з Тернополя.

Ігор Дякович каже, що у проекті положення чітко виписані пункти щодо надходження та обліку коштів від батьків. Крім того, прописано, що на початку кожного начального року адміністрація школи представляє план закупівель, де чітко вказано, на що передбачено кошти в бюджетах різного рівня, а батьки вивчають інші потреби школи. Відтак складається план додаткових потреб, його оприлюднюють і потім дирекція детально звітує про його виконання.

Підводні камені

Керівник західноукраїнського представництва фонду «Відродження» Оксана Дащаківська поділяє думку про те, що фонд при школі віддаляє вчительський колектив та адміністрацію від живих грошей, а сам процес збору та використання коштів робить прозорішим. Крім того, така новація дасть можливість зробити процес збору коштів більше добровільним та унеможливлює випадки, коли вчителі тиснуть на учнів через те, що їхні батьки не здали внески «на школу».

Водночас пані Дащаківська бачить і ті моменти, які можуть мати негативний вплив на створення таких фондів.

Передовсім, значній частині батьків набагато легше здати гроші членам батьківських комітетів чи вчителям і більше не перейматися цією проблемою, аніж ходити в банк, щоби переказати кошти чи робити це за допомогою платіжної карти. Особливо це актуально, зважаючи на розміри тіньової економіки в країні і те, що значна частина дорослих українців не поспішає афішувати свої доходи.

Ще один момент полягає у створенні самих фондів. Якщо такий фонд можна створити при школі, то, переважно, поточне його адміністрування доручають бухгалтеру школи. Це ніби полегшення для всіх та можливість зекономити кошти, каже Оксана Дащаківська, однак з іншого боку для батьків це означає втрату доступу до коштів та контролю над ним, а відтак нівелюється сама ідея.

Інший варіант – створення окремого благодійного фонду як громадської організації теж має свій мінус – треба частину коштів витрачати на існування самого фонду. Зокрема, йдеться про оплату праці бодай бухгалтера.

«Ми кажемо, що благодійні фонди можуть використовувати до 25% на свої потреби, але в очах батьків це будуть кошти, недодані на школу і це означатиме, що батьки платять ще й за бухгалтера. Для багатьох батьків це буде серйозною перешкодою. На їхню думку ліпше здати готівку, а батьківський комітет усе порахує, і не треба буде ще платити комусь зарплатню» - пояснює вона.

Оксана Дащаківська вважає, що певну рівновагу в це питання могло би внести створення у школах наглядових рад. З одного боку, це сприяло би прозорості в діяльності шкільної адміністрації, а з другого – було би стимулом для дирекцій у створенні програм розвитку школи та більшого рівня спілкування з батьками і членами наглядової ради. Очевидно, що для багатьох нинішніх керівників шкіл такі зміни означатимуть стрес, бо ж йтиметься про потребу узгоджувати свою діяльність з новим колегіальним органом. Але з іншого боку, це означає й те, що директор розділяє свою відповідальність за життя і розвиток школи з іншими уповноваженими особами. А крім того, ще й стимулюватиме органи управління школи шукати кошти не лише у кишенях батьків.